Галузева асоціація: Попри виграні суди провайдери не можуть використовувати спрощену систему оподаткування

Близько 400 інтернет-провайдерів оскаржили рішення податкової  щодо заборони працювати на спрощеній системі оподаткування у судах. Понад 100 судових рішень уже ухвалено на користь платників податків і вони набрали законної сили після розгляду в апеляційних та касаційних інстанціях. Про це говорили 15 жовтня на нараді у Державній податковій службі України (ДПС), - йдеться у повідомленні  Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК).

За словами голови асоціації Наталії Клітної,  після трьох раундів консультацій, що тривають від 31 березня 2025 року, єдиного рішення досі не напрацьовано, а позиція Міністерства фінансів та ДПС про те, що інтернет-провайдери не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, залишається чинною.

«Основна причина — відсутність узагальнюючої податкової консультації Мінфіну, яка відповідно до статті 52.6 Податкового кодексу України мала б усунути правову невизначеність щодо застосування єдиного податку у сфері електронних комунікацій, з урахуванням судової практики та офіційних роз’яснень регулятора (НКЕК).
Саме через це податкові органи, суди, регулятор, провайдери продовжують по-різному тлумачити норми законодавства, що породжує конфлікти, подвійне оподаткування, збитки для державного бюджету та нові судові спори», - йдеться у повідомленні АППК.
Представниця ДПС Євгенія Самсоненко, як йдеться у матеріалі асоціації,  зазначила, що служба ще у 2024 році зверталася до Мінфіну із запитом щодо надання такої консультації, однак відповіді не отримала.

Народний депутат України Олександр Федієнко наголосив на тому, що суди системно визнають позицію провайдерів законною, а дії податкової — протиправними.
Водночас навіть після виграних справ підприємці отримують нові вимоги перейти на загальну систему оподаткування.

Представник провайдера із Краматорська Микола Кучерук розповів, як його команда підтримує зв’язок навіть під час масштабних блекаутів на Донеччині, завдяки генераторам забезпечуючи стабільне підключення лікарень, військових частин і штабів цивільного захисту. Попри виграні судові справи, його компанія продовжує отримувати нові вимоги від податкової перейти на загальну систему оподаткування

Наталія Клітна каже, що ситуація вже вийшла за межі окремих випадків і перетворилася на масову проблему, яка загрожує стабільності критично важливої для обороноздатності та економіки країни галузі. На її думку, невиконання судових рішень у повному обсязі та відсутність чіткої податкової позиції створюють нерівні умови для малого й середнього бізнесу, підривають довіру до державних інституцій і гальмують розвиток телеком-інфраструктури.
Адвокатка Олена Карнаух-Голодняк звернула увагу, що формальне «виконання» судових рішень без фактичного поновлення прав платників податків є порушенням Конституції України: «Якщо суд відновив статус платника єдиного податку, держава зобов’язана повернути надміру сплачені суми, внести зміни до відповідних реєстрів і притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення».

Представники Державної податкової служби повідомили, що станом на сьогодні у провадженні перебувають 392 судові справи за участю інтернет-провайдерів.
Водночас у ДПС заявили, що до завершення консультацій із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК) щодо вироблення спільної позиції служба не проводитиме контрольних заходів. Заступник голови ДПС України Сергій Лисеюк сказав , що мета податкової служби — розібратися у ситуації разом із регулятором, а не створювати додатковий тиск на бізнес.

Директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України Євгенія Самсоненко повідомила, що ДПС передала НКЕК перелік платників податків для звірки з реєстром надавачів електронних комунікаційних послуг. «Ми виконали всі домовленості, досягнуті під час попередньої зустрічі. Підготували та 5 вересня надіслали до НКЕК перелік платників, щоб отримати інформацію, хто з них внесений до реєстру надавачів послуг, а хто ні. Це дозволить вирівняти ситуацію і досягти хоча б часткового порозуміння з асоціаціями провайдерів», — зазначила Самсоненко.

Олександр Федієнко запевнив, що готовий надати підтримку кожному підприємцю, який відстоює законність.

Виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань додав, що економічні наслідки податкової невизначеності вже відчутні: доходи ринку фіксованого інтернету в останньому кварталі 2024 року впали до рівня, який спостерігався на початку повномасштабної війни.

Наталія Клітна повідомила, що порушить на засіданні правління асоціації питання про необхідність звернення до Служби безпеки України у зв’язку з масштабним характером порушень і ризиками для критичної інфраструктури.
За її словами, податковій було передано виписки з 52 судових постанов колегій апеляційних адміністративних судів із усіх регіонів України, у яких суди зазначають, що «заборона для інтернет-провайдерів користуватися спрощеною системою оподаткування є помилковою та базується на довільному трактуванні положень Податкового кодексу України».

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), надала роз’яснення з цього приводу.

Детальніше читайте в матеріалі «Детектора медіа» «Чим загрожує скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів інтернету».

На фото учасники наради. Світлина надана АППК