«Це Карибська криза-2»: пропагандистські телеграм-канали — про можливу передачу ракет Tomahawk Україні

7 жовтня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп у спілкуванні з журналістами у Білому домі сказав, що «певною мірою ухвалив рішення» надати Україні американські ракети великої дальності Tomahawk. Ракета літає на висоті кількох десятків метрів, що ускладнює її перехоплення. Деякі модифікації ракети можуть уражати цілі на відстані до двох із половиною тисяч кілометрів. Максимальна дальність польоту ракети майже втричі більша за відстань від Києва до Москви та майже вдвічі — за відстань від Києва до Санкт-Петербурга.

12 жовтня американське інтернет-видання Axios повідомило, що під час розмови президента України Володимира Зеленського та його колеги зі США обговорювали доставлення ракет Tomahawk європейським державам-членам НАТО. А далі — умови їх надання Україні.

Центр досліджень «Детектора медіа» опрацював 704 публікації, створені протягом тижня від 7 до 13 жовтня 2025 року у тих російських і проросійських телеграм-каналах, які мають понад 100 тисяч підписників. І розповідає, як змінювалися реакції російських провладних журналістів і пропагандистів на те, що Україна може отримати ракети Tomahawk. Дані надала компанія LetsData.

«Вундерваффе на СВО не повпливають»

Одним з основних повідомлень, які намагалися передати російська пропаганда й офіційні особи — це те, що передача Україні Tomahawk загалом ніяк не вплине на «перебіг спеціальної військової операції» (тобто війни проти України). При цьому вони ж заявляли, що попри нібито «неефективність» ракет, Росія все одно буде сприймати їх передачу як додаткову загрозу.

Для прикладу, пропагандистські телеграм-канали розповсюджували слова заступника керівника Міністерства закордонних справ Росії Сергія Рябкова, який сказав, що «передача Києву Tomahawk призведе до якісної зміни обстановки, однак не повпливає на СВО». В схожому тоні висловився і заступник голови комітету Держдуми по обороні Олексій Журавльов. За його словами, ракети Tomahawk нібито не є складною ціллю для російської ППО, вони були вивчені ще за часів Радянського Союзу.

«На кожен Tomahawk у нас знайдеться своя система С-350, створена, як відомо, для протидії саме цьому типу ракет», — цитували Журавльова пропагандисти з телеграму та російські медіа.

Однак, за його ж словами, їх передача означає «інший рівень протистояння», оскільки вони можуть переносити ядерні боєголовки. «Хто знає, що ЗСУ туди підвісять», — спекулював російський депутат. Варто зазначити, що Рябков і Журавльов разом розповсюджували й тезу, протилежну попередній, мовляв, українці самостійно не зможуть запускати ракети, і робитися це буде за участі американського персоналу.

Пропагандисти розширювали твердження офіційних осіб погрозами на адресу українців.

«Tomahawk ситуацію в зоні СВО не змінять, хіба що мотивують остаточно вимкнути світло Незалежній», — писали у телеграм-каналі зі 120 тис. підписників.

Тут пропагандисти спочатку сами перебільшували роль певної зброї та приписували всім українцям ірраціональне захоплення нею, а потім показово валять створене власними руками «опудало».

«Трампу не пошкодило би ознайомитися з російським мемом “вундервафля”, коли кожна суперзброя НАТО спочатку стає популярним ім’ям в українських пологових будинках, а через пів року перетворюється на звичайну залізяку», — писали пропагандисти. Вони приписували собі вигадку поширеного іронічного перекрученого німецького слова Wunderwaffe, яке дослівно означає «диво-зброя».

Більш помірковані й орієнтовані на аналіз бойових дій російські джерела загалом визнають, що передача Україні Tomahawk може стати серйозною новою загрозою для російських військових об’єктів. Так звані «воєнкори» публікували аналітику Вашингтонського інституту дослідження війни (ISW), згідно з якою в радіусі дії ракет можуть опинитися від 1655 до 1945 об’єктів, включно з авіабазою стратегічних бомбардувальників у Енгельсі та заводом із виробництва дронів у місті Єлабуга.

Один із пропагандистських каналів із понад 200 тис. підписників теж публікує карту ISW, відмічаючи, що «під прицілом Tomahawk опиниться практично вся оборонно-промислова і військова інфраструктура Росії». Автори писали, що навіть базова версія Tomahawk може потенційно дістати навіть до суднобудівних верфей у Петербурзі, а передача найбільш далекобійної модифікації з дальністю до 2500 км ставить під загрозу «стратегічні вузли Півночі — аеродром Оленья, де базуються Ту-95МС, Севмаш у Северодвінську, де виробляють атомні підводні човни, та база Північного флоту в Гаджиєво».

«По суті, йдеться про створення умов, за яких значна частина морської та повітряної складових російської ядерної тріади опиниться в зоні потенційного удару», — резюмують пропагандисти.

Нагадаємо, що база стратегічної авіації Росії на аеродромі Оленья уже зазнавала української атаки під час операції «Павутина» 2 червня 2025 року.

Кількість відомих військових об’єктів на території Росії, які можуть опинитися у радіусі досяжності різних модифікацій ракет «Томагавк». Джерело: ISW

У іншому телеграм-каналі (понад 300 тис. підписників) побоюються, що у випадку передачі Україні 200—300 ракет Tomahawk значної шкоди може бути завдано «об’єктам енергетики або критично важливої інфраструктури». При цьому пропагандисти «заспокоювали», що весь поточний запас ракет, який вони оцінюють у 4000 одиниць, США передати не можуть.

Ще один російський пропагандист у своєму телеграм-каналі з понад мільйоном підписників також пише про те, що навіть обмежена партія ракет означає «різке загострення».

«Модернізовані крилаті ракети перетворять багато регіонів РФ, включаючи глибокий тил, на значно небезпечніше місце, ніж ті ж БПЛА. І на відміну від FPV-дронів, від Tomahawk покришки не допоможуть зовсім», — ідеться у повідомленні. Хоча і цей дописувач частково заспокоює власну аудиторію тим, що у Tomahawk є слабкості, які, втім, не обов’язково вдасться використати.

«Дозвуковий боєприпас — цілком придатна для ураження ціль для різних ЗРК і винищувачів ППО, і ракета цілком може бути виявлена літаками ДРЛС (дефіцит яких, утім, залишити поза увагою теж не можна і ще дасться взнаки)», — пише пропагандист.

ДРЛС — це літаки далекого радіолокаційного виявлення й управління, які залишилися у спадок від Радянського Союзу. Після того як у січні та лютому 2024 року українські сили знищили два російські літаки ДРЛС (А-50), то оцінювана кількість таких літаків у боєготовому стані становить менше ніж 10, частина з яких постійно повинна перебувати на чергуваннях на різних кордонах Росії.

Згадували в аналізованих повідомленнях й інші типи ракет, окрім «Томагавків», які можуть бути передані українській армії. Зокрема, пропагандистський канал із понад 230 тисячами підписників писав про інші «дешеві крилаті ракети»: «Крім “Томагавків”, є й інше озброєння, яке може бути надіслано ЗСУ. І на відміну від дорогих “сокир” (назва “Томагавк” походить від назви бойової сокири індіанців Північної Америки — “ДМ”) ці можуть виробляти в масовій кількості. Йдеться про сімейство “Баракуда” ».

У повідомленні пропагандисти розвивають думку, що Україна продовжує бути «полігоном для випробовування натівської зброї проти Росії», та оцінюють імовірність передачі далекобійних крилатих ракет Україні у «80%, бо США необхідно випробувати» певні модифікації «Баракуд». Компанія-виборник ракет розповіла про випробовування версії ракети Barracuda-500, яку можна запускати з наземної платформи, лише у вересні 2025 року. Заявлена дальність Barracuda-500 при запуску з повітря складає близько 900 кілометрів. Ракети типу Barracuda не перебувають на озброєнні армії США та взагалі з’явилися лише у вересні 2024 року.

«Росія має досить дієві способи симетричної відповіді на постачання США “Томагавків” Салорейху»

«Першою лінією» залякувань США у відповідь за можливе надання Україні ракет Tomahawk стали теперішні й колишні російські чиновники. Серед таких 7 жовтня був попередник Путіна на посаді прем’єра Росії Сергій Степашин. Пропагандисти поширювали  його слова, що Росія буде збивати ракети Tomahawk, а сам факт їх застосування означав би військові дії США проти Росії. Про «непоправну шкоду»  російсько-американським стосункам 8 жовтня говорила речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова. Загалом в аналізованому масиві 11 разів цитували слова Захарової. У одному з проросійських анонімних телеграм-каналів після переказу слів Захарової додали, що «передача “Томагавків” “обнулить” усі зусилля Дональда Трампа на українському мирному треку».

«Можливість постачання Україні Tomahawk виглядає як шлях до війни США і РФ», — навели у телеграм-каналі пропагандистського видання ТАСС слова голова комісії з інформаційної політики Ради Федерації Росії Олексія Пушкова.

Паралельно анонімні пропагандисти вчергове витягнули головний козир російської пропаганди — погрози застосуванням ядерної зброї. У телеграм-каналі з 891 тисячею підписників написали, мовляв, у Tomahawk ніяких переваг, крім дальності немає: «А ось перехід Росії до застосування ТЯЗ (тактичної ядерної зброї — “ДМ”) його використання спровокувати може».

«Це найстрашніше. Це Третя світова війна», — таким клікбейтним формулюванням закликали поцікавитися думкою експерта на потенційне отримання Україною Tamahawk-ів у телеграм-каналі російського телеканалу НТВ, який має 177 тисяч підписників. «Це Карибська криза номер 2» — так заманювали поглянути на ще один коментар експерта у тому ж телеграм-каналі НТВ.

Після погроз і клікбейту пропагандисти перейшли до обґрунтувань, чому Росії час атакувати США. Головним аргументом, чому США заслужили від росіян «кари», було надання Україні розвідувальної інформації:

«Якщо США одночасно координують атаки українських дронів по російських містах, обіцяють надіслати “Томагавки” і при цьому закликають до мирних переговорів — можливо, метою є все ж не мирне врегулювання, а щось інше? Настав час нашому керівництву задуматися над цим», — написали 12 жовтня у телеграм-каналі з 234 тисячами підписників.

1 жовтня The Wall Street Journal опублікував статтю, про те, що Трамп схвалив обмін розвідданими з Києвом, щоб допомогти Україні завдавати далекобійних ударів по території Росії. Навесні 2025 року США кілька разів призупиняли обмін розвідданими з Україною.

Карибською кризою 1962 року надихалась і частина пропагандистів, коли фантазувала про можливі варіанти відповіді Росії на постачання в Україну ракет Tomahawk. Колаборантка Тетяна Монтян у телеграм-каналі з 424 тисячами підписників писала:

«Росія має досить дієві способи симетричної відповіді на постачання США “Томагавків” Салорейху! Наприклад, Венесуелі, біля берегів якої з загрозливими намірами кружляє флот США, дуже не завадять гіперзвукові протикорабельні ракети “Циркон”! Крім того, можна повернутися до старої ідеї розміщення ракет середньої дальності, на кшталт тих же “Калібрів”, на Кубі — винятково в оборонних цілях і без ядерної бойової частини, зрозуміло».

Той же посил про ідею «надати Ніколасу Мадуро у Венесуелу ракети “Калібр”» озвучив уродженець України Дмитро Василець. Він має у телеграмі 410 тисяч підписників. У ще одному телеграм-каналі на 238 тисяч підписників на додачу до Венесуели й Куби пропонували передати російські зброю недемократичним режимам, які правлять  у Нікарагуа і Північній Кореї.

Розвиваючи метафору нової «Карибської кризи», інший анонімний телеграм-канал з аудиторією майже 120 тисяч підписників писав про «загрозу порушення стратегічного ядерного паритету» у випадку надання Україні «Томагавків» і запропонував розмістити балістичні або крилаті версії «Іскандерів» у Нікарагуа, для створення загрози для південних штатів США. Автор цього ж каналу в іншому повідомленні марив використанням низки російських версій ракет-носіїв ядерної зброї «у відповідь»: «“Томагавк” — носій ядерної зброї, доведеться Росії застосовувати у відповідь “Ярси”, “Тополі” й що там ще з рослин... Цілий гербарій, щоб уже напевно розвіяти сумніви».

Інші канали розміщували колонки з російських пропагандистських сайтів воєнного спрямування (наприклад, «Военное обозрение»), автори яких пропонували постачати різні типи російських ракет до держав Латинської Америки, наприклад надати ракети типу «Орєшнік» вже згаданій Венесуелі. На думку пропагандистів, така можливість нібито має вагоме обґрунтування після того, як диктатор Венесуели Ніколас Мадуро 7 жовтня, на день народження Путіна, підписав ратифікований договір про стратегічне партнерство між Росією та Венесуелою строком на 10 років.

У телеграм-каналі з 234 тисячами підписників запропонували вдатися до воєнної провокації на території США:

«Порушення режимів безпеки (а при необхідності й пошкодження деякої частини інфраструктури) на авіабазах Ванденберг у Каліфорнії або Форт-Грілі на Алясці, де розміщені перехоплювачі GBI, стали б сигналом, що географія конфлікту може вийти за межі Європи. Певним чином навіть має сенс скопіювати українську операцію “Павутина”, щоб продемонструвати вразливість навіть глибоко ешелонованої оборони США й одночасно створити ефект непередбачуваності».

• Читайте також: «“На Трійцю содомити перетнули ще одну червону лінію”. Як у пропагандистських телеграм-каналах використовують залякування “червоними лініями” Росії»

На найвищому рівні, тобто з вуст російського диктатора Володимира Путіна, за тиждень, коли російські медіа і сіяли неспокій через подію, яка не сталася, пролунали формулювання, що Росія готує новітні засоби протидії можливим атакам. У телеграм-каналі з 1,3 мільйона підписників передали слова Путіна, що посилення російської протиповітряної оборони є доброю відповіддю на розмови про передавання Україні ракет Tomahawk . Уже згаданий пропагандист і телеведучий Руслан Осташко у своєму телеграм-каналі закликав Путіна чимшвидше оголосити про нові розробки російського ВПК, здатні «тримати Захід у напрузі»: «Росія готова офіційно пред’явити “Буревісник”. Це — політичний блок для “Томагавків” і холодний душ для тих, хто всерйоз розмірковує про удари вглиб Росії».

Путін уперше згадував «Буревісник» ще у березні 2018 року, стверджуючи, що радіус дії ракети «необмежений» завдяки двигуну на ядерному паливі, а траєкторія польоту може бути «непередбачуваною» для систем протиракетної та протиповітряної оборони. У 2023 році також були слова Путіна про «успішне випробування» ракети «Буревісник». Більшість випробовувань цієї ракети були невдалими, а риторика російської влади щодо цього типу озброєнь є типовим прикладом ядерного залякування, спрямованого на міжнародну аудиторію.

Критика Кремля за стриманість

Частина проаналізованих пропагандистських телеграм-каналів висловила здивування недостатньою, на думку їхніх авторів, реакцією російської влади на ймовірне постачання «Томагавків» Україні. Та спробувала підняти градус ескалації, перелічуючи серед потенційних цілей резиденції та можливі місця перебування Путіна на території Росії:

«Травоїдна реакція Кремля на прямі погрози Трампа завезти на Україну стратегічні крилаті ракети, здатні в будь-який момент вдарити по самому Кремлю, дивує… Тим паче демонстрація “Томагавків” може бути замаскована під удар розпіареними українськими “Фламінго”... Демонстративним застосуванням “українських” крилатих ракет по чомусь, дуже близькому до резиденції Путіна, якщо не в Кремлі, то, приміром, Сочі або Валдаї, може справді поставити світ на межу ядерного апокаліпсиса — таку межу, з якої цілком можна підштовхнути Кремль до реальних поступок щодо України» — так залякували свою 230-тисячну аудиторію, порівнюючи ядерну війну та «договорнячок» з Україною, автори пропагандистського телеграм-каналу.

У іншому повідомлення автори каналу ведуть дискусію про «червоні лінії» з більшим за аудиторією каналом на майже 550 тисяч підписників і застерігають Кремль від того, щоб іти на поступки Трампу: «Трамп і весь Захід вірять: постачання “Томагавків” завжди можуть повісити морквину “договорнячка” — і російська еліта побіжить за нею навіть на тлі палаючої Москви. Пора б уже показати, що не побіжимо».

Своєю чергою пропагандисти з понад півмільйонною аудиторією вдаються у своїх повідомленнях до пафосу та традиційної самовбивчої есхатології у дусі «ми ще нічого не починали»: «Російська людина боїться не передачі “Томагавків”, російська людина побоюється, щоб після їхньої передачі та застосування наша армія не залишила на території противника зруйнованих гребель на Дніпрі з затопленими містами і ядерних “лисин”, зараза від яких розійдеться на половину Європи. Російська людина боїться нашого милосердя, а не зброї ворога».

Такі та схожі повідомлення у проаналізованому масиві показують монотонну повторюваність тез пропагандистів, прихованих за наборами метафор, які за формою варіюються. Але майже завжди зводяться до слів про «ядерну відплату», «перехід Заходом червоних ліній» і необхідність на противагу організувати нову ракетну кризу поблизу території США.

Микола Бєлєсков, старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» і головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, закликає до стриманості щодо очікувань постачань «Томагавків» адміністрацію Білого дому. У інтерв’ю для «Радіо Свобода» він пояснив логіку передачі різних систем озброєння США Україні, яка не є лінійною — залежно від дальності ураження тих чи інших типів ракет — а залежить від складності різних систем озброєння. Тому, наприклад, між «Хаймарсами», ATACAMS і «Томагавками» є види озброєння, які теоретично США можуть передати Україні.

Водночас Бєлєсков розповів, що для стратегічного стримування Росії без крилатих ракет радіусом дії до 2500 км, які здатні тримати під загрозою всю європейську частину Росії, Україні не обійтися — будуть це «Томагавки» чи ракети українського виробництва.

Російські пропагандисти у телеграм-каналах одночасно використовували дві несумісні тези: з одного боку, стверджували про «неефективність» і «нездатність вплинути на перебіг СВО», з іншого — визнавали, що передача Tomahawk означає «якісну зміну обстановки» та «різке загострення». Ця суперечність виявляє головну слабкість пропагандистського наративу — неможливість одночасно применшувати загрозу та виправдовувати агресивну відповідь.

Реакції в аналізованому масиві публікацій передбачувано перейшли до традиційного арсеналу залякування: від погроз застосування тактичної ядерної зброї до порівнянь із Карибською кризою 1962 року. Пропагандисти запропонували «симетричну відповідь» у вигляді постачання російських ракет недемократичним режимам Венесуели, Куби та Нікарагуа, намагаючись відтворити геополітичну напругу часів Холодної війни.