Пів мільйона за грубі порушення. За що штрафує Нацрада та як мають реєструватись онлайн-радіо

Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення прийняла низку рішень щодо штрафів за відсутність реєстрації у радіо. Вони стосувалися двох ситуацій. Перша — це штрафи компаніям, які мають ліцензію, однак мовлять на своєму сайті без реєстрації («Авторадіо», «Lounge FM», «NRJ»). Друга — це штраф за відсутність реєстрації онлайн-радіо компанії, яка зареєстрована як онлайн-медіа та вважає своє аудіо плейлистом («Горила ФМ»). Обидві ситуації є сигналом для ринку. Адже вони звертають увагу на ті норми закону «Про медіа», яких не дотримувалася частина компаній. Бо на багатьох сайтах є плеєри й транслюється радіо онлайні.

Кому і як потрібно реєструватися, з’ясовував «Детектор медіа».

Штрафи за роботу без реєстрації

1 жовтня на засіданні Нацрада розглядала питання про грубе порушення — робота медіа без реєстрації. Штрафи отримали дві компанії, які транслювали радіо на своїх сайтах. Розкажемо детальніше про кожну з них.

ТОВ «Модерн аудіо стрімінг», радіо «Горила ФМ», штраф — 160  тисяч гривень. Власник — Юрій Кісільчук. Як онлайн-медіа під назвою «Горила ФМ» компанія зареєструвалась у червні 2025 року. Під час засідання представник компанії казав, що здійснювалася трансляція не радіостанції, а аудіопродукту — «хаотичні музичні треки» без розкладу програм чи редакційного контролю.

«За такою логікою всі вебсайти можуть вважатися радіо. А у правовій державі так бути не може», — сказав представник компанії Дмитро Марушевський. Однак цей аргумент більшість членів Нацради не взяла до уваги, оскільки в ефірі звучали позивні «Горила ФМ», що, за словами члена Нацради Олександра Бурмагіна, свідчить про те, що це аудіальний сервіс, на відміну від стримінгів.

Друга історія стосувалася радіостанцій «Lounge FM», «NRJ» й «Авторадіо», які мають ліцензії Нацради на мовлення в ефірі, але вели трансляції на своєму сайті. Хоча не зареєстровані як онлайн-радіо. За це вони разом отримали штраф 480 тисяч гривень.

Власник юридичної особи радіостанцій ТОВ «Спортбет сістем» (холдинг «Розвиток») Денис Козлітін сказав, що на сайтах компанії ведеться радіомовлення з 2022 року, до набуття чинності закону «Про медіа». А після появи профільного закону, коли вирішували, як краще зареєструвати радіостанції — як онлайн-медіа чи як онлайн-радіо — вирішив реєструвати саме сайт як медіа. Він згадав рішення про реєстрацію «Люкс ФМ» як онлайн-медіа: «Враховуючи це рішення, ми вважали, що це саме та практика, якою йшов регулятор».

Однак більшість членів не зважила на ці аргументи й керувалася вимогами закону, які передбачають обов’язкову реєстрацію для радіо, незалежно від каналу дистрибуції.

«Здійснення діяльності без реєстрації у випадках, коли вона є обов’язковою відповідно до Закону, вважається грубим порушенням відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 110 Закону (закону “Про медіа” — “ДМ”) і є підставою для застосування заходу реагування у вигляді штрафу», — йдеться у позиції Нацради.

Діяльність без реєстрації — це грубе порушення. У разі його вчинення регулятор застосовує штраф у подвійному розмірі та може звернутися до правоохоронних органів для припинення діяльності.

Роз’яснення Нацради

Після цього рішення регулятор опублікував свої роз’яснення й надав відповідь на запитання «Детектора медіа». Тому подаємо основні тези, щоб зрозуміти логіку дій Нацради.

1. Регулятор каже, що на зареєстрованому онлайн-медіа не можуть транслюватися лінійні канали (ТБ та радіо) без реєстрації. «Спроби ототожнення радіомовлення, телевізійного мовлення за допомогою різноманітних інтернет-технологій із діяльністю “онлайн-медіа” є помилковими, оскільки Закон системно, починаючи з визначень, розмежовує ці види медіа. Зокрема, згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону, онлайн-медіа — це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа», — йдеться у роз’ясненнях Нацради. Тобто це радіо і телебачення. І якщо для онлайн-медіа реєстрація добровільна, то для лінійних медіа обов’язкова, зокрема й для трансляції в інтернеті.

2. Радіо і телеканали, які мають ліцензії, повинні зареєструватися для мовлення в інших технологіях. «У контексті викладеного Національна рада звертає увагу на особливості статусу ліцензіатів. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону, ліцензіат — це суб’єкт, який отримав ліцензію у сфері медіа у встановленому цим законом порядку. Відповідно до частини п’ятої статті 50 Закону така ліцензія дає право здійснювати мовлення з використанням радіочастотного спектра (РЧС), — пояснює Нацрада. — Отже, весь спеціальний механізм регулювання діяльності ліцензіатів стосується технологій, побудованих на обмеженому ресурсі — радіочастотному спектрі. Мовлення за допомогою інших технологій, без використання РЧС, згідно зі статтею 63 Закону підлягає обов’язковій реєстрації».

3. Провайдери інших технологій (ОТТ, кабель, супутник) мають право брати до своїх пакетів радіо та канали, які мають ліцензію, але не мають реєстрації для згаданих технологій. «Спеціальною нормою Закон передбачив можливість включення проліцензованих каналів до пакетів теле- та радіоканалів провайдерів аудіовізуальних сервісів (пункт 2 частини третьої статті 22 Закону). Відповідно, якщо лінійне радіо (телебачення) мовить із використанням радіочастотного спектра на підставі ліцензії, воно може бути включеним до пакетів провайдерів. Але за бажання використати інші технології мовлення без РЧС суб’єкт повинен отримати статус реєстранта на одну, дві чи всі інші технології без РЧС (частина 10 статті 63 Закону)», — йдеться у роз’ясненнях Нацради. Питання: чи не створює це ситуацію, коли провайдери діють правомірно, а телеканали чи радіо працюють без реєстрації? Але це не так.

4. Реєстрацію мають отримувати ліцензіати, якщо вони хочуть мовити в інших технологіях без послуг провайдерів аудіовізуальних сервісів. Наприклад, в онлайні або на відкритому супутнику. У випадку ж мовлення в кабелі, ОТТ, DTH-технологіях за посередництва та на підставі договорів із провайдерами це є правомірним. (Про те, що таке ОТТ, DTH та інші подібні абревіатури — детальніше у матеріалі «Детектора медіа»).

5. Чи мають реєструватись усі нішеві онлайн-радіостанції, плеєри й інші аудіоформати? Нацрада вважає, що реєструватися мають ті, хто є лінійним медіа. «У частині нішевих онлайн-радіостанцій, плеєрів та інших можливих форм діяльності ключовим для правової оцінки, в кожному конкретному випадку, буде відповідь на питання: є таке поширення інформації лінійним аудіальним чи аудіовізуальним медіа згідно з нормами Закону України “Про медіа” чи ні», — йдеться у відповіді регулятора на запитання «ДМ».

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про медіа»:

1) радіомовлення (лінійний аудіальний медіасервіс) — діяльність із розповсюдження радіопрограм для одночасного масового приймання користувачами на основі розкладу програм, створеного радіомовником;

2) телевізійне мовлення (телемовлення, лінійний аудіовізуальний медіасервіс) — діяльність із розповсюдження аудіовізуальних програм для одночасного масового приймання користувачами на основі розкладу програм, створеного телемовником.

6. Чи мають реєструватись усі нішеві онлайн-радіостанції, навіть ті, що мовлять із некомерційною метою? Нацрада вважає, що так. «Стаття 63 Закону щодо обов’язкової реєстрації поширюється на будь-яких суб’єктів, що здійснюють мовлення без використання РЧС. Закон не передбачає винятків із цього обов’язку залежно від якихось особливостей здійснення діяльності (некомерційна мета, спрямованість контенту тощо)», — йдеться у відповіді регулятора на запитання «ДМ».

7. Яких вимог мають дотримуватися зареєстровані радіостанції? Чи мають дотримуватися мовних квот тощо? На це запитання регулятор відповів так: «Обов’язки суб’єктів у сфері медіа щодо контенту, квот, вихідних даних тощо чітко визначено Законом України “Про медіа”. Деякі з них мають універсальний характер і поширюються на будь-яке медіа (наприклад, стаття 36 Закону). Деякі — залежать від виду медіа або виду технології, територіальної категорії або інших ознак того чи іншого медіа (наприклад, статті 38, 39, 40, 119 Закону). Мовні квоти передбачено для ефірного радіомовлення (частина третя статті 40 Закону), а на реєстрантів прямо поширюється квота щодо мови новин — не менше, ніж 90 відсотків загальної тривалості всіх програм протягом тижня (частина четверта статті 40 Закону)».

Окрема думка Олега Черниша

Окрему думку під час розгляду питань трансляції радіо без реєстрації на засіданні 1 жовтня мав заступник голови Олег Черниш. Він пояснив, що 90% ліцензіатів мають на сайтах трансляцію радіо. І Нацрада не звертала на це уваги з 2023 року. «Представники галузі хочуть працювати за правилами, але просять пояснити, якими є ці правила», — сказав Олег Черниш. Він єдиний не голосував за штрафи обом компаніям.

Оскільки Олег Черниш під час засідання мав позицію, відмінну від більшості представників регулятора, «Детектор медіа» звернувся до нього з цими запитаннями. Його відповіді є особистою думкою, а не позицією Нацради. Хоча вони збігаються з тими відповідями, які надав регулятор. Він також тепер вважає, що наявність ліцензії не позбавляє обов’язку реєструватися, якщо компанія хоче мовити в інших окрім ефіру технологіях (частина 1, стаття 63). Охочі мовити у різних технологіях мають один раз зареєструватись і додавати нові технології  шляхом внесення змін до реєстру.

Олег Черниш також відповів, що реєструватися мають усі нішеві онлайн-радіостанції, «якщо вони здійснюють діяльність, яка відповідає вимогам аудіального лінійного медіа». На його думку, всі зареєстровані радіостанції мають дотримуватися мовних квот і вимог, передбачених законодавством у сфері медіа, «яке складається з Конституції України, закону України “Про медіа”, законів України “Про електронні комунікації”, “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, “Про кінематографію”, “Про рекламу”, “Про суспільні медіа України”, “Про інформацію”, “Про систему іномовлення України”, “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста”, інших законів України, що регулюють діяльність у сфері медіа, а також міжнародних договорів, що регулюють діяльність у сфері медіа, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору».

Радіо в ОТТ або кому треба реєструватися

Станом на 3 жовтня 2025 у Національній раді в процесі розгляду перебувають 26 заяв суб’єктів у сфері медіа щодо реєстрації аудіальних медіа (лінійне радіомовлення) за технологією інтернет-мовлення (ОТТ). Як ішлося вище, ОТТ як провайдер може брати у свої пакети канали та радіо, які мають ліцензії. Але якщо йдеться про мовлення з використанням інтернету (зокрема й через OTT) — реєструватися потрібно.

Щоб зрозуміти, кому та яка потрібна реєстрація, щоб уникнути штрафів і неправомірної роботи, «Детектор медіа» звернувся до юристів.

«Сенс реєстрації в тому, що Нацрада повинна знати ринок і, відповідно, що саме моніторити, щоб цей ринок працював за правилами та збалансовано. Ми награлися в “Дикий Захід”, коли одні медіа діяли під тягарем обмежень і заборон, а інші казали: “Я не зобовʼязаний, і взагалі я художник, у мене своє бачення стандартів журналістики. Це unfair competition”, — каже Ігор Розкладай, головний експерт із медіаправа Центру демократії та верховенства права.

Анна Літвіщенко, незалежна експертка з медіаправа, радниця «Smartsolutions», дала кілька порад, кому в онлайні потрібно реєструватися:

• Аудіовізуальним / аудіальним лінійним медіа, які використовують інтернет як спосіб доставлення контенту. «На що тут треба звернути увагу? Коли ми говоримо про лінійне медіа — це про розповсюдження програм у реальному часі та здійснення редакційного контролю», — каже Анна.
• Аудіовізуальним / аудіальним нелінійним медіа, які використовують інтернет як спосіб доставлення контенту. Відрізняється від лінійного тим, що надання доступу до програм відбувається в момент, обраний користувачем, за його індивідуальним замовленням на основі каталогу програм, який створено відповідним медіа. Приклади таких суб’єктів — Мegogo, Sweet.TV, «Київстар ТБ», «Воля ТБ».
• Провайдерам аудіовізуальних сервісів, тобто тим, хто може надавати доступ користувачам до пакета програм (у разі надання користувачам доступу до телеканалів і радіоканалів в межах визначених пакетів телеканалів і радіоканалів). Це так звані ОТТ-платформи Меgogo, Sweet.TV, «Київстар ТБ», «Воля ТБ».

«Ви можете звернути увагу, що у 2 і 3-му пунктах як приклади я назвала одних і тих же суб’єктів. Це не помилка. В більшості випадків ОТТ-платформи одночасно є і провайдерами аудіовізуальних сервісів (це коли вони надають вам доступ до перегляду контенту аудіовізуальних/аудіальних лінійних медіа), і аудіовізуальним / аудіальним нелінійним медіа (це коли ви за допомогою їхнього вебсайту / мобільного додатку отримуєте доступ до каталогів програм», — роз’яснює Анна.

• Провайдерам платформ спільного доступу до відео, простою характеристикою діяльності якого є представлення свого вебсайту / мобільного додатку для публікацій і перегляду контенту користувачами. Прикладом такого медіа є Ютуб. «Звісно, може постати питання: а якщо я використовую платформу для стримів або просто для трансляції контенту, то я лінійне аудіовізуальне медіа? Чи, може, нелінійне? Бо за характеристиками, звісно, можете бути й тим, і тим, але комплексний аналіз закону дозволяє зробити висновок, що в такому випадку ви можете добровільно зареєструватися як онлайн-медіа, якщо у вас є така потреба», — додає Анна.
• Онлайн-медіа, якщо спиратися на визначення закону, — це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою інтернету на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені законом «Про медіа» до аудіовізуальних медіа. Але трансляція онлайн-медіа є добровільною.

До того ж слід зважати на те, що критерії віднесення до онлайн-медіа має створити орган співрегулювання. Чому ці критерії досі не розроблені — детальніше у матеріалі «Детектора медіа».

Ще один момент — чи потрібно реєструватися, наприклад, таким радіо як «Радіо Сільпо» чи «Радіо Аврора», або радіо танцювальних шкіл. «Є випадки, коли вебсайт узагалі поза сферою дії Закону — Закон прямо визначає випадки, коли поширення масової інформації не належить до сфери дії Закону (наприклад, власний вебсайт ФОП / юрособи, якщо поширення інформації не є основним видом діяльності, а поширювана інформація пов’язана з господарською діяльністю у сферах, відмінних від медіа)», — пояснила Анна Літвіщенко.

Але при цьому досить складно розмежувати, що є лінійним радіо, а що — плейлистом. «Це питання потребує критеріїв, — вважає Ігор Розкладай. — Також питанням може бути, чи веде радіо комерційну діяльність. Бо чи має Нацрада регулювати питання плейлиста дитячого ансамблю “Високовольтний струмочок” — теж питання».

За його словами, неврегульовані питання потрібно проговорити з учасниками індустрії.

Як зробити цю ситуацію справедливою для всього ринку

Як пояснював Олег Черниш, 90% ліцензіатів мають на сайтах трансляцію радіо.

Але такі штрафи отримали лише кілька радіостанцій. На найближчому засіданні запланований розгляд питань щодо можливого вчинення грубого порушення радіостанціями BRG та «Перець ФМ».

Але чому регулятор обрав саме ці компанії для перевірки, як моніторить і за якою логікою здійснюватиме надалі регулювання у цій ніші? «Детектор медіа» запитав про це Нацраду й отримав відповідь: «Моніторинг Національною радою здійснюється згідно з чинним законодавством в обсягах і способах, які дозволяють поточні технічні, фінансові та людські ресурси. Його може ініціювати сам регулятор або він починається на підставі звернень осіб, що містять інформацію про ознаки порушення вимог Закону. Якщо моніторинг фіксує / підтверджує ознаки порушення у будь-якого суб’єкта у сфері медіа — розгляд питання про застосування заходів реагування передається на розсуд Національної ради. Повідомлення про запланований розгляд таких питань розміщуються на офіційному сайті регулятора».

Чому для перших рішень були обрані саме ті компанії, які отримали штрафи, Нацрада не уточнила.

Власник «Lounge FM», «NRJ» й «Авторадіо» Денис Козлітін не вбачає в цьому політичних або інших причин і називає цю ситуацію професійною дискусією, яка виникла після подання заяви на реєстрацію: «Штрафи отримали ті суб’єкти, які самостійно подали заяву на реєстрацію як онлайн-медіа. Ми хотіли зареєструвати всі свої медіа. Коли ми зареєстрували свої сайти як онлайн-медіа — почали реєструвати сайти самих радіостанцій. Ми звернулися до регулятора. Після поданої заявки нам написали зауваження, де зазначили, що у нашого медіа є ознаки як онлайн-медіа, так і  мовлення лінійного радіо без використання радіочастотного спектра. Нам сказали обрати, яка діяльність є ключовою, при цьому представники апарату сказали нам, що є внутрішнє рішення регулятора реєструвати онлайн-радіо як онлайн-медіа. Ми написали свою думку про те, що вважаємо, що це — онлайн-медіа, бо є мовлення на сайті. Після цього Нацрада зареєструвала сайт “Люкс ФМ” як онлайн-медіа. А розгляд наших питань перенесли й досі не розглянули. Ми хотіли врегулювати це запитання і могли змінити заяву, бо мені все одно, за що заплатити реєстраційний збір. Але в межах розгляду цих заявок виникла ситуація зі штрафом».

Після винесення штрафу ТОВ «Модерн аудіо стрімінг» («Горила ФМ»), за словами Дмитра Марушевського, планує оскаржувати рішення регулятора в суді.

Також позиватимуться і радіостанції Дениса Козлітіна. У позові йтиметься про визнання рішення необґрунтованим і незаконним. «Плануємо пройти всі три інстанції. Нехай суд оцінює нашу правову позицію, — каже Денис. — У нас довірливі, професійні відносини з регулятором — і вони такими й залишаться. Якщо суд визнає, що ми не маємо рації, тоді ми сплатимо штраф, без жодних питань. Але на сьогодні аргументи Нацради щодо регулювання мене не переконали. Особливо з огляду на прогалини в законі».

Паралельно його компанії подаватимуть заяви на реєстрацію. 1 жовтня радіо «П’ятниця» й «Авторадіо» вже зареєстрували як лінійні медіа, що мовлять без використання радіочастотного спектра.

Тож тепер рішення за судами, які мають надати правову оцінку діям регулятора. Від них може залежати й подальша практика. Але з огляду на такі значні перші штрафи, найближчим часом на ринок чекатиме реєстрація онлайн-радіостанцій.