Країни Балтії готуються до оборони: посилення російських гібридних атак на Європу проаналізували експерти

Росія активізувала гібридні атаки на Європу та вступила у так звану нульову фазу своєї кампанії з підготовки до можливої війни між НАТО та Росією, вважають аналітики Інституту вивчення війни. Нещодавно прикордонна служба Естонії вирішила тимчасово закрити пункт пропуску “Саатсе-Саапа”. Причина — переміщення загону озброєних чоловіків без розпізнавальних знаків.

Прикордонна служба Естонії запросила у російської сторони інформацію про те, що відбувається на кордоні, там відповіли, що це “абсолютно штатні заходи”.

Як Європа готується до можливих атак з боку РФ

Країни НАТО готуються до відбиття ймовірних майбутніх атак з боку Росії — Альянс розробляє нові правила щодо боротьби з порушниками повітряного простору, повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен. Керівники оборонних відомств держав Альянсу хочуть, щоб російські військові літаки в повітряному просторі союзників вважалися реальними цілями. Готуються до можливої агресії Росії й у Європейському Союзі. Брюссель має намір провести масштабну оборонну реформу, яка включає спільне виробництво озброєнь, зокрема безпілотників.

“До кінця 2027 року план передбачає, що ЄС здійснюватиме 40% своїх закупівель у сфері оборони спільно, що більш ніж удвічі перевищує поточний показник. Країни ЄС повинні координувати свої витрати на оборону та швидко створювати коаліції для підготовки нових оборонних програм. Ці кроки слід виконати протягом наступного року, якщо континент має намір досягти поставленої мети та бути готовим до бойових дій до 2030 року”, — пише Bloomberg.

Використовуючи різні кораблі, старий флот і що завгодно, Росія, на жаль, може проникнути глибоко в Європу, підкреслив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

“Ми повинні бути готові до цього. Тому, я вважаю, що не створювати в наші дні протидронові та дронові потужності було б безвідповідально”, — зазначив він.

Найбільш ймовірними цілями агресії Москви можуть стати країни Балтії, попереджають західні розвідки. В Естонії серйозно ставляться до цієї загрози. В естонському Міністерстві оборони заявили: всі охочі зможуть пройти навчання з управління дронами.

Український досвід довів необхідність та ефективність застосування ударних та розвідувальних БпЛА у сучасній війні, підкреслили в оборонному відомстві Естонії. У 2026 році країна витратить на оборону понад 5% ВВП, зазначив президент Алар Каріс.

Департамент поліції та прикордонної охорони Естонії тимчасово закрив проїзд через ділянку кордону біля Саатсе, помітивши на російській стороні більш численний підрозділ, ніж зазвичай. Рішення прийнято для забезпечення безпеки мешканців та запобігання можливим провокаціям.

“Російські прикордонники регулярно патрулюють Саатсеский чобіт (виступ російської території поблизу естонських населених пунктів Лутепяе і Сесники, — ред.), бо це їхня територія. Сьогодні було більше руху, ніж зазвичай. Ми прийняли рішення перекрити дорогу, щоб запобігти можливим провокаціям та інцидентам, бо наша мета — забезпечити безпеку жителів Естонії”, — пояснив керівник оперативного відділу Південної префектури прикордонної охорони Кюнтер Педоск.

До збільшення витрат на армію та оборонно-промисловий комплекс до 5% ВВП готується й Литва. Вільнюс повинен виконати взяті на себе зобов’язання, наполягає президент Литви Гітанас Науседа.

“Це не просто слова або формулювання для зовнішнього світу, бо всі наші кроки оцінюються. На їхній основі оцінюється репутаційна надійність Литви. Якщо ми зараз своїми словами або діями поставимо під загрозу нашу репутацію, це матиме дуже серйозні наслідки. Так, це потребує значних фінансових ресурсів, але нам слід виконати свої зобов’язання. Бо у разі реальної загрози ми хочемо захищатися разом із союзниками, а не самотужки”, — зазначив президент Литви.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив, що Росія не оголошує битв, але постійно веде гібридну війну. Він нагадав, що інциденти фіксуються не лише в зоні безпосередніх бойових дій, а й у ширшому регіоні — у Балтійському морі, Естонії, Данії, Польщі та інших країнах.

“Латвія завжди закликає діяти якнайшвидше. Не через 10–15 років, бо ми повинні пам’ятати, з чим маємо справу. Ми маємо справу не зі стороною, з якою можна домовитися про якусь дату битви. Ніхто дати не призначатиме. Гібридна війна триває безперервно. Росія хотіла мати менше НАТО в регіоні, а насправді його стає все більше. Тому справді є реакція з позицій сили та грамотності. І це хороший знак”, — акцентував глава латвійського Міноборони Андріс Спрудс.

Латвія вже планує відновити місця видобутку торфу на своєму східному кордоні, щоб укріпити обороноздатність країни. Очікується, що відновлені болота стануть природними бар’єрами на кордоні з Росією.

“Це передбачає відновлення боліт, водойм, заболочених місцевостей і лісів на історичних деградованих місцях видобутку торфу, що зменшує історичну шкоду природним ресурсам. Відновлення болотних екосистем не лише сприяє проведенню захисних операцій, а й дозволяє зменшити матеріально-технічні та кадрові ресурси”, — розповіли в оборонному відомстві Латвії.

Крім того, Латвія зобов’язала 841 громадянина Росії покинути країну до 13 жовтня, оскільки вони не змогли підтвердити знання латвійської мови та пройти обов’язкові перевірки безпеки. Уряд пояснює ці кроки необхідністю посилення національної безпеки на тлі загострення відносин із Москвою.

Литва, Латвія та Естонія готують план евакуації населення у разі війни з Росією. Про це повідомляє Reuters. Евакуація може торкнутися понад одного мільйона людей. Країни вже домовилися про взаємну співпрацю у цивільній обороні.

Як зазначив керівник литовської служби пожежної безпеки Ренатас Позела, уряди готуються до різних сценаріїв — від масового переміщення російських військ на кордонах і диверсій до інформаційних атак або заворушень серед російськомовного населення.

Щоб захистити себе від російських загроз, недостатньо мати зброю, потрібна політична воля, упевнений єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс. Він підкреслив, що Путін використовує всі можливі засоби гібридної війни, щоб зруйнувати політичну та оборонну готовність Європи.

Російська загроза для країн Балтії в оцінці експертів

Як слід оцінювати російські гібридні провокації на кордонах країн Балтії? Чи готові європейські держави до відбиття військової атаки з боку РФ? Чи можна запобігти великому збройному конфлікту в Європі? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Вітіс Юрконіс, політолог, викладач Інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету;
• Пєетер Тайм, естонський політолог;
• Пйотр Кульпа, директор програми “Школа міністрів” КШГУ ім. Сергія Нижнього;
• Євген Криштафович, член ради Центру з прав людини Естонії;
• Віктор Ягун, військовий та громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014–2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки.

ВІТІС ЮРКОНІС: Країни Балтії суттєво збільшили оборонні бюджети

— Україна сьогодні обороняє не лише свою територію, а й територію всієї Європи. Члени євроатлантичної спільноти пов’язані 5-ю статтею Статуту НАТО, яка зобов’язує всі країни Альянсу включатися у разі загрози.

Важливо, щоб прикордонні держави обговорювали між собою, які саме загрози виникають, де вони відбуваються, і давали рекомендації, як їм протидіяти. Ми бачили приклади таких дій: коли в Балтійському морі були пошкоджені підводні кабелі або коли російські винищувачі порушували повітряний простір Естонії — тоді в НАТО проводилися консультації.

Єврокомісар, відповідальний за оборонні питання, — Андрюс Кубілюс, колишній прем’єр-міністр Литви, активно говорить про необхідність зміцнення кордонів, про розвиток дронових технологій, про те, що ЄС теж повинен вкладатися у власну обороноздатність. У цьому контексті проходять зустрічі на вищому рівні, де підкреслюється: безпека — це не лише питання НАТО, а й країн ЄС.

Ми бачимо зростання оборонних бюджетів і посилення присутності військ Альянсу в Балтійських країнах. У Литві, наприклад, уже запущено процес розміщення цілої німецької бригади.

Литва дуже чітко пояснює і своєму населенню, і сусідам, що національна безпека сьогодні — питання номер один. Це безпосередньо пов’язано і з економікою, і з інвестиціями. Якщо в країні відчувається небезпека, страждає інвестиційний клімат і загальна економічна стабільність.

Дуже важливо також подавати приклад іншим країнам, особливо тим, які витрачають менше на оборону. Литва та інші країни Балтії демонструють, що сприймають ці питання серйозно й відповідально. Ми не вважаємо, що хтось інший має обороняти нас — ми самі робимо конкретні кроки.

Закуповується техніка, зростає чисельність військових, укріплюються кордони. Введені інженерні загородження — ті ж “зуби дракона”. Ми вийшли з деяких конвенцій, щоб мати можливість мінувати ділянки вздовж кордону з потенційним агресором.

Повітряний простір дорого коштує в плані захисту, і зрозуміло, що жодна з країн Балтії окремо не може забезпечити безпеку неба. Тому тут активно діє місія повітряної поліції НАТО: винищувачі країн-членів по черзі несуть чергування. Це постійна місія, яка гарантує контроль за небом.

Зараз обговорюється можливість не лише підіймати літаки та витісняти порушників, а й спростити процедури, щоб у разі агресивних дій можна було збивати ті об’єкти, які становлять реальну загрозу країнам НАТО.

ПЄЕТЕР ТАЙМ: Росія поступово нагнітає ситуацію

— На території Естонії з’явилися якісь люди, які, нібито, не мали жодного відношення ані до Російської Федерації, ані, тим більше до її збройних сил. Але насправді все мало інший вигляд: це були озброєні люди у військовій формі, яких раніше ніхто не бачив. Їхня форма відрізнялася від форми звичайних російських прикордонників, що стоять на протилежному боці естонського кордону. Ця ситуація викликає і тривогу, і дискомфорт. Тим більше, що це вже не перший випадок.

За останні тижні порушення відбувалися не лише на естонському кордоні, коли залітали чужі дрони та порушувався повітряний простір. Подібні інциденти фіксувалися й в інших країнах-членах НАТО та ЄС. Зрозуміло, що на цьому фоні всі перебувають у напруженні.

Будь-які провокації, навіть невеликі, викликають підвищену тривожність, нехай слово “паніка” і не зовсім точне. Це надзвичайно негативне явище. Складається враження, що відбувається поступове нагнітання ситуації — все більше дрібних інцидентів, які в якийсь момент можуть перерости у серйозний конфлікт. І інтенсивність таких випадків, видається, лише зростатиме.

Якщо говорити про загальний настрій в Естонії, то він, скажімо так, доволі воєнний і роздратований. У суспільстві та ЗМІ лунають заклики: “Все, що до нас прилітає, треба збивати”. Політики й військові, звісно, ставляться до цього спокійніше — їхня позиція піддається критиці, але я особисто вважаю, що у таких питаннях потрібно довіряти військовим, особливо представникам структур НАТО.

Я впевнений, що все під контролем і прораховано. НАТО, яким би озброєним воно не було, залишається оборонним альянсом. Його мета — захист, а не напад. Через це реакції Альянсу іноді здаються суспільству надто м’якими, навіть “беззубими”, але я з такою думкою не згоден. Це не слабкість — це зваженість.

Я б не приєднувався до тих, хто каже, що НАТО ніяк не реагує. За останні два тижні ми чули від європейських політиків заяви, які ще пару місяців тому було важко уявити. Західні політики висловлюються все жорсткіше й попереджувальне.

Як громадянин Естонії, я повністю підтримую плани нашої держави готуватися до будь-яких позаштатних і неординарних ситуацій. Якщо станеться реальна військова інтервенція, я погоджуюсь: потрібно заздалегідь готувати плани евакуації мирного населення, щоб не допустити кровопролиття.

Нашим політикам зараз складно різко збільшити військові витрати. Вони розуміють — варто лише заявити, що потрібно підняти оборонний бюджет з 2% ВВП до 6 або 8%, як одразу підніметься хвиля критики з боку цих “темних сил”, що живляться кремлівськими грошима. Це і є одна з ключових проблем гібридної війни, яку Росія веде проти нас усіх. Доводиться рахуватися з громадською думкою, а вона, на жаль, теж стає полем бою.

ПЬОТР КУЛЬПА: Ключ до безпеки Європи — допомога Україні

— Заяви польського уряду переносять акцент зі звичного висловлювання “Путін може вдарити” на інше питання: “Чому Європа робить так мало, щоб цей удар став неможливим?”.

Якщо Європа справді підготується, Путін не зможе завдати удару. Потрібно перебудувати оборонні структури та створити умови для масштабного виробництва військової техніки, такої необхідної Україні.

Важливо, щоб Європа відійшла від політики гордості та прийняла реальність: сьогодні технологічна держава — це Україна. Це визнають навіть Сполучені Штати. Але багато європейських країн, особливо ті, що почуваються у безпеці, перебуваючи за східним флангом НАТО, за спинами Скандинавії, Балтії, Польщі та Румунії, вважають, що у них ще є час.

Польський віцепрем’єр Радослав Сікорський вказує на хибну політику президента США: за його словами, Дональд Трамп фактично зробив Путіна “господарем війни”. Він пішов до Путіна з пропозицією: “Призупини війну — і на цьому все закінчиться”. Але таке формулювання питання лише дає кремлівському диктатору можливість маніпулювати ситуацією, сприймаючи її як простір для нових ігор.

Радослав Сікорський висунув пропозицію надати Україні гарантії абсолютної підтримки на 3 і на 10 років вперед: фінансової, військової, політичної. Лише за таких умов, на його думку, Путін може сприйняти пропозицію про припинення війни як шанс для себе. А зараз він сприймає подібні сигнали просто як чергові дипломатичні жести, які завтра можуть закінчитися нічим.

Ці моменти надзвичайно важливі, бо всередині НАТО сьогодні існує фактичне розділення на дві групи країн:

• ті, хто реально перебуває під ризиком і ділить цей ризик з Україною;
• і ті, хто вважає, що загроза їх не стосується.

Друга група, навіть інвестуючи в оборону, робить це скоріше задля зміцнення власної політичної позиції та розвитку військової промисловості, ніж заради загальної безпеки.

Найефективніший спосіб зміцнити безпеку Європи — це допомагати Україні. Бо лише ця держава має ресурси, щоб “передати Путіну привіт” мовою, яку він дійсно розуміє — мовою сили.

ЄВГЕН КРИШТАФОВИЧ: Естонія не здатна самостійно збивати російські літаки

— Ми в Естонії вважаємо, що будь-яка нестандартна поведінка з боку нашого східного сусіда може потенційно нести воєнну або гібридну загрозу. Приклад із підозрілою активністю людей у камуфляжі без розпізнавальних знаків, але зі зброєю — якраз із цієї серії. У мирний, звичайний час подібні випадки навряд чи викликали б активну реакцію. Але зараз, коли ми постійно очікуємо провокацій, реакція інша: ми перекриваємо дороги, посилюємо прикордонні патрулі.

Ми просто не знаємо, що може статися. Тепер ми завжди підозрюємо найгірше — що там може бути організована якась підлість нашими російськими сусідами. Тому змушені реагувати максимально обережно.

Тепер усе стало значно більш ризикованим: ми оцінюємо можливі загрози набагато вище, ніж раніше. Хоча, цілком можливо, за цим нічого й не стоїть. Але, оскільки гібридні атаки відбуваються постійно — не лише в Естонії, а й у Фінляндії, Латвії, Литві та інших країнах, що межують із Росією — така реакція цілком зрозуміла.

Завдяки тому, що керівництво Росії, по суті, зійшло з розуму, ми повернулися в ситуацію “холодної війни”. Тільки тепер вона в будь-який момент може перерости в гарячу. І, можливо, це навіть гірше, ніж раніше: гібридних загроз стало більше — через нові технології, інфраструктуру і загалом через значно ширші можливості.

Естонія самостійно, і я можу це гарантувати, не буде збивати російські літаки з дуже простого приводу — нам нічим. У нас немає власних ВПС, здатних це зробити.

Наше небо патрулюють союзники — авіація НАТО, тому рішення про можливі дії прийматиметься не лише командуванням Естонії, а й командуванням повітряних сил Альянсу, яке відповідає за патрулювання цього регіону.

Ситуація в нас абсолютно інша, ніж, скажімо, в Україні. Естонія — дуже маленька країна, і наші збройні сили несумірні за можливостями з українськими.

ВІКТОР ЯГУН: РФ тестує систему безпеки європейських держав

— Зараз, по суті, Росія тестує систему безпеки Європи. У першу чергу — алгоритм і механізм реагування на різні провокації, які дійсно відбуваються.

Якщо це дрони — як реагує армія, як реагує поліція, які рішення приймають політики? Якщо це літаки — зрозуміло, як мають відреагувати військові, скільки потрібно часу, щоб підняти винищувачі та протидіяти порушникам. Коли відбуваються диверсії — як спрацьовує контррозвідка, як координуються дії між структурами. Усе це ретельно відстежується, аналізується і фактично формується така собі методичка‑книга реакцій.

Думаю, за таким же принципом колись готувалися до широкомасштабної війни в Україні. Тільки там Росія дійсно мала величезну кількість людей в органах влади та управління, які допомагали. Наскільки у них є агентура в Європі — сказати важко. Ймовірно, теж є, але в основному це прив’язано до грошей і корупційних схем. Однак те, що вони до чогось готуються — це абсолютно очевидно.

Зараз ми маємо справу з демократичними країнами, які зіткнулися з авторитарною державою. В авторитарному режимі рішення приймаються швидко й ефективно — це ми бачимо на прикладі Росії. Демократія працює повільніше, бо кожне рішення має прийматися через обговорення і консенсус.

Якщо зараз, буквально впродовж найближчих місяців, не почнуть відходити від надмірних процедур, не почнуть приймати рішення хоча б більшістю, а не консенсусом, не наділять відповідальних людей повноваженнями — ситуація може загостритися.

Європа надто пізно усвідомила, що, перебуваючи під “парасолькою” США, вона розслабилася. Не під захистом ядерної зброї, а під самою системою безпеки, де можна було комфортно жити, заробляти, виховувати молодь і не думати про війну. Але від цього стану потрібно відходити.

В Європі існує проблема — від нестачі озброєнь у запасах до слабкої мобілізаційної готовності й небажання реально захищати свої країни.

Іспанія, наприклад, 80 років не брала участі в серйозних бойових діях. І якщо вони зараз не зрозуміють, що пора принаймні направляти своїх солдатів на східний кордон Альянсу, щоб ті відчули, що таке реальна служба, — я не знаю, з чим зіткнеться Європа у разі прямого конфлікту з Росією.