В Україні хочуть запровадити нові скандальні норми законів: про що йдеться

Верховна Рада / © ТСН

Верховна Рада невдовзі може внести зміни до двох книг Цивільного кодексу. Законопроекти вже подали на розгляд до Верховної Ради. От тільки їхній зміст викликав чимало запитань у журналістської спільноти та громадських організацій. Уявіть собі норми, за якими чиновники можуть вимагати у ЗМІ видалити про них усю негативну інформацію, а за журналістське розслідування суд може оштрафувати, якщо проти імовірного порушника немає вироку.

Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Олександра Романюка.

Цивільний кодекс ухвалили ще 2003 року. І чимало пунктів до документу тоді узяли з радянського документу. За 20 з лишком років чимало речей і правовідносин змінились. Люди почали користуватись соцмережами, медіаплатформами, цифровими сервісами та документами.

Тож законотворці узялися за оновлення Цивільного кодексу. І у вересні у парламенті навіть зареєстрували проєкти редакцій двох перших книг. От тільки їхній зміст, визнають правники, викликав чимало питань.

«Негативна реакція стосувалася кількох норм свободи вираження думок, які стосуються діяльності журналістів та медіа», — каже директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко.

Ось лише кілька таких пунктів із нових законопроектів:

так зване, право на забуття. Це коли особа може вимагати, аби із медіа чи інтернету прибрали всю інформацію про неї. Наприклад, через втрату суспільного інтересу чи порушення її прав. У європейців такі норми є, але вони не стосуються публічних осіб, кажуть правники. В українському документі цього не прописали.
ще один пункт — про вирок. Якщо його нема, йдеться в законопроекті, особу не можна вважати винною. Юристи ажуть, в Україні і так існує презумпція невинуватості. Тож норма правильна, але в тексті нового законопроекту її прописали нечітко.

«Фіксація цього в кодексі саме так, як воно зараз написано, призводить до думки про те, що, по-перше, до вироку взагалі не можна говорити про певну підозру, не можна, скажімо так, як публікувати матеріали, які стосуються, взагалі, кримінальних правопорушень до вироку суду”, - каже директорка департаменту взаємодії з органами державної влади 1+1 MEDIA Тетяна Смирнова.

Тобто, про імовірні злочини навіть не можна буде розказувати. Бо за новою нормою журналістські розслідування або новину від правоохоронців про кримінальну справу суд може визнати неправдою, бо судового вироку ще не було. І це при тому, що чимало судів, особливо у резонансних справах, тривають багато років.

Також законопроект дозволяє правонаступникам людини заборонити використання її імені, зображення чи відео після її смерті. Навіть якщо за життя вона давала дозвіл на це. Тобто, інтерв’ю, фільми, фото можуть стати предметом судів та стягнень. І це ставить під удар усю креативну та інформаційну індустрію.

А ще, наголошують правники, документ йшов у різнобій із іншими законами, які вже діють в Україні. За що й отримав чимало критики. Дійшлов скандал і до Верховної ради. Лише після численних зауважень журналістів спікер Верховної ради і один із авторів нового кодексу — Руслан Стефанчук зібрав зустріч. Щоправда, не із журналістами, а медіаюристами, громадськими діячами та представниками комітету з питань свободи слова.

Пояснює, чимало норм нібито не так витрактували і насправді додаткових загроз для свободи слова чи доступу до інформації документ не створює.

Правники ж пояснюють — на практиці, теоретичні норми можуть по різному трактуватися в судах. Тож загрози таки є. Тому майже кожен із проблемних пунктів обговорили. І домовились виписати їх інакше. Наприклад, норма про забуття не стосуватиметься публічних осіб чи посадовців. Так само не можна буде видаляти є суспільно значиму інформацію. Введуть і строки для позовів до медіа.

Частину норм візьмуть із закону про медіа і синхронізують із європейським законодавством. Зробити це сторони мають до 20 жовтня.

Упродовж тижня ТСН зверталася із проханням про інтерв’ю спікера Руслана Стефанчука на тему законопроекту. Утім записати його так і не вдалося. У прес-службі послались на зайнятість через сесійний тиждень та численні роботі зустрічі.

У себе ж на Фейсбук сторінці Стефанчук написав: обговорення законопроекту із правниками пройшло вдало. А пообіцяв — проекти наступних книг Цивільного кодексу перед поданням у Раду тепер обов’язково будуть проходити громадські обговорення. Медіаспільнота також сподівається — скандал врешті допоможе зробити збалансований документ, який захистить як права людей, так і свободу слова та право на формацію. Але все ж ретельно стежитимуть, аби парламентарі дотримали своїх обіцянок.