Повернення блекаутів: нова тактика РФ у старій війні проти енергетики України

У ніч на 10 жовтня Росія здійснила комбіновану атаку на Україну. Загалом окупанти запустили майже 500 повітряних засобів. Прямі влучання зафіксовано на 19 локаціях (13 ракет, 60 дронів), уламки впали на 7 локаціях.

Атака спричинилаперебої з електро- та водопостачанням у Києві, а також зміни в роботі київського метро.

Екстрені відключення світла спостерігаються у кількох областях, "Укренерго" повідомило про аварійні відключення в 8 регіонах.

Знову блекаут в Україні: як Росія спричинила енергетичний колапс 10 жовтня

За словами військового експерта Олега Жданова, три роки тому, коли Україна пережила перший масштабний блекаут, спричинений масованими ударами крилатих ракет, ключовою проблемою була фактична відсутність ефективних засобів протиповітряної оборони. На той час Україна не мала сучасних систем, таких як Patriot, а засоби середньої та малої дальності були вкрай обмеженими. Наприклад, системи Iris-T чи інші аналоги були в дефіциті, що дозволяло ворогу досягати значних результатів завдяки масованому застосуванню ракет.

Сьогодні ситуація змінилася, але ефективність ворожих атак залишається високою через нові тактичні підходи. Росія використовує масштабування вогневих засобів, що дозволяє їй долати українську ППО.

"Атаки починаються з масованого використання дронів, які перевантажують та виснажують системи протиповітряної оборони. Після цього в хід ідуть ракети, серед яких особливу загрозу становлять балістичні. Балістичні ракети є надзвичайно складними цілями для перехоплення. Навіть сучасні системи, такі як Patriot, не завжди здатні впоратися з усіма ракетами, що було помітно, наприклад, під час обстрілів Києва. У містах, де Patriot відсутній, балістика взагалі безперешкодно вражає цілі, що значно посилює руйнівний ефект", — каже Фокусу Жданов.

Окрім проблем із ППО, за словами експерта, значною вразливістю є стан енергетичної інфраструктури. Наприклад, у Чернігівській області трансформатори, які за документами мали бути захищені бетонними укриттями другої категорії, насправді були оточені лише мішками з піском. Під час атак ці укриття виявилися неефективними: осколки вражали мішки, але не могли захистити трансформатори, які згоряли. Це свідчить про серйозні недоліки в підготовці та захисті критичної інфраструктури. Відповідальність за це лежить на профільних міністерствах, які мали б заздалегідь готувати енергетичні об'єкти до можливих атак. Питання про те, скільки коштів було виділено на ці заходи, як вони використовувалися та які об'єкти укріплювалися, залишаються відкритими.

Ще одним аспектом є організаційні проблеми в державі. Жданов наголошує, що Україна часто діє реактивно, а не проактивно.

"Наприклад, проблема захисту рухомого складу залізниці стала очевидною лише після того, як перші потяги почали зазнавати ударів, що призвело до збоїв у роботі залізничного транспорту. Лише тоді почалися спроби розробити заходи захисту. Такий підхід, за аналогією з медициною, є прикладом не профілактики, а спроби лікувати хворобу після її виникнення. Організаційні проблеми, пов'язані з плануванням і підготовкою, залишаються величезним викликом для України", — додає експерт.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко проаналізував нещодавні атаки російських окупантів, зазначивши, що вони не були мінімальними за зусиллями, адже для ударів використовувалася значна кількість засобів ураження. Зокрема, було застосовано 465 ударних дронів, ракети "Кинджал", балістичні ракети "Іскандер КN-23" та "Іскандер К". Це свідчить про комбінований характер атаки, в якій використовувалися ракети, що важко перехопити. Наприклад, із 14 запущених балістичних ракет лише чотири вдалося збити. Основний акцент ударів був спрямований на енергетичну інфраструктуру, використовуючи засоби, які складно нейтралізувати через їхню швидкість і траєкторію.

Коваленко підкреслив, що російські сили підсилювали атаки крилатими ракетами та "Кинджалами".

"Такі удари ускладнюють протиповітряну оборону, оскільки не кожне місто в Україні оснащене зенітно-ракетними комплексами Patriot, здатними ефективно протистояти балістичним ракетам. Лише великі міста мають подібні системи, але навіть вони не завжди можуть впоратися з такими загрозами через обмежену кількість засобів ППО та залежність від погодних умов", — каже Фокусу експерт.

Щодо ефективності української протиповітряної оборони, Коваленко зазначив, що погодні умови, такі як дощ і туман, суттєво ускладнюють перехоплення дронів-камікадзе. Незважаючи на це, результати роботи ППО не є катастрофічними, хоча й не ідеальними. Якби Україна мала більше сучасних систем ППО та боєприпасів, результати могли б бути значно кращими. Однак реалії такі, що країна змушена адаптуватися до наявних ресурсів, які є обмеженими через недостатню підтримку в постачанні засобів протиповітряної оборони.

Удар по українській енергетиці: коли повториться атака РФ

Олег Жданов переконаний, що РФ продовжить завдавати ударів по українській енергетиці. На його думку, чим вищої ефективності досягає ворог у таких атаках, тим більше в нього стимулів продовжувати їх, роблячи удари частішими та масштабнішими. Це створює серйозний виклик для України, адже адекватна відповідь на такі дії залишається обмеженою. Наприклад, Україна не має можливості завдавати симетричних ударів по критичній інфраструктурі Росії, що могло б стримувати агресора. Експерт наводить приклад: навіть якщо в Бєлгороді стався блекаут, це навряд чи вплинуло б на рішення Кремля, адже такі події можуть залишатися поза увагою вищого керівництва Росії. Натомість якби блекаут стався в Москві, це могло б змусити російське керівництво переглянути свої дії.

Відсутність стратегічного важеля тиску на Росію залишається ключовою проблемою.

"Україна змушена постійно звертатися до міжнародних партнерів із проханнями про постачання нових комплексів ППО. Проте навіть у разі їх надання виникають серйозні обмеження. По-перше, витрати на ракети для цих комплексів є величезними, і жодна економіка не може забезпечити їх у потрібній кількості. По-друге, партнери, надаючи Україні озброєння, змушені думати про власну безпеку, що зменшує обсяги та швидкість постачання. Кожен із них оцінює власні запаси й думає: "якщо я віддам Україні, чи вистачить мені самому?", — підкреслює Жданов.

Як протидіяти російським атакам по енергетиці

Для ефективного протистояння ворожим атакам, за словами експерта, необхідний комплексний підхід. Це включає не лише посилення ППО, а й модернізацію захисту енергетичних об'єктів, підвищення ефективності використання ресурсів і розробку стратегії стримування ворога. Без цього Україна залишатиметься вразливою до нових атак, а ворог матиме всі можливості для їх ескалації.

Щодо перспектив повторення подібних атак, Олександр Коваленко зазначив, що наступний удар може відбутися найближчим часом, можливо, протягом 2-3 днів, із використанням іншої категорії озброєння. Зокрема, можуть бути застосовані крилаті ракети Х-101, "Калібри" та посилені нальоти дронів-камікадзе. Російські війська дотримуються певної періодичності: масовані атаки дронами відбуваються кожні 2-4 дні, тоді як ракетні удари мають дещо іншу динаміку. Наприклад, нещодавно було використано 26 ракет, зокрема "Іскандер-М" та "Іскандер-К", для запуску яких задіяли 13 пускових установок. Для повторного масованого удару російським силам потрібен час на перезарядку та поповнення боєкомплекту, що впливає на частоту атак.

Оглядач також звернув увагу на тенденцію використання комбінованих ударів, де крилаті ракети дозвукового типу (Х-101, "Калібри") комбінуються з балістичними ракетами.

"Це дозволяє ворогу атакувати в проміжках між масованими ударами, використовуючи різні типи озброєння для ускладнення роботи української ППО. Наступний удар, ймовірно, буде зосереджений на крилатих ракетах, таких як Х-101 та "Калібри", що може статися вже найближчим часом", — підсумовує Коваленко.

Нагадаємо, що Росія атакує українську залізницю, цілеспрямовано знищуючи локомотиви безпілотниками. Без них логістика України зупиняється, що є метою ворога. Фокус аналізує, чому РФ обрала цю тактику та як вберегти залізницю від паралічу.

Також у ніч на 3 жовтня Росія масовано атакувала енергетичну інфраструктуру України, спричинивши блекаути на Сумщині та Чернігівщині. Фокус дослідив, чому, попри значні кошти на захист стратегічних об'єктів,енергосистема лишається вразливою та хто несе відповідальність за ці провали.