Що не влаштовує Україну в плані ЄС щодо заморожених російських активів

В 2022 році ООН визнала, що Росія несе відповідальність за агресію проти України і має заплатити за всі збитки, які спричинила.

Минулого року на базі Ради Європи запустили перший елемент міжнародного компенсаційного механізму – Реєстр збитків, який вже приймає перші заяви.

А вже наступного року очікується формульне створення другого елементу міжнародного компенсаційного механізму – Компенсаційної комісії, яка розглядатиме заяви, подані до Реєстру, і присуджуватиме компенсації.

Третім елементом механізму буде створення фонду, який можна наповнити замороженими російськими $300 млрд.

В цьому контексті ініціатива Єврокомісії, підтримана також Британією, щодо так званого "репараційного кредиту" є наступним логічним кроком до використання заморожених російських активів у практичний спосіб.

Докладніше про нього – в колонці заступниці керівника Офісу президента України Ірини Мудрої Не конфіскація, але крок до неї.

Чому рішення ЄС щодо активів РФ стане лише проміжним.

Далі – стислий її виклад.

За словами авторки колонки, "репараційний кредит" здатен суттєво посилити оборонні спроможності України, безпосередньо вплинувши на ситуацію на фронті.

Втім, ця ініціатива – не лише про оборону, наголошує Ірина Мудра.

"Репараційний кредит може – і мусить – стати містком до створення майбутнього компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати людям, що втратили житло, бізнес, майно або засоби до існування", – пише заступниця керівника Офісу президента України.

Наразі Реєстр збитків, за словами авторки колонки, прийняв перші 60 тисяч заяв, але у Києві очікують на мільйони заяв після відкриття всіх категорій.

Мудра закликає українців подавати заяви.

"Це потрібно зробити – якщо не для себе, то для інших, адже Реєстр – це ще й інструмент тиску, це аргумент в наших переговорах, який підтверджує масштаби російських руйнувань.

Це наша зброя проти скептиків, які продовжують розповідати, що наша війна менш страшна, ніж вона є, і що росіяни не завдають ударів по цивільних об’єктах", – зазначає авторка колонки.

При цьому вона наголошує, що репараційний кредит – це не репарації, бо це все ще не гроші Росії.

За її словами, європейські партнери обговорюють можливість замінити заморожені російські гроші на свої облігації, які підлягають поверненню після того, як Москва відшкодує завдані Україні збитки.

При цьому російські активи, за задумом, залишатимуться замороженими, допоки РФ у якомусь вигляді не виплатить Україні справжні репарації.

"Тому ми чітко комунікуємо: це лише проміжне рішення, і ми продовжуємо вимагати повноцінної передачі російських активів до компенсаційного механізму для України.

І ми не дозволимо зняти з росіян навіть частину відповідальності за такою схемою", – пише Ірина Мудра.

Вона при цьому підкреслює позицію України щодо кредиту: він не має мати жодних умов, адже в іншому разі це накладало б додаткові зобовʼязання на жертву агресивної війни.

Заступниця керівника Офісу президента України також зазначає, що їхня команда працює і над розширенням географії рішення стосовно репараційного кредиту.

"Наступним кроком повинно стати залучення країн G7 і решти світу, адже тільки в Японії залишається близько $30 млрд російських активів.

Ще активи на близько 15 млрд є у Канаді, 26 млрд – у Сполученому Королівстві, і кілька мільярдів – у десятці інших країн", – повідомляє Ірина Мудра.

Докладніше – в колонці Ірини Мудрої Не конфіскація, але крок до неї.

Чому рішення ЄС щодо активів РФ стане лише проміжним.