Смертна кара у світі: найбільші прихильники страт та країни проти неї, яких все більше

Станом на 10 жовтня ініціативу підтримало менше ніж 200 підписантів, але це не перша така пропозиція. З 2020 року схожих петицій було дев’ять. Проте всі вони провалились, не набравши бодай відсотка потрібних голосів.

Дискусії щодо смертної кари у Верховній Раді були в 2008 та 2012 роках. Тоді перший заступник голови парламенту Адам Мартинюк журився: «На превеликий жаль, Рада Європи, а Україна є складовою європейського співтовариства, категорично виступає проти смертної кари. І саме на вимогу європейських структур забрали цю статтю із Конституції України».

Зараз майже вся Європа вільна від смертної кари. Винятком є Білорусь, де цю міру покарання повернули 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Водночас країни, які мають  вбивче покарання, використовують його дедалі активніше.

Найбільші прихильники страт

Більшість смертних вироків таємні, тому реальні масштаби оцінити неможливо. За даними правозахисників Amnesty International, лише торік у світі стратили понад півтори тисячі людей. Це найбільший показник із 2015 року.

У статистиці лідирує Близький Схід — Іран, Ірак та Саудівська Аравія. А також Китай, який називають «провідним катом» світу. За оцінками Amnesty International та Death Penalty Focus, Пекін щорічно таємно страчує тисячі обвинувачених.

Також статистика не охоплює людей, яких страчують у Північній Кореї, В’єтнамі, Палестині та Сирії.

У списку офіційних лідерів із 2024 року з’явились і США, де смертна кара діє в більшості штатів. Того ж року президент Трамп заявив, що вимагатиме смертної кари для «ґвалтівників, убивць та монстрів».

Станом на першу половину 2025 року у США стратили двадцятьох шістьох людей — це найбільша кількість за останні десять років. Ще на дев’ятьох смертна кара чекає цьогоріч.

Водночас світова тенденція неоднозначна. Страт стає більше не через глобальне застосування, а тому що «провідні кати» різко наростили їхню кількість. Тобто з 55 країн, де ця міра чинна, найактивніше її стали використовувати лише 15.

Ще приблизно 150 країн або повністю скасували смертну кару, або зберегли мораторій на неї. Наприклад, у 2022 році Казахстан, Папуа-Нова Гвінея, Сьєрра-Леоне та ЦАР скасували страти за всі злочини.

Ставлення до смертної кари у світі, попри зусилля ООН, не є одностайним. На державному рівні європейські країни заборонили страти без проведення референдумів, і деякі громадяни, зокрема й політики, ще й досі прихильно ставляться до такого покарання.

Хто хоче повернути смертну кару

«Сьогодні вранці я запропонував прем’єр-міністрові повернути смертну кару. Але вони проти цього, бо тоді ми з Білоруссю будемо єдиними в Європі», — заявив 2023 року президент Сербії Александар Вучич, пошкодувавши, що раніше був проти цього покарання.

Такою була його реакція на другу за короткий час смертельну стрілянину в країні. Стримує Сербію від відновлення смертної кари, за словами Вучича, членство в Раді Європи. Заборона страт — обов’язкова умова участі в організації.

Того ж року, як повідомляла RFI Українською, смертну кару для терористів хотіли ухвалити в Ізраїлі. Зараз там до страти засуджують лише за злочини проти людяності та держзраду.

У 2024 році зняти мораторій на смертну кару пропонував російський парламент. Дискусія почалась після теракту в концертному залі «Крокус Сіті Хол».

Цьогоріч про повернення смертної кари заговорив президент Киргизстану. Як і в більшості випадків, приводом став резонансний злочин — убивство та зґвалтування неповнолітньої школярки.

Варто зазначити, що часто заяви про відновлення смертної кари є популістськими і не приводять до реальних змін. По-перше, через міжнародне засудження подібної практики та наслідки для держави, яка на неї зважиться. По-друге, це дуже складний юридичний процес, який найчастіше  передбачає зміни в Конституції. Нарешті, до цього питання  досі неоднозначно ставляться в суспільстві.

Моральна дилема

Противники смертної кари часто наводять аргумент судової помилки, яка може вбити невинну людину. Прихильники ж кажуть, що так само життя людини може забрати і лікарська помилка, але це не означає, що треба відмовитись від походу до лікарні. А від моменту ухвалення смертного вироку до його виконання минає доволі довгий час, протягом якого судову помилку, якщо вона і була, можна виправити.

Противники зауважують, що смертна кара суперечить принципам гуманізму і порушує права людини. На думку прихильників, позбавлення волі на кількадесят років або навіть довічне — теж не можна назвати гуманним. Адже відсидівши бодай 20 років у тюрмі, людина вже навряд адаптується до світу, який змінюється чимраз швидше, і, ймовірно, повернеться до злочинів.

До того ж, як показує приклад норвезького терориста Андерса Брейвіка, іноді умови ув’язнення можуть бути кращими за життя середньостатистичної людини. А платять за таке утримання законослухняні громадяни, серед яких і родичі жертв.

Водночас виникає питання, покарання має виправити злочинця чи убезпечити від нього інших громадян?

Сам Брейвік визнав факт убивства 77 людей, але не визнав себе винним, бо вважає, що «рятує Європу». Чи зупинив би його від злочину страх перед смертною карою — теж дискусійне питання.

«Смертна кара ґрунтується на ідеї, що з моменту, коли люди дізнаються, що їм загрожує смертна кара, вони не скоюватимуть злочинів. Однак якби всі злочинці думали про те, чим вони ризикують, правопорушень було би не так багато», — каже Ален Блан, колишній голова Суду присяжних та віцепрезидент Французької асоціації кримінології.

Він також зауважує: «Після її (страти. — Ред.) скасування у Франції ми не спостерігали збільшення кількості злочинів, які каралися смертною карою і які стали каратися лише довічним ув’язненням».

Останній розстріляний в Україні

Після вступу до Ради Європи 1995 року Україна почала процес відмови від смертної кари. Він тривав близько п’яти років.

Останнім, кого засудили до розстрілу, був серійний убивця з Київської області Анатолій Тимофєєв. Він починав із розкрадання будинків, але одного разу до хати повернулася господарка. Тимофєєв убив її та спалив будинок. Потім чоловік повторив такий сценарій ще кілька разів, після чого почав забирати життя вже майже не приховуючись. Його визнали винним у 13 злочинах і 1996 року розстріляли.

Того ж року затримали Анатолія Онопрієнко — одного з найжорстокіших маніяків незалежної України, який вбив понад пів сотні людей.

Суд тривав вже після вступу держави до Ради Європи, яка забороняла смертну кару. Тодішній президент України Леонід Кучма навіть просив у Європи дозвіл стратити Онопрієнка, але йому відмовили. У 2000 році смертну кару остаточно скасували.

Серійний вбивця помер у в’язниці 2013 року, роздавши перед цим низку інтерв’ю та ставши прототипом для кримінальних стрічок.

Скільки загалом у незалежній Україні стратили людей, дізнатися майже неможливо. Інформація відрізняється і не підкріплена сучасними реєстрами, — пояснили юристи, до яких звернулася RFI Українською.

До того ж за 25 років із моменту офіційного скасування смертна кара випала з порядку денного. Ймовірність повернення такого покарання в найближчі десятиліття близька до нуля. Адже тоді Україні доведеться відмовитися від європейського майбутнього і змінити Конституцію.

Автор: Дмитро Долматов

Джерело: RFI