Війна та турбулентність: що допомагає вистояти банківській системі

У ФГВФО працюють над тим, щоб максимально наблизити систему гарантування до європейських зразків. Зокрема, поширити гарантії на юридичних осіб та на небанківські фінансові установи, насамперед кредитні спілки, інформує 24 Канал.

Також планують встановити повоєнні гарантії за вкладами на рівні 100 тисяч євро, як у ЄС. Як відомо, на час війни в Україні запровадили гарантоване відшкодування вкладів у стовідсотковому розмірі – поширений у світі антикризовий крок, який дозволяє уникнути панічного відтоку коштів з банківської системи у критичні моменти.

Окрім того, ще один великий блок роботи – впровадження механізмів, які дозволять ширше застосовувати відмінні від повної ліквідації способи врегулювання неплатоспроможних банків, і таким чином зробити врегулювання неплатоспроможного банку із залученням інвестора максимально невідчутним для клієнта, фактично лише зміною вивіски.

Частину цих змін уже заклали у відповідний законопроєкт №13007-д, який зараз чекає голосування у парламенті у другому читанні.

Норми законопроєкту допоможуть суттєво зменшити можливості блокування продажу активів неплатоспроможних банків. Якщо інвестор буде впевнений, що через рік, два, три його актив не буде зненацька заблокований рішенням суду, більше потенційних покупців приходитимуть на торги та конкуруватимуть за активи,
– зауважує партнер і керівник напряму супроводження реструктуризації та галузевої практики фінансових послуг KPMG в Україні Юрій Федорів.

Інші необхідні вдосконалення – питання глибших законодавчих змін.

За словами директора-розпорядника Фонду гарантування Ольги Білай, "пріоритетом у роботі фонду на наступні три роки стає наближення законодавства в системі гарантування вкладів до норм країн ЄС. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку суб'єктів, на яких поширюватимуться гарантії, та над підвищенням гарантованої суми. Насамперед ідеться про юридичних осіб, захист яких є одним із наших стратегічних завдань. Ми поступово підвищуватимемо суму гарантованого відшкодування до 100 тисяч євро з урахуванням реалій в Україні. Найважливіше – зміцнення довіри вкладників завдяки розширенню кола учасників, на яких поширюється система гарантування".

Ця робота була започаткована ще до початку повномасштабного вторгнення і не зупиняється під час війни. Взагалі специфікою української системи гарантування вкладів є те, що вона одночасно розвивається, врегульовуючи наслідки криз.

У підсумку довіра до банківської системи на середину 2025 року сягнула найвищого рівня за роки досліджень – 68% у 2025 році проти 56% напередодні повномасштабної війни (за даними загальнонаціональних репрезентативних опитувань, проведених Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Фонду гарантування вкладів).

Ця довіра має конкретний фінансовий вимір: сума вкладів фізосіб у банківській системі у серпні 2025 року сягнула рекордних 1,5 трильйона гривень. Вперше. Це реальний приріст, не лише результат переоцінки валютних вкладів.

В основі цього зростання – комплекс кроків, вжитих учасниками фінансово-банківської системи до та під час повномасштабного російського вторгнення. Зокрема, одночасно із запровадженням НБУ необмеженого підкріплення готівкою банкоматів, фіксацією курсу валют, бланковим рефінансуванням банків та запровадженням кредитних канікул було ліквідовано 2 російські банки, а їхні кошти передано державі Україна; впроваджено гарантії за вкладами у розмірі 100% вкладу для фізосіб та ФОП та вжито ще низку заходів суто у системі гарантування вкладів.

Загалом за час повномасштабної війни:

запроваджено стовідсоткові гарантії за вкладами на час дії воєнного стану та три місяці після його завершення, Фонд гарантування виплатив понад 8 мільярдів гривень вкладникам у 2022 – 2025 роках;
встановлено рівень гарантованого відшкодування у сумі 600 000 гривень після завершення війни;
Фонд гарантування вкладів запровадив гарантовані виплати через додаток "Дія";
на другий же день повномасштабної війни відправлено в ліквідацію банки-російські "дочки", "Промінвестбанк" та МР, їхні кошти Фонд передав державі Україна та повністю відшкодував кошти їхнім вкладникам; зокрема, передав державі Україна близько 44 мільйони доларів США "Промінвестбанку";
націоналізовано банк "Сенс", у структурі власності якого перебували особи, пов'язані з країною-агресором;
Фонд врегулював неплатоспроможний "Комінвестбанк" шляхом передачі частини активів та пасивів приймальному банку;
Фонд створив програми реструктуризації для позичальників банків, що виводяться з ринку, завдяки чому добився суттєвого зростання надходжень від погашення кредитів;
Фонд гарантування перерахував до держбюджету понад 8 мільярдів гривень за зобов'язаннями перед державою, що виникли внаслідок позик для виплат вкладникам у 2014 – 2017 роках;
Фонд гарантування вкладів розпочав позовну роботу проти Росії за збитками, завданими країною-агресором, починаючи з 2014 року.

Ці заходи та напрацювання попередніх років дозволили втримати банківську систему і ні на день не зупинити гарантовані виплати навіть під час повномасштабної війни.

Система гарантування не одразу стала такою, якою ми її знаємо зараз. Вона була створена у 1998 році як механізм відповіді на банківські кризи. Хоча тоді навряд чи хтось передбачав, що попереду очікує "банкопад", коли всього за три роки піде у ліквідацію близько 100 банків, потім – пандемія, а далі – повномасштабна війна. Але усе це загартувало українську систему гарантування вкладів, і вона не лише виявилась готовою до безперебійної роботи під час війни, а й продовжила готуватись до інтеграції в фінансову систему ЄС.

За попередні роки на основі кількох криз в Україні був сформований сильний пруденційний банківський нагляд, сума гарантій за вкладами зросла з 500 гривень при заснуванні ФГВФО у 1998 році до довоєнних 200 000 гривень, а мандат Фонду гарантування розширився з початкових функцій виплатної каси для вкладників-фізосіб до виведення банків "повного циклу": чинне законодавство наділяє його, зокрема, функціями врегулювання неплатоспроможних банків, управління активами банків, що ліквідуються, розрахунків з їхніми кредиторами.

У попередні роки, в умовах "гібридної" війни, розпочатої Росією у 2014 році, Фонд гарантування вкладів вів ліквідацію більш як половини банківської системи, виплативши вкладникам близько 100 мільярдів гривень.

Крім того, ФГВ:

запустив систему продажу активів неплатоспроможних банків "Prozorrо.Продажі" у партнерстві з ГО "Transparency International Україна". Систему, яка потім неодноразово була найвище оцінена на міжнародній арені;
з нуля створив ринок проблемних активів (NPL) в Україні;
започаткував формування судової практики зі стягнення відшкодування з пов'язаних осіб банків, причетних до доведення їх до неплатоспроможності;
заклав основу інституту репутації на українському банківському ринку.

На сьогодні гарантовані виплати за той період уже давно завершено, хоча кредитори, на яких не поширюються гарантії, переважно бізнес та фізособи на суми вкладів понад 200 000 гривень, за підсумками кризи 2014 – 2017 років недоотримали загалом 200 мільярдів гривень через недостатність майна банків.

Усі напрацювання у системі гарантування спрямовані на те, щоб надалі такого не повторювалось. У подальших планах – посилення захисту всіх категорій користувачів фінансових послуг та приведення української системи гарантування у відповідність до стандартів ЄС.