Лекорню уникнув двох вотумів недовіри і залишився прем'єром Франції

Уряд Франції, очолюваний Себастьєном Лекорню, у четвер, 16 жовтня, уникнув двох вотумів недовіри в парламенті. Одну з пропозицій — оголосити недовіру уряду Лекорню - внесла вкрай права партія "Національне об'єднання" Марін Ле Пен. Її підтримали 144 депутати. Таку саму пропозицію того ж дня зробила ультраліва партія "Нескорена Франція" — вона набрала 271 голос. Для відставки уряду, між тим, потрібні голоси щонайменше 289 депутатів, повідомляє DW.

Каменем спотикання і приводом для оголошення вотумів недовіри стала пропозиція про призупинення пенсійної реформи. Ця реформа стрясає Францію з 2023 року, коли Макрон з великими труднощами домігся її впровадження на тлі масштабних протестів. Насправді пропозиція прем'єр-міністра стала лише тлом глибокого розколу у французькому парламенті.

Цікаво, що ліві та праві популісти критикують пенсійну реформу, водночас збираючись виступити проти її призупинення — або тому, що вважають її політичним спектаклем, або тому, що вимагають її повного скасування. І в цьому два крайні фланги зійшлися.

Тим часом позитивний результат цього голосування не гарантований. Правоцентристський урядовий табір і консервативні республіканці виступають принципово проти припинення пенсійної реформи.

Є і ще один момент, який знову ставить під загрозу Лекорню на посаді прем'єр-міністра: бюджет. Національні збори мають ухвалити бюджет на 2026 рік до кінця грудня. Згідно з планами прем'єра, бюджет передбачає заходи жорсткої економії в обсязі 30 млрд євро. Два попередні уряди на чолі з Мішелем Барньє та Франсуа Байру були відправлені у відставку саме через спроби узаконити такі заходи.

Саме через це Лекорню подав у відставку, не зумівши узгодити держбюджет на 2026 рік. Утім, через чотири дні Макрон повернув його на посаду, але це не зупинило кризу в парламенті.

Менш ніж за два роки Макрон доручав п'яти прем'єр-міністрам скоротити дефіцит бюджету і відновити баланс державних фінансів. Проте дефіцит у Франції значно перевищує ліміт у 3 відсотки ВВП, встановлений Євросоюзом. Бюджетний план Лекорню, вже представлений на розгляд Вищої ради державних фінансів, спрямований на скорочення дефіциту з 5,4% до 4,7-5% ВВП. Держборг Франції зараз становить 115% від ВВП. Це третій за величиною показник у ЄС після Греції та Італії.

Нагадаємо, як вважає економіст Девід Марш, низка провалів президента Франції Еммануеля Макрона у формуванні коаліційних урядів ставить під загрозу його здатність проводити реформи всередині країни і підтримувати французьке лідерство за кордоном. Французький лідер "перебуває на штучному життєзабезпеченні" і близький до повної втрати контролю.

Зараз він небезпечно близький до того, щоб його відключили від цієї системи життєзабезпечення. Багато французьких виборців, роздратованих прірвою між амбіціями Макрона до величі і його нездатністю досягати результатів, які б допомагали звичайним громадянам, не засмутилися б, якби Макрон пішов. Але його відхід став би черговим ударом по енергії, амбіціях і статусу Європи на світовій арені.