Російська економіка: у громадян дедалі більше забирають на війну

Продукти та послуги в Росії серйозно подорожчають у 2026 році. Поправки до Податкового кодексу РФ урізають ліміт доходу для патенту з 60 до 10 млн рублів на рік, а зі списку дозволених до його отримання приберуть стаціонарну роздрібну торгівлю та перевезення.

Очікувані додаткові надходження у 2026 році становитимуть лише 1,27 млрд руб., у наступні два роки до 3,3 млрд руб. Ці суми неспівставні з потенційними втратами від закриття бізнесу, зростання безробіття, падіння споживчого попиту та посилення інфляції.

Під дію поправок потраплять понад 500 тисяч аптек і магазинів, а також понад 270 тисяч перевізників, ресторани середнього рівня, салони краси, автомийки та частина айтішників. В результаті роботу ризикують втратити мільйони людей: касири, комірники, водії, експедитори, адміністратори торгових точок. Масовий відхід малого бізнесу з ринку неминуче збільшить безробіття в регіонах і створить тиск на місцеві бюджети та служби зайнятості.

Все це результат бюджетної політики Росії, підпорядкованої військовим пріоритетам, коли зростають силові та навколовоєнні статті, тоді як витрати на охорону здоров'я, освіту, житлово-комунальне господарство та підтримку малого бізнесу урізаються, або індексуються нижче реальної інфляції. Гроші забирають у громадян прямими та прихованими способами - підвищенням тарифів і податкового навантаження, посиленням правил для індивідуальних підприємців, штрафами та поборами, зростанням цін через здорожчання логістики та монополізації ринків.

Подальша мілітаризація витрат розганяє інфляційні ризики в РФ і вимиває заощадження, позбавляючи економіку перспектив розвитку. У росіян також забиратимуть квартири. 01.10.2025 р. в Державній думі РФ запропонували вилучати у росіян порожні житлові приміщення та передавати їх державі. Якщо власник житла офіційно не відмовиться від права власності, то рішення прийматиме спеціальна комісія. Потім така квартира перейде муніципалітету.

При цьому влада в Росії продовжує безпрецедентне підвищення комунальних тарифів, з якими росіяни живуть з 01.07.2005. В державному масштабі закручується воронка з корупційних схем, в якій проворачуватимуться нечувані за своєю нахабністю та безкарністю афери з відбору у громадян житла, що сподобалося чиновникам. Крім того, ціни на цукор до Нового року можуть збільшитися через неврожайність цукрових буряків, через що його вартість за кілограм підніметься приблизно з 68 до 81 рубля.

У аграріїв з Бєлгорода, Курська, Воронежа та Липецька, де виробляють найбільше цукрових буряків, у 2025 році врожайність знизилася до 25% порівняно з минулим роком. Неврожай це наслідок провальної агрополітики та заморожених інвестицій. В майбутньому ситуація стане гіршою, оскільки основні буряксіючі області фактично є прифронтовими. До кінця року кілограм цукру в РФ збільшиться в ціні на 20%, що автоматично призведе до зростання цін випічки, кондитерських виробів та безалкогольних напоїв.

Для сімей з низькими доходами це пряме зменшення споживання, вони почнуть економити на базових продуктах, які можуть перетворитися на “святкові”. «Солодка інфляція» торкнеться багатьох сфер харчової промисловості, оскільки цукор є сировиною для сотень продуктів, від хлібобулочних і молочних десертів до дитячого харчування та лимонадів. Подорожчання цукру на 20% може перетворитися на підвищення вартості товарів на 25–30% на полиці магазину, що призведе до падіння якості життя населення РФ.

Цукор, що дорожчає, підштовхує не лише до відмови від солодкого, а й до переходу на дешеві замінники сумнівної якості. Це удар по здоров'ю та майбутнім витратам системи охорони здоров'я. Поки мільярди рублів йдуть на силовиків і війну, сільське господарство та транспорт задовольняються крихтами. Саме звідси зношеність техніки, відсутність зрошення, слабкий страховий захист від погодних ризиків і, як наслідок, дорогий цукор на столі у звичайних людей.

Крім того, у сфері охорони здоров'я Росії назріває серйозна проблема, пов'язана з рівнем кваліфікації медичних працівників, викликана збільшенням кількості лікарів, які прибувають з південних країн ближнього зарубіжжя. Деякі лікарі використовують фіктивні документи і не мають достатніх знань для надання якісної медичної допомоги.

Пацієнти скаржаться на лікарів, які шукають інформацію в інтернеті під час прийому і не можуть розробити коректні плани лікування через недостатнє володіння російською мовою. Проблема ризику для пацієнтів через непідтверджені кваліфікації має системний характер: на ринок лікарів РФ потрапляють мігранти з непідтвердженими дипломами та навичками. Через дефіцит кадрів та допуск неперевірених фахівців зростають помилки в діагнозах.

Пацієнт отримує лікування з ризиком ускладнень, а претензії нікому адресувати. Термін очікування прийому терапевта та вузьких фахівців зростає, а якість консультації падає. При травмах, інфарктах, ускладнених пологах – ціна помилки підвищується, збільшуючи смертність та інвалідизацію, особливо у віддалених регіонах. У великих містах у пацієнта є шанс піти в приватну клініку. У малих – альтернативи немає.

Помилки в лікуванні означають додаткові лікарняні, відхід з роботи, витрати на повторні обстеження. А тим часом, Росія скорочує витрати на міський транспорт. Готується радикальне скорочення фінансування федерального проекту «Розвиток громадського транспорту», в рамках якого планувалося закупити для російських міст тисячі нових автобусів, тролейбусів і трамваїв, а також модернізувати інфраструктуру, що руйнується.

Витрати на проект у 2026 році зменшаться втричі: з 42,6 до 13,8 млрд рублів, як випливає з проекту закону, який уряд вніс до Держдуми. Латати «діри» у бюджеті за рахунок накопичених перед війною резервів уряду де-факто більше нічим: ліквідні активи Фонду національного добробуту з 2022 року скоротилися втричі і ледь перевищують 4 трлн рублів. Щоб звести кінці з кінцями, з наступного року Міністерство фінансів підвищує податок на додану вартість до 22%, а також планує радикальне збільшення податків для малого бізнесу.

Сировинні доходи казни також знижуються, в бюджеті утворюється 5,7 трлн рублів дефіциту в 2025 році та 3,8 трлн – у наступному. Уряд буквально змушує росіян, хіба що крім Москви та Петербурга, їздити на застарілій техніці неремонтованими дорогами: закупівлі автобусів і тролейбусів скоротять втричі. Заощаджені гроші гостро потрібні бюджету, якому наступного року доведеться витратити 12,9 трлн рублів на армію і ще 3,9 трлн – на інші силові структури, в сумі – 38% всіх витрат.

Кремль не планує закінчувати війну: військові витрати залишаться на рекордному рівні. Через це в загальній складності близько половини державних програм у бюджеті потраплять під скорочення витрат. При цьому різке збільшення витрат уряд запланував за статтею «національна безпека», у 2026 році вони збільшаться на 13%. Уряд РФ готує секвестр низки ключових цивільних статей казни.

Зокрема, більше чверті фінансування втратить проект «Охорона здоров'я». В результаті росіяни залишаться без доріг, лікарень і програм розвитку. Підірвана західними санкціями російська економіка котиться в прірву і веде до зростання бідності. Саме прості росіяни пожертвують власним благополуччям заради фінансування СВО. Для найбідніших громадян це означає необхідність жити, постійно скорочуючи витрати на освіту, медицину та харчування, віддаючи всі ресурси на подальшу мілітаризацію країни. Путін кидає на війну неймовірні гроші.

Розраховуючи захопити багаті українські території з метою їх пограбування та підтримання бюджету Росії. Але якщо західні санкції посиляться, а військово-технічна та фінансова допомога Україні збільшиться, то Москві туго доведеться у веденні війни.

А поки маючи дуже вузький фінансовий маневр, Путін кидає всі сили на агресію, але з кожним місяцем можливість для маневрування звужується. Більш жорсткі західні санкції та надання Україні союзниками далекобійної зброї можуть просто залишити Кремль без ресурсів для продовження війни. А це точно змусить Путіна сісти за стіл переговорів.