Перша негативна – для всіх поранених: як змінилися правила донорства в Україні

Щодня в Україні зростає потреба у донорській крові. Пораненим на фронті, у тилу під час обстрілів – усім їм потрібна кров. Тому довелося змінити – спростити – правила донорства, щоправда, лише на час війни.

Які нововведення діють сьогодні, чому доводиться відступати від міжнародних протоколів, які міфи навколо донорства існують - Коротко про розповіла кандидат медичних наук, доцент кафедри гематології та трансфузіології НМАПО, зав. відділення гематології КООД, голова Асоціації гематологів України, Заслужений лікар України Ірина Гартовська.

З татуюванням донором бути можна, але лише через пів року

- Ірино Радомирівно, зараз з'явилися нові протоколи та правила щодо донорства крові. Раніше не можна було здавати кров тим, хто має татуювання чи був гепатит. Чи правда, що тепер можна?

– Не зовсім так. Якщо людина зробила татуювання, то здавати кров можна, але лише через шість місяців. Це тому, що татуювання може бути джерелом зараження різними інфекціями. Тому через пів року спочатку людину перевірять на інфекції, а потім, якщо все гаразд, можна здавати кров.

Чому так? Татуювання – це ризик зараження гепатитом чи ВІЛ. Через пів року в крові з'являються антитіла, які ми можемо виявити при скринінгу. Таким чином, через 6 місяців видно, відбулося зараження під час процедури чи ні.

Раніше через татуювання багато хто не міг здавати кров, а зараз татуювання дуже поширені серед молоді. Якби ми всіх із татуюваннями виключили, кількість донорів різко скоротилася б.

Що стосується гепатиту, тут відповідь однозначна – ні! Донорів із гепатитом ми точно не беремо: не можна наражати пацієнтів на ризик вірусної інфекції, особливо зараз, коли багато поранених. Таким чином, можна здавати кров після татуювання через пів року, а з гепатитом – взагалі ні.

- А якщо людина хворіла на гепатит А, їй теж не можна?

- Гепатит А – звичайна кишкова інфекція. Вірус не залишається в організмі. Після нього можна бути донором.

- Правило 6 місяців стосується лише татуювань чи пірсингу теж?

- І тату, і пірсингу, і перманентного макіяжу (бров, губ, ін.).

- Кому сьогодні можна здавати кров і з якого віку?

– З 18 років, будь ласка. Усі донори обов'язково проходять співбесіду з лікарем перед тим, як здати еритроцитарну масу, плазму чи тромбоконцентрат.

Потім кров донора досліджується. Якщо в ній виявляють якісь вірусні інфекції або поганий аналіз, така кров не використовується, вона відбраковується.

Щодо вікових нововведень, сьогодні вікових обмежень практично немає. Головне - повноліття донора.

Раніше для донорів існувала вікова межа – до 55 років. Нині, у зв'язку з величезною потребою у препаратах крові, обмеження за віком знято. Здавати кров можуть люди старшого віку. Головне, щоби донор був здоровий.

Це не означає, що обмежень немає зовсім. Наприклад, не можна здавати кров протягом року після оперативного втручання. Це пов'язано з тим, що у таких людей може бути низький гемоглобін – їхня кров не буде якісною.

Донорство стимулює кровотворення, але не омолоджує організм

- Такі зміни для донорів в Україні з'явилися нещодавно?

- Так, з початком війни, коли потреба у препаратах крові різко зросла.

Є ще одне важливе нововведення - допустили можливість переливання першої негативної групи крові всім пораненим, незалежно від їхньої групи крові. Це дозволяється зробити лише один раз.

Звичайно, це порушення міжнародного протоколу, адже за ним переливати можна лише “група у групу” та “резус у резус”. Але донори з першою негативною вважаються універсальними. Тому один раз (теоретично) можна перелити кров без шкоди для пацієнта.

Враховуючи, що на передовій не завжди можна швидко та якісно визначити групу крові людини, а іноді потрібно терміново робити трансфузію еритроцитарної маси, ухвалили таке рішення. Але лише на час війни.

- Чи є ще якісь зміни, окрім цього та зняття обмежень за віком?

- Є ще зміни щодо організації – банки крові, розподіл крові тощо, але це деталі.

- А вистачає сьогодні донорів в Україні?

- Потреба крові дуже велика: багато поранених, проводиться безліч операцій, потребують препаратів крові. Але не можу сказати, що донорів не вистачає.

Активно ведеться агітація, у соцмережах з'являються пости із закликами здати кров певної групи, особливо після бомбардувань або коли привозять багато поранених. Люди відгукуються і приходять здавати.

- Які міфи про донорство крові вам найчастіше зустрічаються?

- Загалом таких міфів небагато. Один із них, що здавання крові омолоджує. Це неправда. Омолодження не відбувається. Так, стимулюється кровотворення: організм починає інтенсивніше виробляти нові клітини крові – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Це природна реакція на крововтрату.

- А щодо ваги? З якою мінімальною масою тіла можна бути донором?

- Раніше не брали донорів із вагою менше 45 кг. Нині такого обмеження немає. Головне, щоб у людини був нормальний аналіз крові, вона була здоровою і сама хотіла здавати кров.

- Як і раніше, перед здаванням проводяться всі необхідні аналізи?

- Обов'язково. І це додатковий стимул для людей: пройти обстеження, перевірити своє здоров'я.

Як підготуватися до здавання крові?

Перед донацією:

• За 72 години бажано не приймати знеболювальні та протизапальні препарати (якщо вони не життєво необхідні).
• За 48 годин відмовтеся від алкоголю та енергетиків.
• За 24 години виключіть жирне м'ясо, молочні продукти, яйця, продукти з трансжирами (чипси, сухарики, солодощі).
• За 2-3 години до процедури з'їжте легкий сніданок: кашу, макарони або картопля без олії, сухарі, чай із цукром.
• За 2 години до донації не палити.
• Пийте достатньо рідини – зневоднення протипоказане.

Після здавання крові:

• Протягом 12 годин (мінімум) – уникати інтенсивних фізичних навантажень, керування транспортом, роботи, що потребує підвищеної концентрації.
• Після процедури утримайтеся від кави (кофеїн може заважати відновленню об'єму рідини в організмі).

Протипоказання до здавання крові

Абсолютні:

• ВІЛ, гепатит B чи C, сифіліс та інші хронічні інфекції.
• Онкологічні захворювання.
• Тяжкі хвороби серця, нервової системи, крові.
• Прийом інсуліну при діабеті.
• Будь-які стани, за яких донорство може загрожувати здоров'ю реципієнта чи самому донору.

Тимчасові:

• Татуювання, пірсинг, перманентний макіяж – протягом 6 місяців.
• Після великих операцій – до 1 року.
• Після ГРВІ, грипу, застуди – мінімум 2 тижні після одужання.
• Після COVID-19 – 28 днів.
• Після вагітності, пологів, аборту – 6 місяців.
• Під час та 7 днів після менструації – для жінок.
• Після вакцинації – від 2 днів до 4 тижнів, залежно від типу вакцини.

Це цікаво

• Донорська кров та її компоненти використовуються не тільки при операціях та травмах, але й при лікуванні онкологічних захворювань, анемії, опіків.
• Люди з першою негативною групою вважаються універсальними донорами, а володарі четвертої позитивної – універсальними реципієнтами.
• За час повномасштабної війни в Україні кількість донорів крові збільшилась приблизно на 60%.
• Чоловіки можуть здавати кров до 5 разів на рік, жінки – до 4 разів на рік.
• Рекордсменом за кількістю донацій вважається австралієць Джеймс Харрісон: він здав кров понад 1000 разів і допоміг врятувати життя понад 2 мільйони дітей завдяки унікальним антитілам.
• Всесвітній день донора відзначається 14 червня - у день народження Карла Ландштейнера, котрий відкрив групи крові.
• Статус «Почесний донор України» можна отримати, якщо проведено: 40 донацій крові, 60 донацій плазми методом аферезу або 40 донацій клітин крові методом аферезу.