/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F48f2b27882b83df44656b1a247c35b0a.jpg)
В Чорнобильської зоні швидко зростає популяція чарівного створіння
Коні Пржевальского / © Державне агентство України з управління зоною відчуження
Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) розповідає про унікальних мешканців Чорнобильського радіаційно-біосферного заповідника — коней Пржевальського, останній у світі вид справжніх диких коней.
Про це йдеться у повідомленні ДАЗВ на Facebook.
У 1998 році в межах програми «Фауна», яка мала на меті відновлення первісного фауністичного комплексу та біорізноманіття українського Полісся, до зони відчуження з заповідника «Асканія-Нова» було завезено понад два десятки коней Пржевальського — самців і самок.
Спочатку тварини проходили акліматизацію у спеціальному центрі поблизу Чорнобиля, а вже через рік їх випустили на волю. Наприкінці 1999 року в зоні існувало два табуни — в околицях сіл Копачі та Корогод.
© Державне агентство України з управління зоною відчуження
Попри те, що поліські ліси й болота є нетиповими для степових копитних, коні чудово пристосувалися до нових умов. Природа сама відсіяла слабших, а популяція поступово зростала: у 2000 році налічувалося 38 особин, у 2004 році — близько 60. Сьогодні, за оцінками фахівців, у зоні мешкає понад 120 коней Пржевальського. Визначити точну кількість важко, адже тварини ведуть напівдикий спосіб життя й утворюють кілька стійких табунів.
Структура їхніх «родин» нагадує давню гаремну систему: головний самець очолює групу з кількох кобил, а поруч кочує холостяцька компанія жеребців, які колись програли у змаганнях за першість. Навесні, під час шлюбного сезону, між самцями точаться справжні поєдинки — вони зриваються на диби, б’ють один одного копитами, демонструючи силу й гідність.
Сьогодні кінь Пржевальського став одним із символів Чорнобильського заповідника — простору, де природа без втручання людини відновлює рівновагу. Тут, серед луків, зарослих доріг і диких лісів, ці рідкісні тварини почуваються вільно, наче вдома.
Під час однієї з експедицій співробітники ДАЗВ мали змогу побачити табун зблизька. Коні неквапно паслися на сонячній галявині, а потім, ніби відчувши цікавість, підняли голови і кілька хвилин спокійно дивилися прямо в об’єктив. Здавалося, вони позують — вільні, горді та прекрасні, справжні моделі дикої природи.
Відключення світла.Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →