У Фінляндії підготували бомбосховища для всієї країни

Між Фінляндією та рештою Європи існує багато дрібних відмінностей — і одна величезна: тоді як 26 країн ЄС вважали, що із закінченням Холодної війни військова загроза зникла, фіни ніколи в це не вірили. Бомбосховища і бункери майже для всіх громадян є тільки у Фінляндії: навчена гірким досвідом і небезпечним сусідством північна країна ніколи не переставала будувати підземні споруди. Про це пише BILD.

Нині їх у країні 50 500 підземних укриттів — великих і маленьких, у столиці та найменших населених пунктах. Одночасно в бомбосховищах можуть сховатися 4,8 млн осіб (з 5,5 млн жителів). Практично всі сховища можуть витримати навіть ядерний удар.

Будівництво укриттів — справа, за якою слідкує держава: у кожній будівлі площею понад 1200 квадратних метрів закон вимагає захисного приміщення, незалежно від того, житловий це район чи робоче місце. Столиця Гельсінкі має навіть значно більше захисних місць, ніж мешканців.

Для порівняння, у Німеччині з колишніх 2000 залишилося лише 579 укриттів із приблизно 480 000 місць, тобто одне на кожного 174-го мешканця. Точніше, було. Із середини 1990-х років дедалі більше притулків залишали напризволяще. З 2007 року їх офіційно більше не обслуговують. З фінансових причин. Такі самі обставини і в інших країнах Європи.

Звісно, утримання, приміром, гельсінкського бункера, побудованого у 2003-2006 роках, розрахованого на 6000 місць, дороге. Але воно також приносить стабільний дохід: у мирний час притулок використовується як тренажерний зал, дитячий ігровий майданчик, хокейний і гандбольний майданчик, парковка підземного типу.

Тут детально продумана вентиляція. Є також план на випадок увімкнення або вимкнення аварійного мобільного зв'язку.

Є навіть свого роду розклад нормального життя в особливих умовах: вісім годин роботи, вісім годин сну, вісім годин дозвілля. Тут зможуть працювати школи та лікарні.

"Ми знаємо наших сусідів", — кажуть у Фінляндії. "На жаль".

Щодо харчування, то про це мешканці мають подбати самі — складів із консервами тут немає. Кожен зобов'язаний самостійно мати запас їжі та води на 72 години, а також ліхтарик, батарейки, туристичний килимок, власний спальний мішок. "Це не готель", — кажуть фіни. У списку, який отримує кожна фінська сім'я для екстреного випадку, також зазначені ліки, засоби гігієни, йодні пігулки та, за можливості, розваги на кшталт книжок, ігор, паперу та ручок. Куріння та алкоголь у бункері заборонені.

Національна постанова про притулки прямо передбачає доступ до захисних приміщень і для туристів. Єдине, від чого доведеться відмовитися, — це розкіш, яка в інших місцях Фінляндії звична, наприклад, душ. І це приймається, оскільки йдеться не про перебування, а про виживання в разі небезпеки.

Нагадаємо, Україна та Фінляндія у травні, домовилися про створення міжнародної Коаліції укриттів цивільного захисту. Завдяки їй уряд планує залучити на розвиток бомбосховищ до 14 мільярдів євро, повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Коаліція ставить перед собою такі цілі:

координувати зусилля партнерів з будівництва укриттів;
обмінюватися найкращими практиками в цій сфері;
створювати та підтримувати механізми фінансування для зведення об'єктів цивільного захисту. Зокрема, може йтися про програму Ukraine Facility.

За словами Шмигаля, на сьогодні в Україні є понад 62 тис. укриттів, але потрібно набагато більше. Вважається, що придатні до використання 77% із них. Однак багато бомбосховищ такими назвати складно — вони потребують модернізації та осучаснення, а іноді це просто підвали, які не придатні для перебування там людей під час небезпеки. А багато з них просто закриті наглухо або взагалі виведені з власності громад.