Украину хотят в НАТО, новое оружие против Шахедов, переговоры с производителем Tomahawk: новости дня

Все важливе і цікаве за середу, 15 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Неймовірний сигнал світу".

У середу країни НАТО зібралися у Брюсселі, щоб посилити відповідь на агресію Росії.

Впродовж дня у столиці Бельгії провели низку засідань: о 08:00 за Києвом відбулася зустріч міністрів оборони НАТО, на 11:30 міністри зібралися на неформальне засідання Ради Україна-НАТО, а на 14:00 – на засідання Контактної групи з оборони України (формат "Рамштайн").

До речі, міністр оборони США Піт Гегсет особисто прийшов на зустріч "Рамштайну", де говорили про американську зброю.

"Наші очікування сьогодні полягають у тому, що ще більше країн зроблять додаткові внески, придбають ще більше, щоб забезпечити Україну всім необхідним для мирного завершення цього конфлікту", – заявив Гегсет перед початком засідання Північноатлантичної ради на рівні керівників оборонних відомств.

Він наголосив, що за президентства Дональда Трампа активно застосовується принцип "мир завдяки силі".

На міністерській зустрічі НАТО у Брюсселі очільник Пентагону пообіцяв наслідки для РФ, якщо руху до миру в Україні так і не буде.

Сьогодні очільник фінського Міністерства оборони Антті Хякканен повідомив, що Фінляндія вирішила приєднатись до ініціативи PURL.

Естонія передасть Україні цього тижня партію безпілотників на десятки мільйонів, а також виділить кошти на ініціативу НАТО Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).

Литва оголосила про приєднання до ініціативи НАТО PURL і надасть 30 млн доларів на закупівлю зброї.

Найближчим часом Нідерланди профінансують новий пакет допомоги на 90 млн євро для виробництва в Україні розвідувальних та ударних дронів.

А уряд Норвегії сьогодні представив проєкт держбюджету на 2026 рік, в якому закладено 5,9 млрд євро на військову підтримку України.

Після зустрічі з главою Пентагону 17 держав НАТО купуватимуть у США зброю для України.

"Ще більше зобов’язань, оголошених прямо сьогодні в межах ініціативи PURL, може стати неймовірним сигналом для світу про нашу відданість (спільній справі.

– "ЄП")", – переконаний Піт Гегсет.

Міністр наголосив, що цінує рішення кожної країни з тих, "які сьогодні продемонстрували готовність зробити свій внесок" у PURL.

"Союзники часто наголошують, що безпека України – це синонім безпеки Європи.

Тож зараз саме час усім країнам НАТО перетворити слова на дії: у вигляді інвестицій у PURL.

Жодних "вільних пасажирів" за цим столом бути не може", – наголосив Гегсет.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що Лондон вивчає потенціал програми, а наразі витрачає "найбільшу суму британської військової допомоги на підтримку України".

Польща також ще не вирішила, чи братиме участь в ініціативі закупівлі зброї в США для України.

Слід також додати, що у Швеції ІТ-коаліція домовилася прискорити закупівлі технологій для Сил оборони України.

Нова зброя проти "Шахедів" і "КАБів".

У НАТО розробили для ЗСУ нове озброєння проти КАБів та "Шахедів".

Зокрема, спільна структура НАТО і України JATEC (Joint Analysis, Training and Education Centre, або Об'єднаний центр з аналізу підготовки та освіти) переходить до фінальних тестувань нової оборонної техніки, розробленої для України підрядниками з держав Альянсу.

Йдеться про дрони-перехоплювачі та "рої дронів".

Також передбачається використання штучного інтелекту для донаведення дронів.

"І хоча ми працювали з використанням проти плануючих авіабомб – виявилося, що ці рішення є надзвичайно ефективними проти "Шахедів" і вже готові для застосування проти них.

Натомість проти КАБів вони потребують доопрацювання", – повідомив старший представник України у JATEC, полковник Валерій Вишневський.

Наступного тижня заплановані фінальні випробування на полігоні у Франції, хоча польові випробування також відбулися в Україні і були успішними стосовно дронів.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував нову ініціативу-напрямок військової підтримки України, що передбачає допомогу з обслуговуванням та модернізацією переданої західної техніки.

А Данія виділила $171 млн на морську допомогу українському флоту, ремонт танків та кошти на освіту і тренування українських військових.

"Він хотів би мати Tomahawk".

А на завтра запланована зустріч в США Володимира Зеленського і Дональда Трампа.

Президент Сполучених Штатів очікує, що говоритиме із українським колегою про далекобійні ракети Tomahawk.

"Йому потрібна зброя.

Він хотів би мати Tomahawk.

І всі решта хочуть Tomahawk.

В нас багато, багато Tomahawk", – сказав Трамп.

В НАТО вважають можливим постачання Tomahawk і не вірять у військову відповідь Росії.

За словами представника керівництва Альянсу, що спілкувався з журналістами на умовах анонімності на брифінгу у Брюсселі, ці ракети посилять Україну, і, "безумовно, матимуть вплив, доповнивши далекобійні потужності України".

У складі делегації: прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця та посол України у США Ольга Стефанішина.

Як зазначила Стефанішина, за допомогою ракет Tomahawk Україна може знищити російські засоби ураження ще на етапі підготовки агресора до атаки на українські міста.

"Здатність знищити потенціал агресора на його території запобігає і зменшує мотивацію агресора атакувати Україну на всій її території, накриваючи наші міста ракетами і вбиваючи наших цивільних громадян", – сказала посол.

Крім того, за її словами, просто розуміння того, що Україна має такий потенціал, як Tomahawk, "є дуже серйозним фактором стримування".

Міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров сказав, що передання Україні американських крилатих ракет Tomahawk завдасть "колосальної шкоди" російсько-американським відносинам.

Лавров дав зрозуміти, що скептично оцінює заяви президента США Дональда Трампа щодо надання Україні Tomahawk, оскільки він водночас визнає, що не хоче ескалації: "це буде ескалація, причому дуже серйозна Україна тут вже буде ні до чого".

Кошти на підтримку України.

Тим часом Велика Британія і Канада, за даними Bloomberg, приєднаються до плану Європейського Союзу щодо використання частини заморожених активів російського Центрального банку на суму майже 300 мільярдів доларів, що перебувають у розпорядженні країн G7, з метою збільшення фінансової підтримки України.

За словами співрозмовника агентства, європейські союзники близькі до укладення угоди про надання Україні "репараційної позики" через механізм, який дасть їм змогу уникнути прямої конфіскації росактивів.

Україну хочуть в НАТО.

У НАТО вже публічно визнають, що Україна повинна мати роль у спільній безпеці Альянсу.

Зокрема, міністри оборони Британії та Німеччини на пресконференції у штаб-квартирі Альянсу визнали, що Україна є "контриб'ютором" безпеки і повинна мати місце у НАТО.

"Нещодавні зміни із вторгненням (російських дронів -ЄП) до європейського неба, коли Україна запропонувала свою допомогу, продемонстрували багатьом, що Україна не лише б'ється за своє майбутнє.

Бо унікальний бойовий досвід України вже є і у майбутньому буде внеском України у загальноєвропейську безпеку", – пояснив британський міністр оборони.

"Я можу лише погодитися з цим", – підтримав колегу німецький міністр оборони Боріс Пісторіус.

Варто зауважити, що Британія традиційно підтримувала вступ України до НАТО, в той час як Німеччина тривалий час була скептиком з цього питання.

До речі, Україна і Північна Європа погодили співпрацю щодо навчання українських військових у Польщі.

РФ готується до "другої фази агресії".

Росія проводить модернізацію та переозброєння армії на кордонах з Європейським Союзом, готуючись до другої фази потенційної агресії проти ЄС та НАТО.

"Вони справді проводять військову модернізацію і нове переозброєння, і ознаки цього вже спостерігаються поблизу наших кордонів", – підкреслив Антті Хякканен.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус обіцяє рішучу реакцію на будь-які загрози на кордоні з боку РФ.

Литва у 2026 році витратить на оборону майже 5,4% ВВП, а також разом з Естонією спільно закупить польові шпиталі.

Бельгія та Нідерланди підпишуть угоду про закупівлю систем протиповітряної оборони NASAMS.

Німеччина розгорне в Польщі винищувачі Eurofighter.

Щодо "стіни дронів".

Завтра Єврокомісія планує презентувати ідею створення "стіни дронів".

За даними AFP, ЄС наполягає на тому, щоб нова система захисту від безпілотників була повністю введена в дію до кінця 2027 року.

Висока представниця ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Кая Каллас повідомила, що проєкт Європейського Союзу "стіна дронів" буде стосуватися не лише держав Південного флангу ЄС, а всього Євросоюзу.

Тим часом Естонія запускає програму навчання дорослих керуванню дронами.

Угода з Британією і санкції проти РФ.

Угода про 100-річне партнерство Британії та України набула чинності.

Крім того, уряд Великої Британії ще вчора оголосив про чергові обмежувальні заходи щодо російських енергоносіїв, які назвав "найжорсткішими санкціями проти Росії".

Нові санкції Британії стосуються 90 фізичних та юридичних осіб, серед яких – російські нафтові гіганти "Роснефть" і "Лукойл", чотири нафтові термінали в Китаї та індійська компанія Nayara Energy Limited.

Також до британського санкційного списку внесли 44 танкери російського "тіньового флоту".

Окремо Лондон оголосив про санкції проти восьми танкерів для перевезення скрапленого природного газу (СПГ), які допомагали з експортом Росії, та китайського терміналу СПГ в місті Бейхай.

Різне щодо України і українців.

Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка розповів, що змінюється з ухваленням Комітетом асоціації у торговельному складі оновлених умов торгівлі між Україною і ЄС.

Докладно про домовленості і про те, чому українські експортери і чиновники, повинні сприйняти їх з осторогою, читайте в колонці керівника брюссельського офісу Українського клубу аграрного бізнесу Назара Бобицького Нова торговельна угода з ЄС: які додаткові ризики вона несе для українських аграріїв.

У Німеччині частка працевлаштованих українців зросла втричі, а число молодих українців, які шукають там захисту, зросло вдесятеро.

В Італії скасували екстрадицію до Німеччини українця у справі про підрив "Північних потоків".

Орбан і шпигунство.

Євродепутат позивається проти прем’єра Угорщини Віктора Орбана через спробу шпигунства, а суперник Орбана звинувачує угорського єврокомісара в приховуванні правди про шпигунську справу.

Крім того, Єврокомісія розкритикувала главу МЗС Угорщини за черговий візит в Москву.

Щодо Грузії.

Прем’єр Грузії скасував зустріч з головою ОБСЄ після її появи на антиурядовому мітингу, а Росія відмовляється платити Грузії 253 млн євро компенсації, присудженої ЄСПЛ.

Решта новин.

Естонія запровадила санкції проти росіян за судове переслідування директорки музею.

Британія має терміново готуватися до потепління до 2050 року – кліматичний комітет.

Місто в Іспанії заборонило заводити чорних котів на час Геловінських свят.

США забрали візу в німця через критику вбитого активіста Чарлі Кірка.

Естонія тимчасово заборонила в’їзд кільком проросійським депутатам з Латвії.

У Бельгії зафіксували різке зростання російського імпорту, передусім СПГ.

РФ програла апеляцію у Фінляндії щодо заморожених активів на 40 млн євро.