Самогубство чи тиск: У Києві застрелився Костянтин Ганіч — учасник скандального Web3-стартапу Furmula

Сьогодні зранку у Києві правоохоронці виявили в салоні авто тТіло 32-річного місцевого мешканця із вогнепальним пораненням в голову. Поруч із чоловіком знаходилась зареєстрована на нього зброя. Встановлено, що загиблий — підприємець та блогер Костянтин Ганіч (Kudo), діяльність якого була пов’язана із криптовалютою. Напередодні смерті чоловік повідомляв близьким про пригнічений стан, через наявні фінансові труднощі, а також надіслав їм прощальне повідомлення.

Що ж передувало інциденту? Як пише Трамвай, 3 жовтня 2025 року антишахрайський проєкт "190" оприлюднив розслідування про криптоаферу Web3-стартапу Furmula, в якій постраждали сотні інвесторів. Серед учасників проєкту був і Костянтин Ганіч (Kudo). Співзасновники Андрій Дейнек та Натан Саакян вивели мільйони доларів, залишивши інвесторам знецінені токени.

Трагічна хронологія

1 жовтня 2025 року в офіційному чаті Furmula інвестори публічно звинуватили Дейнека та Саакяна в зриві проєкту. До цього моменту накопичилося багато питань щодо відсутності розробки та нечітких планів розвитку. Того ж вечора шахраї масово злили залишок токенів, спричинивши падіння курсу на 75%. Це був останній акт у багатомісячній схемі обману — організатори вирішили забрати все, що залишилося. 

3 жовтня проєкт "190" оприлюднив детальне OSINT-розслідування афери Furmula, в якому розкрив схему виведення коштів та назвав імена учасників. У матеріалі йшлося про $2,4 мільйона інвестицій, які зникли через мережу криптогаманців. За версією розслідувачів, Костянтин Ганіч був єдиним учасником проєкту, не причетним до шахрайської схеми. Він відповідав лише за маркетинг та публічне просування Furmula, довіривши своїм партнерам як друзям.

11 жовтня, через 8 днів після оприлюднення розслідування та 10 днів після краху проєкту, Костянтина Ганіча знайшли мертвим у салоні його Lamborghini Urus на Оболоні. За попередніми даними поліції, він повідомляв близьким про пригнічений стан через фінансові труднощі.

Розслідувачі підкреслюють, що Ганіч сам став жертвою обману з боку партнерів, яким довіряв. Його репутація постраждала через залучення до проєкту, хоча він не брав участі у виведенні коштів.

Як працював проект FURMULA та що обіцяли інвесторам 

Furmula задумувалася як GameFi-платформа на блокчейні Solana — гоночний симулятор з NFT-болідами, стейкінгом токена FURM та внутрішньоігровими квестами. Гравці могли покращувати свої машини, обирати траси та стратегії, заробляючи винагороди в токенах. Проєкт виглядав багатообіцяючим: професійна презентація, активна маркетингова кампанія та відомі в криптоспільноті обличчя в команді.

6 грудня 2024 року на пресейлі вдалося зібрати 10 тисяч SOL — близько $2,4 мільйона — всього за кілька хвилин. Швидкість збору коштів свідчила про високий інтерес інвесторів до проєкту. Багато хто вірив у потенціал платформи та очікував багатократного зростання вартості токенів після запуску.

Проте незабаром токен FURM обвалився майже на 78%, а команда зникла, залишивши інвесторів з порожніми гаманцями та фальшивими обіцянками. За кілька місяців мільйони доларів перетворилися на цифровий пил.

Головні фігуранти афери

Андрій Дейнек (народився 14 березня 1995 року в Кам'янському) — співзасновник TSTA та Furmula. Публічно називав себе "меценатом" та "рятівником тварин", активно вів соціальні мережі, демонструючи розкішний спосіб життя. За даними розслідування, саме він стояв за схемою виведення коштів: викрав $785 тисяч, частину вклав у покупку 500 тисяч токенів TWT.

В Instagram Дейнек демонстрував дорогі автомобілі, закордонні подорожі та елітний відпочинок. Восени 2025 року Дейнек несподівано мобілізувався до ЗСУ — імовірно, щоб уникнути кримінального переслідування. Таку тактику іноді використовують фігуранти резонансних справ для отримання певного статусу захисту.

Натан Саакян (народився 30 жовтня 2000 року в Дніпрі) — технічний директор та співавтор проєкту. Маючи повний доступ до токенів FURM, він вивів $760 тисяч. Вже в січні 2025 року Саакян придбав BMW X6M вартістю $130 тисяч. Автомобіль був зареєстрований на його ім'я, що стало одним із доказів виведення коштів з проєкту. 

Інші учасники схеми та їх роль у виведенні грошей

Микита Чемоданов (народився 7 серпня 1996 року в Кам'янському) — права рука Дейнека та співзасновник TSTA. Отримав від Саакяна $800 тисяч, частину з яких переказав "босу.

Чемоданов займався технічною частиною виведення коштів та координацією між основними фігурантами схеми. Його роль полягала в організації ланцюжків переказів через проміжні гаманці.

Валерія Барахова (народилася 19 січня 2001 року) — дівчина Дейнека, формально працювала дизайнером проєкту. На її криптогаманець надійшло $310 тисяч, після чого вона придбала Mercedes C300 та виїхала до Іспанії.

Використання близьких людей для виведення коштів — типова схема в криптоафері. Гроші розподіляються між кількома особами, щоб ускладнити відстеження та повернення активів.

Костянтин Ганіч (відомий як Kudo) — єдиний учасник, не причетний до афери, але його ім'я опинилося в центрі скандалу. Відповідав за маркетинг та публічне просування Furmula, довірившись Дейнеку як другу, але сам став жертвою обману.

Ганіч активно промував проєкт у соціальних мережах, не знаючи про справжні наміри партнерів. Його репутація постраждала через участь у цьому стартапі. 11 жовтня 2025 року, через 10 днів після краху проєкту та 8 днів після оприлюднення розслідування, Костянтина Ганіча знайшли мертвим у Києві.

Через учорашнє падіння криптовалют Костянтин Ганіч одночасно втратив щонайменше $30 млн інвесторських грошей.

Усі, хто довірив йому управління своїми грошима, фактично їх втратили. Крім того, постраждали й його власні кошти, з чим він не зміг впоратися.

У його автопарку офіційно були: Lamborghini Urus 2020, Ferrari 296 GTB 2023 та Mercedes-Benz 220 CDI 2012.

Він відкрито говорив, як втрачав до $1,3 млн, але згодом повертав ці гроші інвесторам.

В останньому інтерв'ю Костянтин Ганіч розповідав, що один із його проектів закрився через зраду компаньйона, який забрав доступи до гаманців

Після закриття проекту він отримував численні погрози.

Технічна схема виведення коштів через криптогаманці

Головний інструмент шахрайства — контроль над токенами FURM. Саакян як технічний директор тримав усі активи на особистих гаманцях, уникаючи прозорого розподілу через вестинг. Вестинг — це механізм поступового розблокування токенів, який захищає інвесторів від раптового продажу великих обсягів командою проєкту.

Відсутність вестингу була першою тривожною ознакою. Кошти дробилися на дрібні суми та переводилися через прокладки — тимчасові гаманці. Після цього токени зливалися на децентралізованих біржах (DEX), обрушуючи курс.

Наприклад, з гаманця ESQpCdxMDpeWqvDZ3g9jXPkejDyDvwgcQqD5KqsbbbHg було продано 50 мільйонів FURM приблизно за $70 тисяч. Отримані SOL-токени обналічувалися через ланцюжок криптогаманців. Після конвертації в SOL гроші переводилися на централізовані біржі OKX, Binance та Bybit, де їх можна було обміняти на фіатні валюти та вивести на банківські рахунки.