Міць і дальність: Туреччина представила свою першу гіперзвукову балістичну ракету

Туреччина офіційно представила свою першу гіперзвукову балістичну ракету Tayfun Block 4 в рамках Міжнародного виставкового заходу оборонної промисловості (IDEF) 2025 у Стамбулі.

Як повідомили розробники новітнього озброєння з місцевого оборонного гіганта — компанії Roketsan на свій офіційній сторінці у соціальній мережі «Х», «ця система спродукована завдяки національній інженерії та місцевому потенціалу, відображає рівень, якого ми досягли у створенні передових оборонних технологій», зазначає АрміяInform.

«Tayfun Block 4 досягає великої дальності стрільби, встановлюючи ще один рекорд для турецької оборонної промисловості. Ця нова версія Tayfun, вагою понад 7 тонн, з багатоцільовою бойовою частиною буде здатна знищувати численні стратегічні цілі та критично важливі військові об’єкти», — йдеться у заяві Roketsan.

Своєю чергою експерти оборонного порталу Army Recognition, які безпосередньо ознайомилися з новою розробкою турецьких зброярів в рамках експозиції на IDEF 2025 заявили, що «Тайфун Блок-4» — це модернізована версія попередньої балістичної ракети малої дальності «Тайфун» із можливістю використання гіперзвуку, яка була вперше випробувана у 2022 році та запущена у виробництво після наступних запусків у 2023 та 2025 роках.

Ракета має довжину 10 метрів, діаметр 938 міліметрів і важить приблизно 7200 кілограмів. Працює на твердому композитному паливі та, як повідомляється, запускається з мобільної платформи VOLAT. Ракета оснащена інерціальною навігаційною системою, що працює на GPS та ГЛОНАСС, із заявленою точністю від 5 до 10 метрів у середньому епіцентрі дії.

Згідно із заявами, зробленими під час IDEF 2025, з орієнтовною швидкістю 5 Махів дальність «Тайфун Блок-4» наразі оцінюється в 800 кілометрів. А заяви турецьких офіційних осіб свідчать про те, що майбутні варіанти можуть перевищувати 1000 кілометрів.

Бойова частина являє собою попередньо фрагментовану, багатоцільову фугасну боєголовку, призначену для знищення стратегічних наземних цілей, включаючи системи ППО, командні пункти, авіаційні ангари та критично важливу інфраструктуру. Повідомляється, що ракета стійка до засобів радіоелектронної боротьби та здатна працювати вдень чи вночі та за будь-яких погодних умов.

Офіційні дані від Roketsan, підтверджені презентаціями та прес-релізами на IDEF, стверджують, що Tayfun Block-4 була розроблена для задоволення оперативних вимог щодо високошвидкісних, точних ударів з мобільних пускових установок. Її маневреність та час готовності до запуску покликані забезпечити тактичну гнучкість, тоді як її висока швидкість має ускладнити перехоплення сучасними системами протиповітряної оборони.

Ракета вважається найефективнішим представником сімейства Tayfun на сьогоднішній день і наразі не призначена для експорту. Ряд турецьких джерел простежують походження ракети до програми Yıldırım 1990-х років, спочатку під впливом китайських ресурсів, і зазначають, що сімейство Tayfun еволюціонувало від тактичної балістичної ракети Bora, також розробленої Roketsan.

Незалежні аналітики стверджують, що здатність Туреччини досягати стратегічної дальності в 1000 кілометрів за допомогою гіперзвукової ракети власної розробки ставить її серед обмеженої кількості держав з подібними можливостями.

Поряд із Tayfun Block-4, Roketsan представила ще п’ять систем. Система Akata — це інкапсульована версія протикорабельної ракети Atmaca, що запускається з підводних човнів, з дальністю польоту понад 250 кілометрів та осколково-фугасною бойовою частиною. Вона призначена для ураження морських та наземних цілей.

Ракета класу «повітря-повітря» Gökbora з дальністю польоту понад 100 морських миль використовує прямоточний повітряно-реактивний двигун та сумісна з пілотованими та безпілотними літальними апаратами, включаючи турецькі TF-X (Kaan) та Kızılelma.

Eren — це турбореактивний баражуючий боєприпас, здатний уражати як наземні, так і повітряні цілі з дальністю польоту понад 100 кілометрів. Його можна запускати з безпілотних літальних апаратів, гелікоптерів, наземних транспортних засобів та кораблів.

300 ER — це балістична ракета повітряного базування, призначена для розгортання з безпілотних літальних апаратів та реактивних літаків. Її дальність польоту — понад 500 кілометрів, залежно від висоти та швидкості запуску.

«Шимшек-2» — це двоступенева ракета-носій на рідкому паливі, здатна виводити корисні вантажі вагою 1500 кілограмів на сонячно-синхронну орбіту висотою понад 700 кілометрів, яка доповнює «Шимшек-1», перший випробувальний запуск якої заплановано на 2027 рік.

Генеральний директор Roketsan Мурат Ікінчі охарактеризував нові системи як результат поточних дослідницьких та розробницьких зусиль, додавши, що десятки інших прототипів ракетних та боєприпасних систем зараз перебувають на різних стадіях випробувань.

Хоча Tayfun Block-4 поки що буде інтегрована виключно в Збройні сили Туреччини, Ікінчі підтвердив, що інші представлені системи, включаючи Akata та Gökbora, можуть сприяти майбутнім міжнародним партнерствам. Він також зазначив, що метою Roketsan є посилення своєї ролі в стратегічних ракетних та космічних технологіях, розширення можливостей високоточних ударів на великій дальності та підтримка стійкості радіоелектронної боротьби на всіх платформах.

Під час інтерв’ю в прямому ефірі Ікінчі наголосив на технічних характеристиках кожної системи та оперативних контекстах, для яких вони призначені, включаючи високу швидкість реагування, глибину удару та живучість у комплексних середовищах протиповітряної оборони.

Міжнародне сприйняття ракети Tayfun Block-4 відображає ширші геополітичні наслідки її появи. Так грецькі оборонні видання інтерпретували презентацію ракети як фактор, що вимагає оновлення їхньої національних систем оборони. Зокрема, в галузі далекобійного радара та модернізації ракет Patriot PAC-3 MSE.

Індійські ЗМІ відзначили момент оголошення про нове озброєння на тлі загострення напруженості між Індією та Пакистаном, посилаючись на попередній експорт турецької оборонної продукції до Ісламабаду.

Турецькі оглядачі зовнішньої політики пов’язали стратегічну роль ракети із заявленими амбіціями офіційної Анкари щодо створення автономних ракетних військ. Особливо з огляду на попередні експортні обмеження, встановлені державами-членами НАТО. У звітах також було наголошено на включенні модульних варіантів боєголовок до конструкції Tayfun Block-4, що дозволяє адаптувати ракету до різних ударних місій за звичайними параметрами.