Труханов. Чому саме зараз?

Жертвами масштабних російських атак по енергоінфраструктурі стали не тільки ТЕС та підстанції, а й впливові представники місцевої влади. На останній Енергетичній ставці президент Володимир Зеленський пригрозив владі на місцях, яка не справляється з протидією та відновленням після ударів по енергетиці, звільненнями.

Але першою полетіла голова не якогось очільника обладміністрації, а багаторічного одіозного мера Одеси Геннадія Труханова. Він керує головним мегаполісом Півдня з 2014 року. Міський голова – це не керівник ОВА, його за погані показники роботи та «втрату довіри» указом президента не звільниш. Тому спосіб відсторонення одеського мера був обраний специфічний: 14 жовтня стало відомо про появу президентського указу про припинення українського громадянства Труханова через наявність у нього російського паспорта. Президент Володимир Зеленський заявив, що голова СБУ Василь Малюк на зустрічі у вівторок, 14 жовтня, підтвердив «наявність російського громадянства в деяких осіб», а згодом з’явився і доленосний для Труханова указ.

У той же день у вечірньому зверненні президент пояснив, як буде вирішена проблема «міста без мера»: в Одесі створюється міська військова адміністрація, її керівника буде призначено найближчим часом. «Одеса заслуговує на більший захист і більшу підтримку. Це можна зробити у форматі військової адміністрації – занадто багато безпекових питань в Одесі занадто довго залишалися без належної відповіді. Всі ефективні рішення будуть ухвалені», – пообіцяв голова держави. 

Геннадій Труханов відчував, що хмари згущуються над ним, і ще у неділю, 12 жовтня, анонсував, що наступного тижня президент може позбавити його українського громадянства через нібито наявність російського. Мер наголосив, що з 2014 року постійно пояснював, що у нього нема і ніколи не було громадянства РФ і відповідні українські органи не мали до нього претензій з цього приводу. «Мені відомо, як з’явився один із таких «доказів»: якийсь адвокат у квітні цього, 2025 року, звернувся в Крим з питанням про моє громадянство, додав, що фото начебто мого паспорта, – розповів Труханов свою версію того, звідки ростуть ноги у «провокації». – Подивіться на дату – паспорт, мовляв, виданий 15 грудня 2015 року. Але в цей період я фізично перебував в Одесі – це видно в моїх публікаціях і фото – та й не тільки в моїх. Отже, отримати такий документ особисто було неможливо. Біометричні процедури вимагають особистої присутності».

Однак пояснення Труханова СБУ не переконали. У вівторок спецслужба розповсюдила лаконічний пресреліз, де зазначила, що, за її даними, станом на зараз мер Одеси є громадянином Росії та має діючий російський закордонний паспорт. Згідно з даними спецслужби, Труханов отримав закордонний паспорт 15 грудня 2015 року. Що стосується внутрішнього російського паспорта, то за наявною інформацією, у 2017 році представники Труханова звернулися із заявою до російських уповноважених органів та у підсумку суд у Московській області скасував його чинність. «Але у додаткових поясненнях (суд) повідомив, що скасування чи відмова особи від такого документу «не влечет лишение гражданства Российской Федерации, приобретенного лицом на законном основании», – додали важливу деталь в СБУ. – Таким чином Геннадій Труханов досі залишається громадянином країни-агресора. Він також має ідентифікаційний код, який відображається у базі даних «федеральної податкової служби РФ».

Одеський мер з обуренням відреагував на сьогоднішні новини: він назвав рішення про припинення його громадянства «фальсифікацією» та пообіцяв оскаржувати його в українських та європейських судах. «Це край вже такого, знаєте, свавілля, якого не може бути», – резюмував він.

Ігри з патріотами

Специфічні політичні симпатії колишнього члена Партії регіонів Труханова, який послідовно виступав проти знесення в Одесі пам’ятників російської та імперської спадщини (Суворов, Пушкін, Катерина ІІ), таємницями ніколи не були. Але одеський мер до цього часу вміло мімікрував та знаходив спільну мову з будь-якою центральною владою. І хоча Труханов не виглядав природно в патріотичному таборі, він принаймні намагався особливо не вибиватися на загальному тлі. Він відсторонився від свого «регіонального» минулого та створив власний проєкт «Довіряй ділам», який мав позиціонувати його як аполітичного «міцного господарника». Центральна влада зі свого боку завжди воліла не псувати стосунки з цілком договороздатним мером та не збурювала зайвий раз ситуацію в непростому регіоні. До того ж, лояльність Труханова забезпечувалася відкритими кримінальними справами – зокрема, і тими, що були пов’язані з ймовірною наявністю у нього російського громадянства.

Історія про російський паспорт Труханова мусувалася ще з 2014 року в ЗМІ та окремими активістами, але всі перевірки цієї інформації тією ж Службою безпеки тоді чомусь завершувалися нічим.

Чергова хвиля розмов щодо громадянства Труханова здійнялася минулого року з подачі відомого блогера Сергія Стерненка, який стверджував, що знайшов відомості з російських баз даних про те, що напередодні повномасштабного вторгнення мер Одеси оформлював російську банківську картку. Також Стерненко заявляв, що Труханов намагався анулювати старий паспорт, але так і не відмовився від громадянства держави-агресорки (що, власне, тепер підтвердила СБУ). Раніше на всі ці викриття Труханов міг дозволити собі реагувати в поблажливому тоні: мовляв, «ця тема всім набридла» і радив довіряти тільки висновкам правоохоронних органів.

Спам петицій

Але зараз загартована роками «броня» Труханова дала тріщину. І у своєму неоднозначному рішенні влада завбачливо прикрилася «гласом народу» – свіжими петиціями щодо скасування українського громадянства Труханова і вимогою створити в Одесі міську військову адміністрацію. Хоча раніше всі «антитруханівські» звернення від свідомих громадян відправлялися одразу в смітник. 

Українці оббивають пороги офіційного сайту президента України ще з далекого 2015 року, реєструючи електронні петиції проти одеського мера. Десять років тому 1435 осіб просили тодішнього главу держави Петра Порошенка «відкрити кримінальну справу проти мера Одеси Геннадія Труханова за ознаками сепаратизму». Мовляв, градоначальник «постійно провалює включення питання про визнання Росії як країни-агресора на засідання міської ради».

Дещиця правди у цьому справді була. Наприклад, у серпні 2015 року депутати Одеської міськради проігнорували сесійне засідання, на якому планувався розгляд питання визнання Росії країною-агресором. Тоді не прийшла більша частина фракції «Довіряй справам», підконтрольна меру Геннадію Труханову. Позицію щодо анексії Росією Криму та бойових дій на Донбасі одеські депутати сформували аж у лютому 2016 року, яку упакували у так званий меморандум. Документ називав Росію агресором. При цьому місцеві обранці наголосили, що «одесити завжди підтримували добросусідські відносини з громадянами інших держав». Однак в умовах війни на сході країни та за умов «піддати сумнівам територіальну цілісність України… мешканці Одеси будуть чинити активний супротив», обіцяли тамтешні депутати.

У жовтні 2015 року на сайті президента з’явилася петиція про те, що Труханов начебто за мішки картоплі купує голоси виборців. Тому міського голову, за оцінками ініціатора звернення, треба звільнити. Несерйозність такої петиції вилилася у її підтримку. Точніше, провал – «за» 32 громадян із 25-тисяч необхідних.

Якщо перші дві петиції (відкрити кримінальну справу і звільнити за ймовірний підкуп виборців) не стосувалися повноважень президента, то третя містила вже предметний посил. У грудні 2017 року громадянин Йосиф Юрченко просив Петра Порошенка забрати українське громадянство у міських голів Добропілля Донецької області Андрія Аксьонова (був нардепом IX скликання, але 13 січня 2023 року достроково склав мандат) і Одеси Геннадія Труханова. «Наша ініціативна група ГО «Захисники Донеччини» працює над тим, щоб отримати офіційну форму №1 з Федеральної міграційної служби РФ (ідеться про заяву на отримання російського паспорта – «Главком») щодо громадянина України Труханова Г.Л.», – зазначав автор петиції.

Як результат, ця петиція зібрала мізерні 109 голосів.

У коментарі «Главкому» керівник громадської організації «Захисники Донеччини» Геннадій Четверев підтвердив: його колеги вісім років тому оприлюднили вказану петицію. Оскільки жодної реакції від центральної влади не одержали, вирішили закинути тему. «Як керівник ГО, підтримав членів організації, які звернулися до президента. Ми володіли певною інформацією, зібраною за підтримки наших прихильників із числа мешканців Одеси, представників міграційної служби і від осіб, які проживали у РФ. Але тоді це нікого не зацікавило», – визнав він.

У розпал вторгнення, у вересні 2022 року на сайті петицій президента вперше зібрала понад 25 тисяч підписів петиція, в якій мера Одеси було названо громадянином Росії. Тоді ж очільник країни Володимир Зеленський поінформував автора звернення: доручив Службі безпеки і Міністерству внутрішніх справ перевірити викладені відомості щодо Геннадія Труханова. Схоже, тоді теж на цьому все й закінчилося…

Що цікаво: тепер цю петицію сам мер Одеси використовує як головний козир. Сьогодні після появи новини про позбавлення громадянства України Геннадій Труханов вийшов із заявою в ефір телемарафону: «У 22-му році президент України Володимир Олександрович Зеленський… доручив СБУ перевірити всім відповідним службам… У 22-му році не знайшли в мене ні російського громадянства, ні паспортів».

Через три роки після невдалої спроби похитнути на владному п’єдесталі Труханова 13 жовтня 2025 року стався карколомний поворот. Окрім електронної петиції про припинення українського громадянства Труханова, яку зареєстрував Мирослав Откович, військовослужбовець, а в минулому тележурналіст, до теми масовано підключилися й анонімні телеграм-канали-мільйонники. Вони викинули копії документів, серед яких була й начебто заява Труханова на отримання російського паспорта.

Цього разу «важка телеграм-артилерія» завдала прицільного пострілу: із втратою громадянства Труханов автоматично позбувся мерського крісла, на якому беззмінно сидів 11 років.

Окрім питань, що виникли у Офісі президента щодо захисту енергооб’єктів на Одещині, меру-«господарнику» пригадали нещодавню трагедію, не пов’язану прямо з війною. Внаслідок негоди 30 вересня, хай і аномальної, в Одесі загинуло дев’ятеро людей. «Коли люди гинуть просто через те, що проігнорували загрозу зливи – це просто жах», – пояснює різке впадання Труханова у немилість співрозмовник «Главкома» в Офісі президента.

Проте проблеми Труханова пояснюються не тільки трагічною зливою та крихкістю енергоінфраструктури регіону. Банкова поступово прибирає до рук місцеве самоврядування там, де має змогу чи необхідність це зробити. У 2023 у Труханова в його вотчині з’явився сильний візаві – голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Спектр протиріч між цими гравцями був доволі широким: від ставлення до перейменування топонімів та зносу пам’ятника Пушкіну до нецільового використання коштів міського бюджету. Амбіції Кіпера сягають далеко за межі його нинішніх повноважень – протягом певного часу йому навіть пророкували крісло генпрокурора, але, лишившись на Одещині, Кіпер вирішив витискати все можливе в регіоні, який йому довірено. Чи зможе тепер він скористатися нейтралізацією Труханова задля посилення свого впливу?

Посуньтеся, прийшла війська адміністрація

Втрата мером повноважень через припинення громадянства – унікальний для України випадок. Тим більше коли йдеться про голову такого великого обласного центру, міста-мільйонника.

Тепер в Одесі буде створена міська військова адміністрація, яка буде керувати містом разом з міськрадою. Голову МВА, яка перебере у виборчого органу насамперед бюджетні повноваження, призначить безпосередньо президент. Судячи з сьогоднішнього спільного фото з наради у президента, його керівником може стати нинішній голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак, якого називають кумом голови СБУ Василя Малюка. Лисак – колишній працівник УСБУ в Житомирській та Дніпропетровській областях.

Секретарем одеської міськради наразі є «слуга народу» Ігор Коваль. В деморалізованій «труханівській» фракції «Довіряй ділам» в міськраді – 19 депутатів, в «Слузі народу» – 9 (плюс позафракційний секретар), в «ЄС» – 10 і 18 позафракційних, більшість з яких обралися від заборонених ОПЗЖ та Партії Шарія, частини цих депутатів давно нема в країні.

Якщо міськрада раптом виявиться негнучкою в нових умовах, в кишені Офісу президента є радикальний варіант: коли міська військова адміністрація взагалі усуває міськраду від прийняття будь-яких рішень. Але надати такі повноваження МВА може лише Верховна Рада окремим рішенням. І про це поки що не йдеться.

Ґрунт для створення в Одесі міської військової адміністрації почав готуватися майже за три тижні до сьогоднішніх доленосних подій. Тоді непомітною для ЗМІ пройшла заява депутатки Одеської міської ради від «Слуги народу» Ольги Квасніцької. Вона, як завбачливо попереджав «Главком», закликала президента Володимира Зеленського створити в Одесі військову адміністрацію для того, щоб «побороти корупцію мера Геннадія Труханова». «Нам варто запроваджувати військову адміністрацію. І я маю надію, що президент почує наших військових, наших ветеранів», – заявила «слуга» Квасніцька.

14 жовтня глава держави почув заклик соратниці, а також багатьох інших людей, котрі підписалися під петицією про створення Одеської міської військової адміністрації, що також з’явилася у потрібний момент. Спочатку Володимир Зеленський звернувся до головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера з проханням вивчити це питання і направити йому відповідне питання. І вже ввечері того ж дня оголосив про те, що Одеса буде ще одним містом, де буде утворена МВА.

«Главком» звернувся до правника Дмитра Бузанова з проханням пояснити, що означає зміна центра управління Одесою для мешканців міста. Наприклад, у Сумах військова адміністрація утворена указом президента від 31 жовтня 2023 року через загрозу функціонуванню органів самоврядування. У Бердянську (фактично розташована у Запоріжжі) та Херсоні – аналогічно, через окупацію чи загрозу, що призвело до заміни місцевих органів на військові. Чому вона з’явилася в Одесі – стане зрозуміло безпосередньо з тексту президентського указу.

Що зміниться для одеситів?

У разі утворення військової адміністрації зміни будуть мінімальними для повсякденного життя. «Головний акцент – на оборону та безпеку», каже Дмитро Бузанов. Основні функції (бюджет, послуги, освіта) продовжаться, але під контролем начальника адміністрації, а не обраного міського голови чи особи, яка виконує його повноваження. Згідно із законом про правовий режим воєнного стану, військові адміністрації здійснюють повноваження органів місцевого самоврядування, делеговані державою, включаючи:

• управління бюджетом, тарифами, комунальними послугами
• забезпечення освіти, охорони здоров'я, соціальних послуг.
• організацію цивільного захисту та мобілізації.

Громадяни продовжують отримувати послуги (водопостачання, транспорт, освіта), але з посиленим контролем за фінансами (місцевий бюджет затверджує адміністрація).

Буде збільшено акцент на обороні – бронювання робочих місць для військовозобов'язаних, забезпечення пунктів пропуску (блокпостів). Для одеситів це може означати швидшу координацію із ЗСУ для захисту порту, але без радикальних змін у щоденних послугах.

Крім того, якщо буде створено міську військову адміністрацію, можуть ввести додаткові обмеження (у межах правового режиму воєнного стану, без порушення статті 64 Конституції України). Для Одеси це може означати більше ТЦК-постів біля порту чи виїзду з міста (перевірка документів, чоловіки 18–60 років мусять мати військово-обліковий документ); обмеження подій на центральному Приморському бульварі; тимчасове обмеження доступу до порту чи пляжів для безпеки.

«Усі обмеження – тимчасові, зумовлені загрозою і скасовуються після скасування чи закінчення терміну дії правового режиму воєнного стану», – зауважив адвокат.

«Закладка» під вибори?

Для одеських еліт історія з Трухановим стала справжнім шоком. «Труханов був поганим мером, і я балотувався як його опонент через незадоволення його управлінням містом, – каже депутат міськради Петро Обухов, ексконкурент Труханова на останніх місцевих виборах. – Але загалом ситуація виглядає як політична боротьба за контроль над Одесою перед виборами, а звинувачення в громадянстві стали зручним інструментом. Можливо, влада усвідомлює наближення кінця війни і готується до президентських, парламентських та місцевих виборів. Прямо перемогти Труханова на виборах буде складно, а його усунення з посади та призначення лояльної людини, яку потім можна висунути в мери, може бути простішим способом забезпечити контроль над містом. Але нинішній кандидат на голову МВА Сергій Лисак такою сильною політичною фігурою та потенційним кандидатом в мери поки не видається».

За словами Обухова, наразі Одеська міська рада лишається дієздатною: із 64 депутатів активно працюють близько 45, а для ухвалення рішень потрібно 33 голоси: «Фракція Труханова після його відходу, думаю, буде лояльна владі, адже її депутати мають власні бізнес-інтереси. Особливо ображатися і щось саботувати через історію з Трухановим вони навряд чи будуть».

Ще один депутат від «ЄС», але вже з Верховної Ради – одесит Олексій Гончаренко – бачить у припиненні громадянства Труханова дуже тривожний сигнал. «Я, м’яко кажучи, не є прихильником Труханова, але його раніше перевіряли і СБУ, і НАБУ, – нагадує Гончаренко. – І СБУ офіційно повідомляла, що не знайшла підтвердження наявності в нього громадянства Росії. Зараз нам кажуть: «Російська Федерація повідомила, що в нього є паспорт». Але завтра Росія може так само заявити, що, російський паспорт є у будь-кого. Це абсурд. Йдеться не про постать Труханова, а про принципи. Його обрало місто-мільйонник, в той час як кандидат від «Слуги народу» в 2020-му набрав тут лише 9%. А тепер представник цієї ж партії фактично займає місце міського голови. Де тут принцип демократії?»

На думку Гончаренка, в сенсаційному усуненні Труханова переплелися кілька факторів: «По-перше, президенту потрібні перемоги, а Труханов у загальнонаціональному масштабі – персонаж одіозний, особливо якщо заявити, що він – громадянин Росії. По-друге – не секрет, що багато міських голів намагаються достукатись і до Залужного, і до Буданова, і до інших. Шукають варіанти на майбутнє. Чув, що Труханов теж стукався. І для цих мерів це буде дуже холодний душ».

«Можливо, президент знає щось, чого не знаємо ми, і вибори – не так далеко, як здається. Звісно, зручно їх проводити, коли ти повністю взяв під контроль місцеву владу, тим більше коли йдеться про таке місто-мільйонник як Одеса», – ділиться тривогами опозиціонер Гончаренко.

Але, звісно, є й гучний хор голосів на підтримку президентського рішення. Так, вже згадана депутатка міськради від «Слуги народу» Ольга Квасницька, яка вимагала від президента створення в Одесі міської адміністрації, подякувала президенту за «деокупацію Одеси». Квасницька вважає, що Зеленський, нарешті, зробив те, на що не був за своєї президентської каденції здатен Петро Порошенко. А всім, хто вважає президентський указ щодо Труханова незаконним, радить йти до суду.

«11 років війни з Росією Одесою керував чоловік із російським громадянством, – зазначила Квасницька. – Це не просто збіг – це наслідок системної недбалості державних інституцій, які закривали очі на очевидне. Відповідальність має бути відновлена. Дякую всім хто зробив це можливим! Дякую, пане президенте, за деокупацію Одеси! Це рішення – не просто політичний крок. Це відновлення справедливості й крок до очищення міста».

Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»