Правозахисники: Повторне ув'язнення хворого політв'язня Халілова є черговим прикладом порушень прав людини з боку РФ

Повторне ув'язнення політв'язня Ленура Халілова є черговим прикладом системних порушень прав людини з боку Росії щодо громадян України на окупованих територіях і в російських колоніях. Про це йдеться в заяві українських правозахисних організацій, оприлюдненій на сайті Zmina.

Напередодні стало відомо, що незаконно засудженого Росією громадянина України 57-річного Ленура Халілова, раніше звільненого з російської колонії за станом здоров’я, знову взяли під варту. Раніше у Халілова діагностували первинний рак печінки з метастазами у лімфатичних вузлах, хронічний гепатит C, гіпертонія II ступеня, дрібні кісти печінки, кісту лівої нирки та конкременти у нирках.

Під час перебування в місцях несвободи його здоров’я значно погіршилося з огляду на наявність хронічних хвороб, які загострилися через погані умови тримання під вартою. Деякі з цих захворювань, а саме ракова пухлина, входять до переліку таких, які перешкоджають триманню під вартою відповідно до законодавства Росії, на що послався й Ісакогорський райсуд, ухваливши рішення 21 серпня звільнити Халілова з-під варти.

Попри це, як нагадали українські правозахисники, Росія як держава-окупант частини території України та сторона міжнародного збройного конфлікту продовжує зухвало ігнорувати норми міжнародного гуманітарного права та систематично порушувати права людини щодо українських громадян, які перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

«Політично мотивованими переслідуваннями, свавільними ув’язненнями, незаконними судилищами на території окупованого Криму, депортаціями політув’язнених та ігноруванням їхнього становища в місцях несвободи Росія систематично порушує взяті на себе зобов’язання відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права захисту прав людини.

Протягом останніх років російської окупації Криму правозахисники зафіксували безліч випадків, пов’язаних з байдужістю працівників пенітенціарної системи та суддів щодо стану здоров’я політичних в’язнів та їхніх потреб у медичній допомозі», — йдеться в заяві українських правозахисників.

Станом на вересень 2025 року щонайменше 100 політичних в’язнів мають проблеми зі здоров’ям, із яких 46 осіб як в окупованому Криму, так і на території Росії не отримують належної термінової медичної допомоги. Унаслідок систематичного ігнорування проблем зі здоров’ям суддями та співробітниками пенітенціарних установ у російських місцях несвободи вже померли троє політичних в’язнів — Джеміль Гафаров, Костянтин Ширінг та Рустем Віраті.

«Така бездіяльність, зневажливе ставлення посадових осіб РФ та нехтування станом здоров’я політв’язнів створює серйозну загрозу їхньому життю, що в результаті може призвести до непоправних наслідків — інвалідизації чи настання смерті в ув’язненні», — йдеться в заяві ГО. 

Українські правозахисники закликали Росію звільнити Ленура Халілова через його критичний стан здоров’я та інших хворих політв’язнів, припинити застосовувати кримінальне законодавство Росії на тимчасово окупованих українських територіях, а також припинити переслідування людей на ТОТ України через політичні погляди, журналістську діяльність, активізм та релігію.

Українську владу також закликали внести Ленура Халілова до списків на обмін та активно адвокатувати питання його звільнення та звільнення інших хворих політв’язнів. Крім того, правозахисники наголосили на необхідності ефективного механізму звільнення свавільно затриманих цивільних осіб та адвокації питання їхнього повернення, а також підтримки сімей політичних в’язнів та вдосконалення механізмів визнання людей позбавленими волі внаслідок російської агресії.

Міжнародну спільноту закликали:

• скерувати запит Уповноваженій з прав людини Росії Тетяні Москальковій з вимогою звільнення Ленура Халілова через його критичний стан здоров’я;
• виступити медіатором у процесі звільнення чи свавільно утримуваних цивільних осіб, першочергово тих, які мають проблеми зі здоров’ям;
• всіляко підтримувати Україну у звільненні всіх тимчасово окупованих територій, зокрема АР Крим та м. Севастополя;
• запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до жорстокого і нелюдського поводження з Ленура Халілова та всіма свавільно затриманими цивільними особами;
• запровадити дієвіші секторальні санкції проти різних галузей економіки РФ, які забезпечують фінансову основу для ведення агресивної війни проти України;
• запровадити санкції прот економічних суб’єктів з різних країн світу, які дозволяють державі-агресору обходити наявні обмеження.

Спільну заяву підписали Центр прав людини Zmina, громадська спілка «Дім прав людини “Крим”», ГО «Кримський процес», Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля, УГСПЛ, Кримська правозахисна група та Освітній дім прав людини – Чернігів.

За матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, не планували терактів і не закликали до насильницьких дій. 23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав їх політв’язнями.

16 серпня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону ухвалив вирок: Нагаєва й Кантимірова засудили до 13 і 12 років, Халілова та Месутова — до 18 років позбавлення волі. Останніх окупанти визнали «організаторами терористичного осередку», а Нагаєва та Кантимірова — його учасниками.

На початку лютого 2025 року Халілова етапували до Архангельська з в’язниці «Володимирський централ», де він провів два роки після вироку.

21 серпня 2025 року стало відомо, що Халілова звільнили від відбування покарання через хворобу. Невдовзі чоловік повернувся до Криму. 

У політв'язня діагностували первинний рак печінки з метастазами в лімфовузли, хронічний гепатит C, гіпертонію II ступеня, дрібні кісти печінки, кісту лівої нирки та каміння в нирках. Ісакогорський райсуд дійшов висновку, що Халілов не може бути ув’язнений через злоякісну пухлину.

Однак вже 14 жовтня стало відомо, що Ленура Халілова знову взяли під варту. Прокурор М. С. Рязанов звернувся з клопотанням до Архангельського облсуду, заявивши, що Ісакогорський райсуд ухвалив рішення «без уваги, з’ясування та встановлення, а також належного оцінювання інших обставин». На думку обвинувача, висновки суду з посиланням на висновок медкомісії нібито не свідчать про безумовну необхідність звільнення Халілова від відбування покарання.

Адвокат політв'язня зауважив, що за наявності хвороби, яка підпадає під перелік уряду Росії та за законом є умовою для звільнення, «не має значення медичне обладнання в лікарні, поточний задовільний стан, те, що людина може самостійно пересуватися». Захист політв’язня подаватиме касаційну скаргу на рішення суду повторно взяти його під варту.

Фото: Zmina