Коваль із Нової Зеландії приїхав допомагати Україні

Підковує до шести коней на день та вчить ковальства місцевого конюха. Такі обовʼязки тимчасово взявся виконувати волонтер із Нової Зеландії Тревор Сазерленд у Дергачівській дитячо-юнацькій кінно-спортивній школі, яка релокувалась на Чернігівщину з Харківщини. Як інформує «Главком», про це йдеться у сюжеті «Суспільного».

Новозеландцю 71, і майже 30 років свого життя він присвятив куванню коней по всьому світу. До України приїхав уперше. Каже, так хоче підтримати український народ.

«Найважливіше – це подружитися з конем»

Тревор Сазерленд готується кувати коня. Для цього, каже чоловік, важливо бути у міцному взутті. «Якщо кінь стане на мою ногу, це не буде добре, але з цим взуттям краще», – каже майстер.

Також, пояснює коваль, треба мати спеціальний фартух: «Для захисту. Особливо, якщо ви в шортах».

Чоловік за 15 хвилин справляється з роботою: підковує коня. Каже – це завдяки досвіду.

«Найважливіша річ, коли ти виконуєш роботу, – це подружитись із конем. Якщо ти цього не зробиш, то це буде дуже довгий день. Можливо, навіть хтось постраждає, і це, можливо, буду я. Тож ти маєш бути обережним. Бути ніжним. Це як із жінкою. Ти маєш бути ніжним, бо кінь думає, що я хочу його зʼїсти», – пояснює Тревор Сазерленд.

«Якби я не спробував цього зробити, шкодував би решту свого життя»

В Україні Тревор – два місяці. Розповідає: «Я дуже зацікавлений Україною, зокрема її проблемами. Думав, як можу допомогти. Я виношував цю ідею. Зважаючи на мій досвід, хотів допомогти коням в Україні як волонтер, а також людям, які їх доглядають. У такий спосіб принести трохи щастя в це складне життя. Якби я не спробував цього зробити, думаю, що шкодував би решту свого життя».

Для цього, пригадує Тревор, пів року шукав людей, які допоможуть визначитися з місцем, де його допомога потрібна найбільше. Через низку волонтерів він дізнався про Дергачівську дитячо-юнацьку кінно-спортивну школу, яка релокувалась на Чернігівщину з Харківщини.

«Хто скидає бомби на кінну школу для дітей? Це нісенітниця! Думаю, це жахливо. Кожен коняр світу буде нажаханий тим, що сталося. Добре, що вони переїхали сюди, до цього чудового місця. Тут вони здійснили гарну роботу. Тут магічна атмосфера. Особливо це через коней. Вони обʼєднують людей, і я як частина цього відчуваю, що це родина, яка поповнюється. Я зустрів стількох людей. Всі такі вдячні, привітні, гостинні. Так багато я не їв за все своє життя!», – розповідає Тревор Сазерленд.

Ділиться: це його перший візит до України.

«Я з Нової Зеландії. Ми – невеликий острів у центрі океану, який не має проблем. Ми щасливі, але продовжуємо бути частиною світу і маємо бути відповідальними, бо ви боретесь і за мене. Я одна людина на іншому кінці світу, але можу щось зробити. Я роблю, що вмію, для того щоб підтримати та нагадати людям – це не телешоу, це не фільм, це – реальність».

«Він допомагає нам не лише з кіньми»

Директорка кінно-спортивної школи Оксана Сайнієва розповідає: коваля вони шукали з моменту релокації. Їхній нині служить у ЗСУ. Поява Тревора допомогла закрити цю майже щоденну потребу в обслуговувані 40 коней.

«Людина літня, але це настільки сильний чоловік. Він допомагає нам не лише з конями, з розчисткою, ковкою. Коли нам підвозять сіно, солому, він на рівні з усіма стає і допомагає. Дуже приємний, класний і душевний чоловік. Подобається його ставлення до нашої країни. Він хоче допомогти, наскільки може», – говорить Оксана Сайнієва.

За потреби, каже директорка кінно-спортивної школи, Тревор може підкувати до шести коней за день. Учить цієї справи й місцевого конюха.

«Це спілкування, яке приносить задоволення. Плюс – це досвід. Плюс – це нереальна допомога», – розповідає Оксана Сайнієва.

Тут Тревор Сазерленд планує пробути до кінця жовтня.

Раніше українська громада Нової Зеландії відправила морем вже дев’ятий контейнер допомоги для Збройних Сил України та лікарень. Серед вантажу – дороговартісне медичне обладнання, генератори, перев’язувальний матеріал, медикаменти та вісім тонн теплого одягу, включно з термобілизною з мериносової вовни для бійців на передовій.

Жанет Фаанга, нащадок маорійських вождів з Нової Зеландії, передала президенту України Володимиру Зеленському та його дружині Олені власноруч зв’язані теплі речі. Майстриня підтримує українських військових з 2022 року, в’язавши одяг для них за аналогією з тим, як колись допомагала своїм рідним у військовій службі. Близько сотні таких виробів уже надійшли до України разом із гуманітарними контейнерами від новозеландських волонтерів.