Ісландія — Україна. Наші оцінки

Після того, що ми побачили у вересневому міжнародному циклі у виконанні національної збірної України, хто його знає, що можна було чекати від виїзду до Ісландії. Очікувалась важка гра — вона й була такою. Але аж вісім забитих м’ячів на дві команди... Це трохи дивно звучить що в нашому контексті, що в контексті "вікінгів". Це, напевно, той самий випадок, коли переможець підсумковим результатом має бути задоволений, той, хто програв, певна річ, залишився ним незадоволений, але якістю гри у власному виконанні розчаровані мають бути обидві команди. Занадто багато явних помилок у дійсно відповідальній зустрічі.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Бельгії отримав півзахисник "синьо-жовтих" Руслан Маліновський. Хто б сумнівався. Про таке повернення до лав національної команди можна тільки мріяти. Два відмінних м’ячі у відповідальній грі — супер! Та й загалом Маліновський дав те, що ми ризикували втратити з травмою Олександра Зінченка, — лідерські якості та досвід. А з такою результативністю й згадувати про доволі значну кількість утрат м’яча (23) якось не хочеться.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Лейгардальсведлюр (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 5,5. Голи в ближній кут — воротарські голи. Не до кожного пропущеного це можна застосувати, але у випадку з першим голом Ісландії Трубін таки не зреагував на м’яч, який летів трохи вище за нього. А потім Анатолій пропустив ще двічі, але там уже голи були через його провину. Окрім цих безумовно прикрих епізодів, на рахунку нашого голкіпера ще один сейв та низка перехоплень флангових передач суперників, що за умов такої зливи було явно не легкою прогулянкою.

Юхим Конопля — 4,5. Дуже посередній виступ від правого захисника України, враження від гри якого почало хоч трохи покращуватись лише тоді, коли Конопля став долучатись до атаки на останніх хвилинах. До цього ж був і перший пропущений м’яч через фланг Юхима, і трохи паніки під час другого, і третій гол, який також припав на край оборони Коноплі. На тлі "феєрії" всього захисту Шахтаря в чемпіонаті це було дуже сумнівної якості продовження виступів. Але альтернатив у цьому циклі в нас фактично немає.

Ілля Забарний (5,0) — Микола Матвієнко (4,5) — 5,0. Центр нашої оборони не справляв враження надійності, оскільки два останніх голи суперників прийшли саме з цієї зони, коли хтось недопрацював позиційно, або ж узагалі помилявся. Щодо останнього, то, на жаль, звично не пішла гра в Матвієнка. Та й Забарний цього разу свій найбільш цікавив навик — просування м’яча вперед — використовував украй невдало.

Віталій Миколенко — 5,5. Гольова передача зразка початку зустрічі — це вищий пілотаж у виконанні флангового захисника. У тому епізоді все було виконано бездоганно Миколенком: від ідеї пробігтись самотужки повз трьох суперників, до відмінного бачення ситуації в чужому штрафному. Однак тоді, коли постало питання дій у захисті, то Віталій геть не завжди давав раду достатньо небезпечним фланговим гравцям Ісландії. Зрештою, один із м’ячів таки прийшов через його зону відповідальності в наші ворота. Помітно додалось проблем після того, як суперники перейшли на трьох центральних захисників.

Руслан Маліновський — 8,0.

Іван Калюжний — 7,0. Вибір опорного півзахисника на цю гру від Сергія Реброва та факт повного матчу від обранця вказують нам на те, що проти Казахстану Калюжного ми таки не побачимо. Однак наразі нас цікавила виключно Ісландія, і важко було сказати, що саме опорна зона була найбільше залучена до протидії суперникам, які атакували через фланги. За великим рахунком, значного обсягу роботи в Калюжного так і не виникло, і лише один із голів можна теоретично записати до його зони відповідальності — м’яч на дубль від Гудмундссона. У решті ситуацій Супер-Іван брав участь у боротьбі й, здебільшого, її вигравав. Нагорода — красивий та дуже своєчасний гол ударом із середньої відстані.

Микола Шапаренко — 5,5. Коли Судаков залишив поле через травму, то на плечі центрального півзахисника ще й його частина роботи на лівому фланзі перепала. І от що стосується просування м’яча вперед, то Шапаренко свій обсяг роботи виконував цілком непогано, а от щодо боротьби за м’яч, то тут суперники йому шансів майже не залишали.

Олексій Гуцуляк — 6,5. Забитий гол наприкінці першого тайму таки рятує враження від цього матчу у виконанні Гуцуляка. Не багато було активності через наш правий фланг, а окрім результативного удару, на рахунку Олексія був усього лише один цікавий епізод на завершення — неточний удар головою.

Владислав Ванат — 5,0. Найяскравіша пляма на тепловій мапі нашого нападника знаходиться прямо посеред центрального кола. І воно не дивно — там Ванат із м’ячем зустрічався частіше, аніж у чужому штрафному, бо захисники Ісландії залишали вільний простір будь-де, але тільки не в центральній частині власної побудови. Але навіть ті дві перспективні ситуації, які випали зрештою на долю Владислава, він супроводжував не надто впевненими діями на завершення.

Георгій Судаков — 6,0. Травма футболіста такого рівня — це дуже серйозна проблема для нашої команди під час цього жовтневого циклу, де ми вже втратили одразу кількох важливих гравців саме через пошкодження. Судакова знову намагались запроторити на лівий фланг атаки з перших хвилин, де він традиційно важко створював моменти, але назбирав на собі достатньо фолів, тож залишається лише побажати Георгію, щоб ступінь пошкодження в підсумку виявився не надто значним.

Назар Волошин — 7,5. Очікувалось побачити цього гравця одразу в стартовому складі, але доля відсунула момент його появи на полі на 39 хвилин. І недарма Волошин долучився в екстреному порядку до цієї гри — наприкінці першого тайму діра праворуч у захисті Ісландії була помітна вже неозброєним оком, і коли Назар узявся створювати з того краю небезпеку, то одразу назбирав півтори гольові передачі. Відмінна ефективність, але з доволі помірним продовженням після перерви.

Олег Очеретько — 7,0. Трохи ігрового часу наприкінці зустрічі конвертувались у забитий м’яч на останніх хвилинах, тож поява Очеретька на полі себе повністю виправдала — нам треба було відсунути гру від власних воріт та додати інтенсивності. Цим Олег і займався.

Артем Довбик — 5,0. Явно не день українського форварда був у Рейк’явіку, тож Довбик за +/- 25 хвилин на полі в другому таймі теж нічим не відзначився в чужому штрафному. Окрім потрапляння до офсайду, що є таким собі досягненням. Тож, добре, відзначимо хоч бездоганної якості шість передач із 10 загальних дотиків до м’яча.

Артем Бондаренко — шалена реалізація гольових моментів від нашої збірної й шалена конверсія тієї мізерної кількості часу на полі, яка випала на долю центрального півзахисника наприкінці зустрічі в результативні дії. Одна вдала передача на чужій половині від Бондаренка перетворилась на асист для Очеретька. Для того Артема й випускали.

Владислав Велетень — дебютний матч у лавах національної збірної для представника Полісся супроводжувався скромними трьома дотиками до м’яча та двома точними з двох виконаних спроб передач. Але перший крок завжди важливо робити, далі — більше.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.