Що насправді стоїть за бажанням з’їсти щось солодке: 7 неочевидних причин

Багато людей знайомі з відчуттям, коли хочеться «щось солоденьке» навіть без відчуття голоду. Дослідження показують, що причини цього можуть бути як фізіологічні, так і поведінкові — від недостатнього харчування до стресу чи недосипання. Зрозумівши механізми, які стоять за бажанням цукру, можна поступово зменшити його вплив на самопочуття.

Про це повідомило видання verywellhealth.com.

1. Звички та ритуали

Коли людина часто вживає солодке, її мозок починає очікувати цей смак у певні моменти дня або під час певних дій.
Наприклад, якщо ви звикли пити солодку каву щодня після обіду, організм почне сприймати цей ритуал як обов’язкову частину рутини. Змінити цю поведінку можна, поступово знижуючи кількість цукру або замінюючи десерти на фрукти чи горіхи.

2. Недоїдання або надто суворі дієти

Недостатнє споживання калорій або обмеження певних продуктів часто призводить до протилежного ефекту — організм намагається компенсувати нестачу енергії коштом швидких вуглеводів.
Коли тіло відчуває нестачу поживних речовин, мозок активує сигнал голоду, який найчастіше проявляється бажанням з’їсти щось солодке. Це природний механізм виживання, спрямований на швидке відновлення енергії.

3. Вплив штучних підсолоджувачів

Хоча підсолоджувачі знижують кількість калорій у раціоні, дослідження показують, що надмірне їх вживання може порушити баланс кишкової мікрофлори та вплинути на відчуття ситості.
Через це людина може отримувати менше задоволення від їжі, що провокує переїдання або прагнення до ще більш солодких смаків. Крім того, деякі підсолоджувачі у сотні разів солодші за звичайний цукор, що поступово змінює сприйняття натуральних смаків.

4. Стрес і емоційне харчування

У періоди перевтоми чи напруження мозок шукає швидкі джерела «винагороди». Солодке активує центри задоволення, підвищуючи рівень дофаміну й тимчасово покращуючи настрій.
Однак з часом така поведінка може стати звичкою, коли цукор використовується не як їжа, а як засіб заспокоєння. Дослідження також вказують, що люди, які перебувають у стані постійного стресу, більш схильні до регулярної тяги до цукру.

5. Недосипання

Брак сну впливає на гормони апетиту — грелін і лептин. Коли людина недосипає, рівень греліну підвищується, а лептину — знижується, через що зростає відчуття голоду.
Мозок у такому стані віддає перевагу продуктам, які дають швидкий прилив енергії — зокрема солодким напоям і десертам. Цей цикл легко перетворюється на звичку, особливо якщо недосипання стає хронічним.

6. Гормональні коливання

Перед менструацією у жінок часто зростає бажання з’їсти шоколад або інші солодощі. Це пов’язано з підвищенням рівня естрогену та прогестерону, що впливають на рівень серотоніну — гормону гарного настрою.
У цей період організм прагне підтримати емоційний баланс, тому солодке здається особливо привабливим. Зазвичай ця тяга минає після початку менструації.

7. Залежність від цукру

Нейробіологи виявили, що цукор може активувати ті ж ділянки мозку, що й деякі наркотичні речовини. Це створює замкнене коло: солодке викликає короткочасне задоволення, після чого мозок знову вимагає повторення цього ефекту.
Так формується поведінкова залежність, коли бажання з’їсти солодке не пов’язане з фізичним голодом.

Як зменшити тягу до солодкого

Фахівці радять не кидати цукор різко — це може спричинити стрес і посилити бажання. Замість цього варто:

• поєднувати продукти: наприклад, фрукти з невеликою кількістю шоколаду;

• пити більше води: спрагу часто плутають із голодом;

• не пропускати прийоми їжі: стабільний рівень цукру в крові зменшує ризик переїдання;

• контролювати сон і стрес: нормалізація цих факторів природно знижує тягу до цукру;

• читати етикетки: цукор може міститися навіть у продуктах із позначкою «здоровий»;

• знайти підтримку: якщо важко змінювати звички самостійно, допоможе дієтолог або психотерапевт.

Коли варто звернутися до лікаря

Тяга до цукру — поширене явище, але якщо вона супроводжується переїданням, почуттям провини або симптомами розладу харчової поведінки, варто звернутися до фахівця. Лікар допоможе визначити, чи є проблема фізіологічною, чи вона пов’язана з емоційними чинниками.

Армія Білорусі. / © Associated Press Як очистити духовку всередині / © unsplash.com Наслідки атаки / © ДСНС Олег Жданов / © ТСН