Незвичайні червоні скелі в Австралії здивували вчених: тут не повинно бути скам'янілостей

Макгратс-Флет — одне з найдивовижніших місць знахідок копалин в Австралії. Його вік становить від 11 до 16 мільйонів років, починаючи з епохи міоцену, коли еволюціонували багато хто з сучасних рослин і тварин, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Саме тут палеонтологи та геологи з Австралійського музейного дослідницького інституту зробили чудові відкриття скам'янілостей. Знахідки свідчать про те, що там, де зараз панують пил і посуха, колись процвітав пишний тропічний ліс. Автори дослідження зазначають, що скам'янілості Макгратс-Флет з разючою точністю відображають цю давню екосистему.

Тут осадові породи разюче червоного кольору повністю складаються з гетиту — дрібнозернистого мінералу, що містить залізо. Саме це залізо, як вважають учені, зберегло безліч рослин, комах, павуків, риб і пір'я з винятковою деталізацією.

За словами наукового співробітника з відділу палеонтології Австралійського музею з Університету Нового Південного Уельсу Тори Джокіч, результати їхнього з колегами нового дослідження також засвідчили, що є ще одна причина, через яку ці породи такі цікаві. Нові знахідки фундаментально заперечують уявлення про те, де на Землі можна виявити скам'янілості, що збереглися, і чому.

Де скам'янілості зустрічаються на Землі?

Традиційно вважається, що скам'янілості, які найкраще збереглися, трапляються в породах, які складаються переважно зі сланцю, пісковику, вапняку або вулканічного попелу. Яскравим прикладом є кар'єр Мессель у Німеччині або сланці Берджесс у Канаді, де організми швидко поховалися в дрібнозернисті відкладення, що забезпечувало виняткову збереженість тканин, а не тільки твердих.

Наприклад, у кар'єрі Мессель раніше було виявлено скам'янілості віком 47 мільйонів років, у яких чітко видно обриси пір'я, хутра та шкіри. Водночас у сланцях Берджесс було виявлено м'які тканини деяких із найдавніших тварин на планеті, вік яких становить близько 500 мільйонів років.

Водночас осадові породи, що складаються винятково із заліза, раніше вважалися останнім місцем, де вчені очікували знайти добре збережені рештки наземних тварин і рослин. Це пов'язано з тим, що багаті на залізо осадові породи відомі переважно за смугастими залізистими утвореннями. Ці масивні поклади заліза утворилися здебільшого близько 2,5 мільярда років тому в стародавніх бідних киснем океанах Землі, задовго до появи складного тваринного і рослинного життя. Однак відкриття плато Макгратс заперечує ці припущення.

Життя, поховане в залізі

Макгратс-Флет складена з дуже дрібнозернистої, багатої на залізо породи, званої ферикритом. По суті, порода являє собою цемент, зроблений із заліза. Відомо, що ферикрит майже повністю складається з мікроскопічних частинок мінералу оксигідроксиду заліза, кожна розміром всього 0,005 міліметра.

Коли тварина помирала й опинялася похованою в цьому осаді, саме ці найдрібніші частинки заліза заповнювали кожну клітину. У результаті м'які тканини неймовірно добре збереглися у вигляді скам'янілостей.

Порівняно з морським життям, скам'янілості, що зберегли наземне життя, трапляються вкрай рідко, а наземні скам'янілості, що зберегли м'які тканини — ще рідше. Виняткова деталізація скам'янілостей з плато Макгратс-Флет відкриває нові картини минулого життя, які вченим рідко вдається знайти.

За словами вчених, ці скам'янілості настільки добре збереглися, що дослідники можуть побачити окремі пігментні клітини в очах риб, внутрішніх органах комах і риб, а також тонкі волосинки павука і нервові клытини. Такий рівень збереження не поступається іншим добре збереженим скам'янілостям, наприклад, складеним сланцем або пісковиком. За винятком того, що тут вони поховані в залізі.

Нова карта скам'янілостей Землі

Автори дослідження вважають, що їхня знахідка і розуміння того, як сформувалося плато Макгратс-Флет, можуть підказати, де ще нам слід шукати скам'янілості. Відомо, що формування плато Макгратс-Флет почалося в міоцені, коли залізо вилуговувалося з вивітреного базальту в теплих і вологих умовах тропічних лісів.

Потім кислі ґрунтові води переносили розчинене залізо під землю, поки воно не досягло річкової системи з озером-старицею — занедбаного річкового річища. Там залізо перетворювалося на ультратонкий осад оксигідроксиду заліза. Воно швидко покривало мертві організми на дні озера і копіювало структуру їхніх м'яких тканин аж до клітинного рівня.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені знайшли скелет чудовиська віком близько 125 млн років.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли "золоту жилу" в скам'янілості віком 520 млн років.