Усе що ми знаємо про міжзоряну комету 3I/ATLAS на цей момент: підсумовуємо відкриття

Що астрономи вже знають про 3I/ATLAS?

Комету 3I/ATLAS, спочатку відому як C/2025 N1, уперше помітили 1 липня 2025 року за допомогою телескопа ATLAS (Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System), розташованого в Ріо-Уртадо, Чилі. Об’єкт отримав префікс "3I", оскільки став третім міжзоряним об'єктом, підтвердженим після 1I/ʻOumuamua (2017 рік) та 2I/Borisov (2019 рік). Буква "I" тут означає Interstellar, пише 24 Канал з посиланням на NASA.

3I/ATLAS рухається по незамкненій гіперболічній траєкторії, що означає, що вона не пов’язана гравітацією Сонця і в якийсь момент назавжди покине Сонячну систему. При входженні в систему її гіперболічна надлишкова швидкість становила 58 кілометрів на секунду. Це значно вище, ніж у попередніх міжзоряних гостей: 1I/ʻOumuamua (26 км/с) та 2I/Borisov (32 км/с).

Найближче до Сонця (перигелій) комета підійде 29 жовтня 2025 року на відстань 1.36 астрономічної одиниці (приблизно 203 мільйони кілометрів), що знаходиться між орбітами Землі та Марса. Максимальна швидкість комети відносно Сонця в перигелії сягне 68 км/с.

Чи загрожує 3I/ATLAS Землі?

3I/ATLAS не становить загрози для Землі. Найближче наближення до нашої планети відбудеться 19 грудня 2025 року на відстані близько 270 мільйонів кілометрів (1,8 астрономічної одиниці). Комета увійде у внутрішню Сонячну систему, проходячи близько до Венери, Марса та Юпітера. 3 жовтня 2025 року вона пройшла повз Марс на відстані 30 мільйонів кілометрів.

Вік і походження

Вважається, що 3I/ATLAS походить з іншої зоряної системи і мільярди років дрейфувала у міжзоряному просторі. Аналіз її швидкості та траєкторії дозволяє припустити, що вона може бути дуже старою. Оцінки віку варіюються від 3 до 14 мільярдів років. Якщо комета дійсно належить до зоряного населення "товстого диска" Чумацького Шляху, вона може бути старшою за саму Сонячну систему, якій 4.6 мільярда років, писали раніше на сторінках ESA.

Фото комети 3I/ATLAS / Фото Bruce Van Deventer

Розмір та склад

3I/ATLAS класифікована як комета, оскільки вона є активною, має тверде крижане ядро (нуклеус) та тимчасову атмосферу (кому) з газу й пилу. Спостереження, зокрема за допомогою космічного телескопа "Габбл", дозволяють оцінити діаметр її ядра від 440 метрів до 5.6 кілометра. Це потенційно робить її більшою за 1I/ʻOumuamua (до 400 метрів завдовжки).

Склад комети, вивчений телескопами "Джеймс Вебб" (JWST) та SPHEREx, виявився незвичайним:

• Вуглекислий газ. Комета є надзвичайно багатою на вуглекислий газ. Концентрація його в пораді є однією з найбільших за всю історію спостережень за кометами й астероїдами.
• Вода. Обсерваторія Swift зафіксувала сліди гідроксилу (OH) – продукту розпаду молекул води під впливом сонячного світла. За оцінками, комета втрачає воду зі швидкістю близько 40 кілограмів на секунду, що свідчить про сублімацію криги у комі.
• Інші речовини. Також були виявлені чадний газ, карбонілсульфід, газ ціану, нікель і залізо. При цьому концентрація нікелю та ціану подібна до тієї, що спостерігається у комет Сонячної системи.

Варто зазначити, дані про її склад та поведінку є вкрай суперечливими для вчених, адже вони помітили, що комета почала викидати нікель, залізо і воду занадто рано. 3I/ATLAS перебувала занадто далеко від Сонця, коли вчені вперше помітили в її газовому шлейфі аномально високу концентрацію цих елементів. Цей факт став справжньою загадкою, оскільки на тій відстані температура надто низька, щоб силікатні, сульфідні чи металеві частинки могли випаруватися. Дослідження про це опублікували на сервері препринтів arXiv, але воно поки що не пройшло рецензування.

Дослідники розглядають дві основні гіпотези. Перша теорія полягає в тому, що об'єкт сам по собі надзвичайно багатий на метали, а друга припускає, що підвищене виділення металів спричинене хімічними аномаліями, на що може вказувати раніше зафіксоване надвисоке співвідношення вуглекислого газу до кисню.

Активність та спостереження

У міру наближення до Сонця лід усередині комети сублімується, випускаючи газ і пил, які утворюють кому (оточуюче "гало") та хвости. У зображеннях, отриманих телескопом "Габбл", помітна особливість – так званий "антихвіст" (або "сонячний шлейф"), який витягується у напрямку до Сонця. Це явище пояснюється нерівномірною сублімацією льоду на поверхні комети, освітленій Сонцем. Комета також має видимий протисонячний пиловий хвіст, який простягався приблизно на 100 000 кілометрів у середині вересня.

Hubble зробив це зображення міжзоряної комети 3I/ATLAS 21 липня 2025 року / Фото NASA, ESA, David Jewitt (UCLA)/Джозеф Де Паскуале (STScI)

Через свою велику відстань та тьмяність 3I/ATLAS не буде видно неозброєним оком або навіть у біноклі. Комета пройде сонячне сполучення (буде за Сонцем) приблизно 21 жовтня 2025 року, що зробить її недоступною для спостережень із Землі поблизу перигелію. Вона знову з'явиться для спостережень наприкінці листопада або на початку грудня 2025 року.

Для вивчення комети залучені потужні інструменти, включаючи космічні телескопи "Габбл", JWST, SPHEREx та Swift. Крім того, спостереження провели космічні апарати біля Марса, зокрема орбітальні апарати ESA ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) та Mars Express. У листопаді 2025 року комета буде спостерігатися за допомогою апарата ESA Jupiter Icy Moons Explorer (Juice), який матиме найкращий вид на комету, коли вона буде найбільш активною, хоча дані надійдуть на Землю не раніше лютого 2026 року.

Інопланетний корабель?

Варто зазначити, що, хоча астрофізик Аві Льоб і припускав, що 3I/ATLAS може бути штучним об'єктом (для нього це абсолютно нормально, адже він постійно робить такі припущення, щоб віруситись у ЗМІ), переважна більшість науковців вважає її природним міжзоряним тілом, оскільки вона "виглядає як комета і поводиться як комета", демонструючи класичні ознаки кометної активності та хімічний склад, типовий для комет.

Попри це численні конспірологи наполягають, що всі дивні моменти щодо комети – зелене світіння, склад, швидкість, траєкторія тощо – є ознакою рукотворного походження. Вони переконані, що до нас прилетів інопланетний зонд, який сканує Сонячну систему. Однак, на їхній жаль, інопланетяни не захоплять нас у листопаді, і їм усе ще доведеться прокидатись вранці на роботу.