«Незламний»: брутальне і добре чоловіче кіно, де багато Олександра Усика

Якщо описати фільм «Незламний» про відомого бійця MMA та UFC Марка Керра – то це виглядає так:  історія про хороших людей, які прагнуть стати ще кращими. Змішані єдиноборства – чесний спорт, де бійці перемагають завдяки своїм здібностям, а якщо й трапляється якась помилка у рингу, то це просто рефері не встиг розібратись у нових правилах. Головний герой, який легко дістає сильні опіати-знеболювальні і став уже наркоманом, знаходить в собі силу волі відмовитись від наркотиків, а потім за підтримки тренерів та колег знову на 100% викладається в тренуваннях.

Бійці – всі благородні люди - жорстко ламають супернику руки-ноги-голови-щелепи у рингу, але поза ним завжди підтримують один одного, а то й взагалі – справжні друзі, майже брати, які дійсно переживають за твій стан і готові прилетіти першим же рейсом, ледь з тобою щось не так. Переможець може зайти до переможеного, щоб поділитись враженнями про бій  та висловити слова підтримки.

І так, бійці – дуже добрі люди, з тонкою душевною організацією та вразливістю: люблять дітей, ніколи не дають волю емоціям поза рингом, і боже збав підняти руку на жінку, хоча двері вибити можуть, але при цьому так легко зламати одним необережним словом їх віру в себе.

Таке, знаєте, суворе чоловіче кіно, яке викликає скупу сльозу і світлу віру в те, що світ спорту – чесний, благородний і вартий переламаних носів та щелеп. Особливо, якщо врахувати шалені гонорари та світову славу.

І з цією задачею режисер Бенні Сафді справився на відмінно – недаремно на Венеційському кінофестивалі він отримав за режисуру «Срібного лева».

Втім, пересічному глядачеві більш цікаві події, які розгортаються на екрані, ніж тонкощі кіновиробництва. А на екрані – дійсно крута історія реального чемпіона у надважкій вазі Марка Керра, одного з найперших і найвпливовіших спортсменів у світі змішаних бойових мистецтв.

Досить довгий час він зовсім не зазнавав поразок, знищував суперників так, ніби вони були діти проти нього. І прізвисько «Руйнівна Машина» він отримав недаремно. У нього було все – неміряно грошей, красуня-дівчина, розкішний будинок у Каліфорнії, ЗМІ та фанати його обожнювали. І він, правда, серйозно тренувався, тобто перемоги йому діставались не просто за красиві очі.

Але оця «незламність» й зіграла з Марком Керром злий жарт, коли бій з українським бійцем Ігорем Вовчанчиним став поворотним моментом у його житті. Коли перша поразка настільки вибила Керра з колії, що він не міг продовжувати бої, і треба було шукати іншу мотивацію, якісь внутрішні сили, щоб змусити себе повернутись у ринг.

Головну роль  - Марка Керра – зіграв Двейн «Скеля» Джонсон, який сам є відомим рестлером, а отже, бій на рингу для нього звична справа. Як і той нестерпний біль, який спортсмени відчувають після травм, і готовність навіть вживати наркотики, аби тільки полегшити його. Психологічний крах чемпіона, який раптом усвідомлює, що він не лише може програти, а й взагалі померти. А бути першим у поєдинках для нього - найважливіша річ у світі,  важливіше, ніж навіть стосунки з коханою. І вся доброта та поблажливість, яку забезпечували знеболювальні, раптом щезають після лікування. Боєць стає жорсткішим і прибирає з дороги все, що заважає перемозі.

Ми звикли до Джонсона в комедійних картинах, де він перемагає ворогів чи лиходіїв не лише завдяки силі, а в основному завдяки своїй харизмі та комедійному таланту. А тут він грає справжню драму – не «Хрещений батько», звісно, але варто подивитись, з якою старанністю відмінника він вживається в роль бійця, який переживає особистісну кризу. Тож не дивно, що Двейн Джонсон був дуже розчулений, навіть розплакався, коли після прем’єри на Венеційському фестивалі фільму 15 хвилин аплодували стоячи.

Дівчину Керра – Дон – зіграла Емілі Блант. І, незважаючи на те що тут дівчина мала б бути всього лиш декорацією, якою головний герой то надихається, то, навпаки, впадає через неї в емоційне спустошення, акторський талан Емілі Блант перетворює Дон на особистість, яка теж має свої бажання, прагнення (хай і не такі цінні, як чемпіонство світу) і готова їх відстоювати (правда, на чоловічу думку творців фільму, лише криками, егоїзмом та істериками). І все-таки Дон в Емілі Блант вийшла яскравою і такою, що запам’ятовується. І саме завдяки Емілі Блант між персонажами відчувається хімія. Ба більше! Суперечки між коханими тут мають куди більше емоційного накалу, ніж криваві поєдинки між бійцями.

Інші чоловічі ролі другого плану дістались професійним спортсменам. Так, Ігоря Вовчанчина зіграв наш Олександр Усик (у нього навіть є декілька реплік! І навіть українською!). Друга/суперника/тренера  Марка Керра – Марка Коулмана – грає американський боєць змішаного стилю Райан Бейдер, чемпіон в важкій та напівважкій категоріях, а тренера Керра – нідерландсько-американського ексбійця змішаних єдиноборств Баса Рюттена – грає сам Бас Рюттен.

До речі,  на фоні цих накачаних американців – дійсно, гора м’язів – Олександр Усик виглядає струнким і тендітним. Щодо акторської гри нашого чемпіона – то ми нічого сказати не можемо, бо її, як такої, нема. Фактично Усик поводиться так, як завжди поводиться на поєдинках чи тренуваннях. Втім, як для українського глядача, то головне завдання - показати нам Ігоря Вовчанчича і зацікавити ним - і у авторів фільму, і у Олександра Усика вийшо добре.

Ми звикли, що в голівудських фільмах поразка головного героя – це лише початок, зав’язка, а далі через біль, піт, сльози, ламання особистості, глибинне усвідомлення – шлях до глобальних змін і зрештою – катарсис! – перемога героя (внутрішня чи фізична, не суть важливо). От цього у «Незламному» немає. І дуже добре, що немає. Бенні Сафді відійшов від шаблону і показав нам звичайну людину (наскільки слово «звичайна» можна застосувати до Майкла Керра), яка просто живе, прагне стати кращим, найкрутішим, і хай не завжди виходить, є перемога – нема перемоги, головне – він робить улюблену роботу і має довкола себе відданих друзів.

Бонус-спойлер

А в кінці нам розкажуть про те, як склалось життя Марка Керра після вирішального бою, як він живе зараз, у 2025 році. І оцей шматочок гратиме вже реальний Марк Керр.

До речі

52-річний Ігор Вовчанчин вже завершив кар’єру бійця, зібравши величезну кількість титулів та нагород. За останніми даними, живе у Харкові, займається бізнесом. Почесний гість та організатор багатьох вітчизняних і зарубіжних турнірів, також брав участь у підготовці українських бійців змішаного стилю.

А коли торік стало відомо про зйомки «Незламного» та роль Олександра Усика, на сторінці охоронної агенції Vovchanchyn Security Service,  яка належить Вовчанчину, з’явилось декілька дописів:

«Ігор Вовчанчин - це ім'я, яке викликає повагу та захоплення у світі бойових мистецтв. У Японії Вовчанчина називали «Досконалою зброєю з Півночі», а в США - «Осою». Такі прізвиська виникли через його абсолютно непередбачувану тактику ведення бою.
Протягом своєї кар'єри він здобув численні чемпіонські титули, включаючи звання чемпіона світу з кікбоксингу у молодому віці 20 років.
Одним з найяскравіших моментів у кар'єрі Вовчанчина стали його перемоги над американським бійцем Марком Керром».

«Коли він (Ігор Вовчанчи., - Ред.)  дізнався, що його у фільмі зіграє Олександр Усик, першою реакцією було: «Думав, це жарт». Але новина підтвердилася, і тепер телефон розривається від дзвінків друзів і знайомих.

Ігор розуміє, чому його легендарні бої з Марком Керром привернули увагу кінематографістів. Ці поєдинки стали поворотним моментом у житті обох спортсменів».

Про кіно

Незламний / The Smashing Machine

Жанр: екшн, драма, спортивний

Режисер: Бенні Сафді («Гарні часи», «Неграновані коштовності»)

У головних ролях: Двейн Джонсон («Чорний Адам», дилогія «Джуманджі», франшиза «Форсаж», «Круїз у джунглях»), Емілі Блант («Круїз у джунглях», «Тихе місце», «Оппенгеймер»), Олександр Усик.

Тривалість: 02:03