Реформа на межі колапсу: які проблеми показав перший день нових правил перетину кордону ЄС

12 жовтня Євросоюз нарешті зробив те, що намагався зробити щонайменше останні сім років – і постійно відкладав "на потім".

У неділю запрацювала система в'їзду-виїзду (Entry-Exit System, або EES), тобто принципово нова технічна система, де фіксуватиметься перетин іноземцями кордонів ЄС.

Ця система не спрямована проти українців, і розробляти її почали також не через нас.

Але на початку роботи вона створить найбільше проблем саме для наших співгромадян, які подорожують з України до ЄС і назад, бо наші пункти перетину кордону і без того не завжди справлялися з потоком людей.

Найбільш завантаженим є польсько-український кордон, де у пікові періоди черги суттєво збільшуються – тож додаткові затримки також вдарять передусім по ньому.

Варшава вирішила не ризикувати і для початку запустила EES лише на двох пунктах перетину – на залізничному у Перемишлі та на автомобільно-пішохідному пункті Шегині – Медика.

Перший день засвідчив, що польські прикордонники та інфраструктура кордону не готові до нової системи.

Черги стрімко зросли, затримки у залізничному розкладі стали критично великими, а українці, які мали нещастя потрапити на кордон у перший день роботи правил, розповідають про хаос.

Українцям, які мають їздити до ЄС, треба закладати на перетин кордону більше часу.

Бо невдовзі, слідом за Медикою, "проблемну" систему поширять і на інші пункти.

Поки неясно, що робитиме Польща, щоб виключити можливість колапсу, але до квітня вона має перевести на нову систему усі без винятку пункти перетину кордону – якщо лише ЄС знову не піде на поступки.

Втім, з часом негатив від нової системи має зникнути сам по собі, бо саме так побудована ця система: проблеми виникають лише на її старті, а далі ситуація нормалізується і стає позитивною для усіх сторін.

Навіщо ця реформа?.

Отже, що сталося 12 жовтня? Цього дня ЄС зробив те, що насправді він планував зробити ще сім-вісім років тому (хоча насправді цей крок назрів ще раніше).

Від неділі у Європі почала з'являтися спільна система фіксації того, як іноземці перетинають спільний європейський кордон.

У це складно повірити, але попри те, що Шенгенська зона існує вже понад 30 років, у ній досі не було жодних дієвих інструментів для контролю за перетинами кордону.

Кожна держава-член Шенгену вела свою базу фіксації в'їздів без обміну між ними.

Простіше кажучи, польський прикордонник не мав змоги побачити, коли українець чи інший громадянин в'їжджав на територію ЄС через прикордонні пункти Угорщини або Франції.

Саме тому у паспорти іноземців, яким дозволено лише короткострокове перебування у ЄС, на кордоні досі ставлять штампи про в'їзд та виїзд – бо це єдиний шлях порахувати, чи не перевищив іноземець дозволену кількість днів перебування у Шенгені.

Це створювало простір для обходу правил Шенгену, і у минулому, до початку великої війни, деякі українці цим користувалися: цілком законно оформлюєш собі два паспорти; за одним з них в'їжджаєш через польський кордон, а за іншим через угорський – і якщо сам не схибиш з підрахунком днів, то, найімовірніше, тебе ніхто не зловить.

Тепер контроль та фіксація перетинів Шенгенського кордону стає загальноєвропейською справою.

Тепер усі безвізові перетини кордону будуть записуватися у спільну базу EES усіма членами Шенгену – від Румунії до Португалії.

До того ж на кордоні у таких подорожуючих зніматимуть біометричні дані: фото та відбитки пальців.

Відмовитися від здачі біометрії не можна; її не братимуть лише коли, наприклад, відбитки пальців неможливо зняти.

Плюси для ЄС від нової системи очевидні.

Європейські столиці не лише закривають деякі лазівки для обходу своїх правил, а й отримують краще розуміння, хто та звідки в'їхав до Шенгену.

А біометрія додатково підвищує безпеку.

Є переваги і для українців.

По-перше, за нової системи, коли дані про перетин кордону будуть зберігатися в базі EES, зникає потреба у штампах у паспорти.

Ті, хто живе в Україні, але часто їздить за кордон (тобто не має посвідки про проживання, прихистку в ЄС, робочої візи або подібного документа), постійно стикаються з тим, що штампи за кілька років з'їдають сторінки паспорта, і доводиться достроково оформлювати новий.

Тепер паспорт для виїзду за кордон зможе "працювати" повні 10 років.

Хоча треба визнати, що для тих, хто подорожує рідко, цей плюс може бути радше мінусом, адже штампи у паспорті були нагадуванням про пам'ятні поїздки, і тепер цього не буде.

А по-друге, нова система – разом із її майбутньою надбудовою за назвою ETIAS – створює можливість для того, щоб ЄС відкривав повністю автоматичні швидкі пункти пропуску, на кшталт тих, що діють в деяких європейських аеропортах для власних громадян.

Втім, другий пункт – суто теоретичний, та й ми прагнемо вступити до ЄС ще до того, як такі пропускні пункти можуть з'явитися на польсько-українському кордоні.

Але поруч із плюсами є дуже практичні мінуси, які у неділю відчули тисячі українців та українок на кордоні у Перемишлі і Медиці.

Проблеми, на які чекали.

Те, що відбулося під час запуску EES, точно не було аж зовсім несподіваним.

Ще напередодні дати старту польська агенція PAP поширила заяву речника прикордонної служби Польщі Андрея Южвяка: він визнав, що на початковому етапі запуску системи "можуть виникнути труднощі", пов'язані з затримками контролю на кордоні.

Долати ці труднощі Польща планувала, поширюючи успішний досвід з одного КПП на інші.

"Поступове впровадження триватиме до 9 квітня 2026 року.

З 10 квітня 2026 року EES буде повністю готовий до роботи", – повідомив він, наголосивши, що у перший день за новою системою запрацюють лише два КПП – залізничний у Перемишлі та автомобільно-пішохідний у Медиці.

Однак "успішного досвіду" у поляків точно не вийшло.

Найбільш показово проблеми ілюструвало те, що відбувалося у Перемишлі.

З цього польського міста, до вокзалу якого доходить "радянська" широка колія, до України щодня відправляється п'ять потягів – це дуже багато для такої станції.

Вузьке горло тут – пункт прикордонного контролю, який і до учора працював на межі.

Затримки відправлення поїздів із Перемишля – не рідкість, але 12 жовтня він, схоже, побив власний рекорд.

Дані польської залізниці про відправлення потягів до України з Перемишля у неділю.

Два перших потяги того дня виїхали з Перемишля із запізненням 191 хвилина кожен.

Далі вдалося трохи скоротити затримку, але це могло відбутися через те, що частину пасажирів не перевіряли – така непідтверджена інформація надходила до "ЄП".

Пасажири, що приїхали з України до Перемишля, кажуть про хаос на пропускному пункті, який виявився непристосованим до нової системи (там дійсно є проблеми, пов'язані з "радянським дизайном" цього КПП, про це далі).

Але і на наземному кордоні ситуація була близька до колапсу.

Помітної черги не було (бо водії, маючи змогу, розверталися і їхали на сусідні пункти, до яких реформа ще не дійшла).

Але попри це, у форумах подорожуючих повідомляють про автобуси, що витратили на перетин кордону Шегині – Медика добряче понад десять годин (є окремі повідомлення про 16-18 годин, витрачені на кордоні та перед ним).

Пішохідний кордон, який у неділю заради експерименту перетнув кореспондент "Європейської правди", також не міг впоратися з потоком людей – надвечір на КПП з обох боків зібралася добряча черга, а ті, хто перетинає кордон постійно, кажуть, що не пригадують, щоб вона рухалася так повільно.

Звісно, перший день запровадження нових правил викликає особливі затримки.

І якщо все піде за сценарієм 12 жовтня – наслідки будуть значно серйознішими.

Що пішло не так?.

Запровадження нових правил не привернуло значної уваги у Польщі, і це не дивно – на польських виборців, та й загалом на поляків, ці затримки на кордоні з Україною суттєво не впливають.

Крім того, в усіх повідомленнях від прикордонної служби йдеться про те, що Польща лише втілює загальноєвропейське рішення, яке ухвалили у Брюсселі (мовляв, якщо є питання, то це до ЄС).

Але це не так.

Провали з боку польського уряду у підготовці до змін правил на кордоні з жовтня є надто очевидними.

Польський уряд активно готувався до змін на кордоні, закуповував нове обладнання тощо.

Ще торік на КПП почали з'являтися нові модерні пристрої для фотографування і знімання відбитків – один з них зображений на фото на початку цієї статті.

А в українців, що подорожують через кордон, десь від початку року почали вибірково збирати біометричні дані (чомусь тільки фото, без відбитків, але Польща мала право заявити ЄС, що обмежується тільки цим типом даних).

У останні тижні перед 12 жовтня ці фотографування на кордоні стали особливо активними.

Усе це давало підстави сподіватися, що Варшава дійсно робить кроки, щоб уникнути колапсу.

Адже за правилами EES біометрію на кордоні треба збирати не частіше ніж раз на три роки, і на наступних перетинах кордону людина, що вже є у базі, має проходити кордон швидко та без зайвого клопоту.

Тож логічно наперед заповнити базу даних тими людьми, що часто подорожують, і не мати клопоту, коли система запрацює.

Але дії польських прикордонників 12 жовтня суперечили логіці.

По-перше, не було жодної процедури для тих, хто здавав біометрію раніше.

"Спецсканування" проводили для усіх, хто перетинав кордон за "безвізом" (тобто без посвідки на проживання або подібного статусу).

Це означає, що накопичені за останні місяці дані пішли у смітник – принаймні, у перший день поляки їх не використовували.

А ще це означає, що ближчим часом правила на польському кордоні треба буде знову змінювати.

Бо нинішній протокол, коли сканують усіх, навіть тих, хто здав біометрію раніше, суперечить і правилам ЄС.

Не кажучи вже про те, що цим прикордонники немов свідомо погіршують і так непросту ситуацію на тих КПП, де запрацювали нові правила.

А по-друге, 12 жовтня виявилося, що закуплені пристрої для сканування не працюють за нової системи.

І кореспондент "ЄП", і усі подорожуючі, з якими ми спілкувалися, кажуть, що нові та красиві машини для фотографування стояли без діла, а прикордонники фотографували людей (а також навіщось їхні паспорти) звичайними телефонами.

Пошук відповіді на питання, що ж завадило запустити техніку до дати, задля якої її купила держава, лишимо польським колегам, журналістам-розслідувачам.

Хоча є сподівання, що це тимчасова проблема, що її днями полагодять (і знову змінять порядок проходження кордону, задіявши техніку).

Хай яким є пояснення тих проблем, які описані вище, відповідальність за них – виключно на польській владі, яка, по суті, провалила підготовку до запуску EES.

Саме це є першопричиною того, що черги 12 жовтня на "експериментальних" пунктах були аномально великими.

Не тільки проблеми і не тільки у Польщі.

Насамкінець варто наголосити: поки що нічого трагічного не відбулося.

До того ж абсолютно коректним виявилося рішення прикордонної служби не переходити до повного запровадження EES і почати тестування лише з двох пунктів на кордоні (попри те, що техніку, яка так і не запрацювала, встановили і на інших).

Адже у разі повного переходу кордону на нові правила був шанс побачити реальний колапс.

Тепер усе залежить від того, як і коли Варшава проведе роботу над помилками і чи не поспішатиме із доєднанням до "експерименту" нових прикордонних пунктів.

Хоча є й цікаві технічні рішення з польського боку.

Наприклад, те, що відбитки пальців тут з 12 жовтня почали сканувати спецпрограмою через камеру мобільного телефону.

Що ж стосується проблем із запуском нової системи, то інші держави ЄС теж не поспішають із повномасштабним запуском системи.

Наразі лише три держави – Чехія, Естонія і Люксембург – повідомили про запровадження контролю через EES у повному обсязі вже з 12 жовтня (в усіх трьох може йтися хіба що про потік британських туристів через аеропорт, бо британці, як і українці, підпадають під регулювання EES).

Всі інші – використали дозвіл на те, щоби змінювати правила перетину кордону крок за кроком.

Наприклад, у Мадриді відразу повідомили, що не поспішатимуть, і у неділю на пробу пустять через EES лише один рейс і подивляться, що у них виходить.

Аеропорт Брюсселя – столиці ЄС – просто заявив, що буде запроваджувати нові правила "поступово".

Хай там як, усі мають встигнути до квітня.

А на владі Польщі, через наземний кордон якої до ЄС в'їжджає і поки що в'їжджатиме, напевно, найбільша кількість користувачів "безвізу", лежить найбільша відповідальність.

Не факт, що у Варшаві є розуміння масштабу проблем.

Наприклад, пункт перетину кордону у Перемишлі побудований так, що там "за дизайном" будуть проблеми.

Там одне приміщення пропускає пасажирів і на виїзд, і на в'їзд, а пристрої для сканування біометрії, які мали би бути перед віконцем паспортного контролю, не виходить перетягувати то в один, то в інший бік.

Тут украй потрібна перебудова та розширення пункту пропуску, і це було очевидно ще з 2022 року – але влада Польщі до цього розуміння досі не дозріла.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди", Київ – Жешув – Брюссель.