Тупик Віталія Кличка. Чому київський мер здав незамінного Поворозника?

Після низки корупційних скандалів Київрада надовго застрягла у глибокій кризі. Події, які передували її останньому засіданню у четвер, 9 жовтня, продемонстрували масштаб цієї кризи.

Але наразі пристрасті вдалося вгамувати. Щоправда, навіть ця гіпотетична стабілізація коштувала Віталію Кличку вкрай дорого: він попрощався зі своєю «правою рукою» – багаторічним першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником. Саме він, за свідченнями найближчих соратників мера, тримав столицю у своїх руках, фактично керував містом.

Поворозник працював на різних посадах в КМДА з 2001 року, а першим заступником Кличка – з 2017-го. Оперативне управління містом ніколи не було сильною стороною Віталія Володимировича, тож він не шкодував широких повноважень для свого довіреного топменеджера. Саме тому багато хто з оточення мера сприйняв «здачу» Поворозника, який досконало знав систему функціонування столиці, як вибивання опори з під ніг всієї команди. 

Але Кличко не вперше позбавляється ключових фігур зі свого оточення після гучних публічних скандалів. І список цих «жертв» доволі великий. Причому сам Поворозник вже був у цій шкурі у 2020 році: Кличко відстороняв чиновника з посади, коли СБУ підозрювало того у хабарництві. «Відлучка» тоді тривала майже рік, після чого Поворозник все ж повернувся до своїх обов’язків.

Ультиматум подіяв

Цьогоріч Віталій Кличко через сумнозвісні «плівки Комарницького» вже був змушений серйозно чистити команду – як від другорядних, так і від ключових гравців. Найбільш чутливим ударом для міського голови стала втрата секретаря Київради Володимира Бондаренка. Обов’язки головуючого на засіданнях змушений тепер виконувати сам Кличко. 

Але Київрада, що перебуває в нокдауні після корупційного землетрусу, не демонструє великої ефективності. Влітку вона зібралася аж одного разу – ще у червні. Новий політичний сезон розпочався із засідання 11 вересня, після чого цей орган впав у черговий ступор. Усі фракції Київради (окрім «Удару»), за участю члена неформальної промерської більшості – «Європейською солідарністю» – пригрозили зривати засідання, якщо Кличко не звільнить Поворозника. Серед «найтяжчих гріхів» останнього – святкування дня народження у день жалоби у квітні, хоча сильнішим є, скоріше, інший мотив – депутатів дратував безмежний вплив Поворозника на фінансові потоки та мільярдні підряди столиці. 

Київрада висловила першому заступнику КМДА недовіру ще у червні, на єдиному засіданні Київради, яке вдалося провести влітку. Після цього рішення Кличко відсторонив його від виконання обов’язків. Проте в липні Печерський суд визнав рішення Київради неправомірним (цей орган дійсно не має права звільняти заступників голови КМДА – голосування про недовіру було, скоріше, політичним сигналом Кличку). Кличко на всі закиди щодо свого соратника посилався на це судове рішення, а сам Поворозник писати заяву щодо відставки навідріз відмовлявся.

У результаті долю першого заступника вирішив лише ультиматум всіх фракцій Київради (крім «Удару») і після погоджувальної ради минулої п’ятниці Кличко таки пообіцяв подати документи на звільнення першого заступника до Кабміну та Офісу президента. Щоправда і тут не обійшлося без хитрощів: як розповідають джерела «Главкома» в міськраді, вже після того, як Кличко спрямував в Кабмін подання на звільнення Поворозника, він відправив соратника у відпустку. Депутати цей «фінт» не оцінили і під їхнім тиском Кличко пообіцяв найближчим часом повернути Поворозника з відпустки, аби процес звільнення не затягувався.

Після цього проведення засідання у четвер, 9 жовтня, було остаточно розблоковане. Частина соратників Кличка вважає, що опоненти блефували і Київрада зібралася б за будь-яких обставин. Хоча б тому, що на порядку денному були чутливі питання корегування бюджету, зокрема, виділення 4 млрд грн допомоги військовим. 

Але, мабуть, головним результатом останнього засідання стало ухвалення нових правил управління комунальною землею. Антикорупційній земельний порядок на більш ніж сотню сторінок авторства депутатів Вікторії Пташник («ЄС») та Дмитра Білоцерковця («Удар») з’явився як реакція на земельні дерибани за «туалетними схемами» на «плівках Комарницького» і був проголосований в першому читанні ще у квітні. 

На четвер цей проєкт був внесений для другого читання, але він перебував у підвалі порядку денного. Депутати ж провели окреме голосування, аби розглянути його першим. У результаті нові земельні правила були прийняті мінімально необхідною кількістю голосів – 61. Цікаво, що сам Кличко не проголосував, хоча запевнив, що в нього просто випадково не спрацювала картка.

Зміна правил управління комунальною землею (яка, напевно, ще буде оскаржуватися у судах) може дати поштовх перезапуску земельної комісії. Цей ключовий для Київради орган фактично обезголовлений після того, як її голова Михайло Терентьєв засвітився в тих самих «плівках Комарницького» і став «клієнтом» НАБУ. Терентьєв встиг посидіти в СІЗО, вийшов звідти під заставу, а його колишня фракція «Удар» намагається позбавити його депутатського мандата… Весь цей бекграунд не завадив досі діючому голові комісії спробувати зібрати її у середу, напередодні засідання Київради. Але Білоцерковець та Пташник відзвітували, що зірвали цю спробу.

Наступне засідання Київради заплановане на 23 жовтня, і одним з основних питань, що будуть на ньому розглядатися, може стати обрання нового голови земельної комісії. Поки єдиною реальною кандидатурою, яка має потенціал об’єднати всі фракції, є Зоя Ярош з «Голосу».

Хто йде за Поворозником? 

Поворозник – не єдина кадрова втрата Кличка. Місяць тому один з давніх соратників мера Дмитро Білоцерковець, який останнім часом втрачав вплив, склав повноваження співголови фракції «Удар». Тепер у промерської фракції в Київраді лишився лише один співголова/голова – заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. 

Випробуванням для Кличка може стати масове звільнення чиновників, яких прийнято вважати «людьми Поворозника». Принаймні в Київраді дехто пояснює живучість Поворозника шантажем з його боку, що разом з ним піде ряд членів його команди, на яких трималася вся робота в КМДА.    

Поки пішла лише багаторічна директорка Департаменту охорони здоров'я КМДА Валентина Гінзбург. Вона очолювала столичну медицину з 2017 року та є одним з найбільших «довгожителів» серед керівників департаментів КМДА. Попри те, що за час роботи Гінзбург в чутливій медичній сфері її роботу критикували, насправді вона не фігурувала в жодних корупційних скандалах.

Очевидно, саме тому депутати різних фракцій Київради проводжали чиновницю гучними оплесками. Кличко уточнив, що, «аби не було спекуляцій», його соратниця йде з посади у зв’язку з виходом на пенсію. За інформацією «Главкома», це вже не перша спроба Гінзбург піти, раніше її місце вже пророкували директорці Київської міської клінічної лікарні №4 Тетяні Мостепан.

Окрім Гінзбург, до «пулу Поворозника» в КМДА зараховують директора Департаменту економіки та інвестицій Наталію Мельник, директора Департаменту фінансів Володимира Репіка, заступницю голови з питань здійснення самоврядних повноважень Марину Хонду… Але не факт, що вони будуть робити різкі рухи саме зараз.  

Підступи Банкової

Після гучної операції «Чисте місто», за якою стояло обласкане прогресивною громадськістю НАБУ, Кличку все важче пояснювати справи проти свого оточення політичними переслідуваннями Банкової. І нинішньою вразливістю Віталія Володимировича сповна користуються як його природні опоненти з президентського табору, так і історичні партнери.

Голова КМВА Тимур Ткаченко не втомлюється знаходити нові приводи для критики київського мера. 26 вересня президентський ставленик видав розпорядження, яким змусив «з метою забезпечення ефективної роботи» погоджувати з ним призначення та звільнення посадовців КМДА, а також перших заступників та заступників голів в райдержадміністраціях.

Загальною кризою довіри до мера в Київраді скористався й голова фракції «слуг» Андрій Вітренко – він зареєстрував проєкт рішення щодо висловлення недовіри та дострокового припинення повноважень Кличка.

Причому співрозмовники «Главкома» в Київраді впевнені: між Вітренком та Ткаченком є внутрішньовидова конкуренція: обидва намагаються продемонструвати Банковій свою ефективність у протистоянні київському меру.

І до розпорядження Ткаченка, і до проєкту Вітренка є питання з юридичного боку. Для ініціювання недовіри меру треба зібрати підписи 61 депутата, тобто ініціатива Вітренка була заздалегідь більше спрямована на хайп. Проте вона тримає у напрузі Кличка з огляду на вже успішно апробовані механізми відсторонення місцевих керівників.

А от розпорядження Ткаченка може мати більш тривалі наслідки. «Поки суд не встановить зворотного, діє презумпція законності, тобто рішення голови КМВА мають виконуватися, – каже голова регламентної комісії Леонід Ємець з «ЄС». – Тому щось може виглядати сумнівно з точки зору відповідності закону, але встановити цю невідповідність може лише суд». Утім, співрозмовники «Главкома» з «Удару» трактують законодавство так, що саме Ткаченко має йти до суду у разі ігнорування його розпоряджень.

«ЄС» + «Удар». Кличка готують до злиття?

З союзниками теж не все безхмарно. Поки в самій Київраді у Кличка є тил у вигляді найбільшої фракції – «Європейської солідарності». Якщо в парламенті партія Петра Порошенка належить до галасливої «масовки», то в Київраді ця політична сила є ключовим та, по суті, єдиним постійним партнером промерської політсили «Удар». Але так само «ЄС» може створити Кличку великі проблеми, якщо скооперується у столиці з його опонентами. У Банкової достатньо своїх важелів впливу на Порошенка, якого обклали санкціями та кримінальними справами. А історія з Поворозником продемонструвала рівень впливу «ЄС» на київського мера.

Після відставки колишнього секретаря Володимира Бондаренка ходили розмови, що «ЄС» поставить умовою подальшої співпраці з «Ударом» отримання цієї посади для свого представника.

Згідно з регламентом, після звільнення попереднього секретаря, у Кличка була можливість висунути нову кандидатуру наступного пленарного засідання Київради – 10 червня. Тоді він анонсував висування Зої Ярош з «Голосу», але офіційного оформлення ця заява так і не отримала. Оскільки подання від Кличка у відповідні терміни не з’явилося, депутати вважають, що тепер право на внесення кандидатури перейшло до них. Таке подання може зробити не менш ніж одна третина депутатів від загального складу Київради. На відміну від мера, депутатський корпус не обмежений у часі при виборі кандидатури, тому поки тривають мляві прикидки: яка ж фігура може об’єднати зал, аби назбирати більшість (61 голос). Але поки її не знайдено.

Відсутність секретаря гальмує вирішення певних внутрішніх робочих питань міськради, але, за великим рахунком, вона може працювати і без нього, поки сам міський голова веде засідання.

В оточенні мера розповідають, що наразі Порошенка і його команду у столиці цікавить навіть не стільки крісло секретаря. Лідер «ЄС» вже неодноразово підіймав перед Кличком питання об’єднання їхніх політсил. Тобто пропонується повернутися до ситуації 2014-2019 рр., коли вони йшли спільним списком на парламентських та місцевих виборах, а потім працювали у складі єдиних фракцій у Верховній Раді та Київраді. Формальне об’єднання партій з припиненням функціонування «Удару» сталося у 2015 році, але після президентських виборів 2019-го Кличко реанімував «Удар» і на місцеві вибори рушив вже окремою колоною.

Повторне об’єднання з «Ударом», навіть з мікроскопічним рейтингом останнього на рівні країни, дозволить Порошенку вбити кількох зайців. По-перше, отримати повний контроль над Київрадою. По-друге, показати себе справжнім лідером опозиції, який виходить за рамки свого стабільного, але закостенілого фан-клубу (з максимальною стелею у 25%, ще за версією 2019 року). І, по-третє, отримати «свого» мера столиці, який буде працювати на результат Порошенка та «ЄС» на майбутніх виборах різного рівня. Плюси для Кличка в цьому об’єднанні також є (підтримка «ЄС» в Київраді, вихід на парламентський рівень, об’єднання ресурсів), але ризики остаточної втрати політичної суб’єктності та залишків власної команди – ще більші. Тому всі ці ідеї наразі лишаються на рівні розмов.

Після «тесту Поворозника» перед київською владою – нові випробування: обрання нового голови земельної комісії Київради, заповнення вакансії першого заступника голови КМДА, яке може стати предметом домовленостей, та прийняття бюджету на наступний рік... Проте у розклад може втрутитися зовнішній фактор: можливо, спільна загроза – масштабні ворожі атаки на інфраструктуру столиці напередодні важкої зими – трохи зіб’є градус столичних політичних інтриг.

Павло Вуєць, «Главком»