Таємниця Арарату: що насправді будував Ной на горі

Ноїв ковчег досі залишаються загадкою для науковців. Нові геологічні дослідження розкривають правду: де шукати реальний слід біблійного потопу.

Про що ви дізнаєтесь:

Історія про Ноїв ковчег століттями залишалася одним із найбільших викликів для археологів та науковців. Чи може легенда про Всесвітній потоп бути реальною? Главред розповість про результати підрахунків та геологічних досліджень, які спростовують буквальне трактування, але пропонують альтернативне пояснення, що поєднує міф та історичний факт.

Аналіз біблійних описів

Як розповідається на каналі Ridddle UA, історію про Вавилонську вежу, яка майже сягала небес, розглянули з точки зору будівельної інженерії. Згідно з текстом, її будували з цегли та бітуму. За сучасними розрахунками, конструкція, скріплена бітумом, навряд чи могла перевищити 20 метрів у висоту, адже обвалилася б під власною вагою. Реальним праобразом вежі є зиккурат Етеменанкі, який сягав 91 метра і завдяки використанню обпаленої цегли та унікальній каркасній конструкції здавався настільки високим, що мешканцям Вавилона могло здаватися, ніби він сягає неба. Цей приклад показує, що біблійні історії часто є перебільшеним описом реальних, проте вражаючих досягнень.

Загадка Арарату

Головна увага була приділена пошукам Ноєвого ковчега на горі Арарат у Туреччині. Найбільш відомим є човноподібне утворення на схилі гори, яке дослідники вважають скам’янілими залишками судна. На їхню користь свідчить чимало знахідок: структура має симетричні обриси, схожі на корабель, а її довжина — 157 метрів — точно відповідає 300 біблійним ліктям, як зазначено у книзі Буття. Георадарне сканування виявило паралельні металічні структури, які інтерпретували як ряди заклепок або балок велетенського корабля. Поруч знайшли камені з малюнком судна та вісьмома обличчями (Ной, його три сини та їхні дружини).

Проте більшість геологів відкидають ці знахідки й вважають об’єкт природною геологічною формацією з аномально вираженою формою. Вік скель (близько 4800 років) не збігається з часом глобальних катаклізмів. На думку вчених, це можуть бути залишки святилища, збудованого людьми, які шанували міф про ковчег.

Чи міг Ной упоратися

Крім того, під сумнів було поставлено реальність будівництва Ковчега. Сучасна репліка в Кентуккі, що відповідає біблійним розмірам, потребувала тисяч робітників, 10 000 кубічних метрів деревини та півтора року роботи з використанням сучасної техніки. За підрахунками, Ноєві та його родині (8 осіб) без сучасних інструментів знадобилося б близько 450 років безперервної праці. Ной повинен був мати сотні помічників і бути багатим та впливовим організатором проєкту.

Відео про те, чи справді було знайдено Ноїв Ковчег, можна переглянути тут:

Локальний потоп і плавучість

Щодо Всесвітнього потопу, то вчені переконані, що він був локальним, адже глобальна повінь вимагала б такої кількості води, як два океани. Біблійна ж історія, найімовірніше, описує катастрофічний розлив річок Тигр і Євфрат у Месопотамії близько 4900 років тому. Така повінь могла затопити території в радіусі 160–320 км, через що врятований на човні місцевий житель міг подумати, що затоплено весь світ.

Фізичні розрахунки довели, що Ковчег міг би плисти та витримати навантаження, достатнє для 35 000 видів тварин. Проте для виживання в штормових хвилях велетенське дерев’яне судно потребувало б інженерних технологій XX століття.

Несподіване пояснення

У відео пропонується компроміс: човноподібна структура на висоті 2000 метрів не могла бути занесена водою. Ймовірно, Ной передбачав локальну катастрофу й повів своїх послідовників на найвищу гору — Арарат. Там було збудовано величезний Ковчег — не як корабель, а як храм або сховище, адже очікували, що вода дістанеться й туди. Повінь обмежилася Месопотамією, проте сам ковчег залишився стояти на горі. Мандрівники, які згодом знаходили цю споруду, створили легенду про потоп, який заніс Ковчег із суші на Арарат, і перетворили реальну локальну катастрофу та інженерний проєкт на міф про Всесвітній потоп.

Вас може зацікавити: