RSF: Росія оголосила заочні вироки вже майже 70 журналістам, які перебувають за кордоном

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомила про зростання випадків використання Росією заочних вироків щодо російських журналістів у вигнанні та іноземних медійників. За даними RSF та JFJ (Justice for Journalists Foundation) від 24 лютого 2022 року під приціл російської влади потрапило 66 журналістів.

2 жовтня у РФ заочно заарештували заступницю головного редактора телеканалу «Дождь» та одну з ведучих каналу Катерину Котрикадзе, а також її колегу Валерію Ратнікову — їх звинуватили у поширенні «неправдивої інформації» про російську армію та порушенні закону про «іноземних агентів». Арешт відбувся без їхньої присутності, адже обидві журналістки мешкають у Нідерландах. 

Тоді ж іншу ведучу «Дождя», Анну Монгайт, яка також проживає в Нідерландах, засудили до п’яти років ув’язнення за її допис у телеграмі. Наступного дня репортера Іллю Азара, який нині перебуває в Латвії, засудили до чотирьох років позбавлення волі за нібито організацію діяльності «небажаної організації».

«Заочні вироки стали політичною зброєю Кремля для переслідування журналістів у вигнанні. Вони криміналізують їхнє повернення, погрожують їхнім родинам та прагнуть вселити страх. RSF закликає європейські уряди відреагувати на ці дії та розглядати захист журналістів у вигнанні як питання національної безпеки», — сказала керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії «Репортерів без кордонів» Жанна Кавельє.

З лютого 2022 року в середньому два журналісти щомісяця зазнавали переслідування у РФ. Пік припав на другу половину 2024 року, коли було орієнтовно по чотири справи на місяць. 15 журналістів було заарештовано або засуджено заочно у третьому кварталі 2025 року, а кількість за поточний рік може перевищити показник 2024 року, що свідчить про стійке посилення міжнародних репресій, зазначають у RSF.

Стаття 207.3 Кримінального кодексу РФ, ухвалена після початку повномасштабної війни проти України, стала найпоширенішим інструментом для того, щоб примусити журналістів мовчати: будь-яку інформацію, не схвалену Кремлем, можуть оголосити «неправдивою» та притягнути за неї до відповідальності.

Торік у жовтні, відбулася хвиля заочних арештів щодо іноземних журналістів, які знімали матеріали з Курщини. Серед тих, кого звинуватили у «незаконному перетині кордону», були Нік Пейтон Волш з CNN, Сімоне Траїні та Стефанія Баттістіні з італійського державного мовника RAI, а також Мірча Барбу з румунського онлайн-видання HotNews.ro.

На тих самих підставах заочно заарештували й кількох українських журналістів. У RSF наголошують, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право, зокрема статтю 79 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, яка захищає журналістів під час збройних конфліктів.

Проти журналістів у вигнанні Росія також активно застосовує статус «іноземних агентів». Їх зобовʼязують відкривати спеціальний банківський рахунок у рублях, додавати дисклеймер до кожної своєї публікації, а також подавати щомісячний фінансовий звіт. Законопроєкт, який у РФ ухвалили 25 вересня 2025 року, передбачає кримінальне переслідування вже після першого порушення цих правил.

За даними російської правозахисної організації «ОВД-Інфо», офіційний список «іноземних агентів» на сьогодні включає понад 1000 осіб та організацій, з яких дві третини — журналісти та медіа.

З березня 2022 року журналісти, які були заочно засуджені, отримували в середньому вісім років позбавлення волі. Найдовший термін призначили українському медійнику Дмитру Гордону. 1 липня 2024 року в Росії його заочно засудили до 14 років за ґратами. Після цього на нього готували два замахи — у вересні 2024 року та червні 2025 року. 

Серед інших журналістів, яким російські суди винесли заочні вироки, і які пережили замахи, є болгарський журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв та головний редактор незалежного російського видання The Insider Роман Доброхотов.

• Читайте також: Кремль створив розгалужену пропагандистську екосистему, яка поєднує різні тактики, — звіт RSF

Фото: «Репортери без кордонів»