В якому віці мозок працює найкраще: дивовижні результати дослідження

З віком багато людей починають побоюватися старіння. Проте нове дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, дає підстави для оптимізму: у більшості людей найвищий рівень психологічних функцій спостерігається у віці від 55 до 60 років. Цей висновок пояснює, чому саме люди зрілого віку часто демонструють найкращі результати у складних завданнях і лідерських позиціях.

Про це пише Science Alert.

Різні види піку розвитку

Відомо, що фізична форма людини досягає свого максимуму приблизно у 25-30 років.

Втім, дослідження показують, що інтелектуальні здібності — такі як швидкість мислення, пам’ять та логічне міркування — починають поступово знижуватися вже після середини двадцятих.

Це підтверджують і приклади з життя: спортсмени зазвичай досягають вершини кар’єри до 30, математики роблять найважливіші відкриття до 35, а шахові чемпіони рідко залишаються на піку після 40.

Та якщо подивитися ширше — поза межами «сирої інтелектуальної сили» — картина змінюється.

Від когнітивних здібностей до внутрішньої стійкості

У цьому дослідженні науковці проаналізували не лише когнітивні навички, а й психологічні риси, які впливають на ефективність у повсякденному житті. Було визначено 16 ключових показників, серед яких — логічне мислення, обсяг пам’яті, швидкість обробки інформації, ерудиція, емоційний інтелект, а також п’ять базових рис особистості: екстраверсія, емоційна стабільність, сумлінність, відкритість досвіду та доброзичливість.

Порівнявши великі дослідження за єдиною шкалою, вчені змогли простежити, як саме ці якості розвиваються з віком.

Психологічна зрілість настає пізніше, ніж здається

Деякі риси досягають свого апогею значно пізніше, ніж прийнято думати. Так, сумлінність найвища приблизно у 65 років, а емоційна стабільність — близько 75.

Навіть такі якості, як моральне мислення, зростають у старшому віці. Здатність уникати когнітивних упереджень — мисленнєвих пасток, які призводять до хибних рішень, — може вдосконалюватися аж до 70-80 років.

Коли вчені поєднали всі результати у спільний індекс, виявилося, що найвищий рівень загальної ментальної та психологічної функціональності спостерігається у віці 55-60 років

Після 65 років ці показники поступово знижуються, а після 75 — зниження стає відчутнішим.

Менше вікових упереджень — більше визнання досвіду

Такі висновки допомагають пояснити, чому керівні посади у політиці, бізнесі чи суспільному житті часто займають саме люди середнього і старшого віку. Хоча деякі когнітивні навички з роками слабшають, натомість зростають інші — мудрість, емоційна врівноваженість і здатність ухвалювати обдумані рішення.

Втім, науковці зазначають, що старші працівники часто стикаються з бар’єрами під час повернення до роботи після перерви. Частково це пов’язано зі сприйняттям з боку роботодавців: кандидат у 55 років може розглядатися як тимчасовий працівник перед пенсією.

У деяких галузях діють вікові обмеження. Наприклад, пілоти міжнародних рейсів повинні виходити на пенсію у 65 років, а диспетчери повітряного руху — у 56-60.

Проте не всі люди старшого віку втрачають когнітивні здібності однаково — дехто зберігає високу швидкість мислення та пам’ять навіть у похилому віці.

Отже, вік не є вирішальним показником інтелектуального потенціалу — набагато важливішими залишаються індивідуальні навички та риси особистості.

Середній вік — це пік, а не спуск

Результати дослідження доводять: середній вік — це не початок занепаду, а період найвищого розквіту людських можливостей.

• Чарльз Дарвін опублікував «Походження видів» у 50 років,

• Людвіг ван Бетховен створив свою знамениту Дев’яту симфонію у 53, коли вже був глухим,

• а генеральна директорка AMD Ліза Су у 55 років провела одну з найуспішніших технологічних трансформацій у світі.

Історія неодноразово доводила, що найвищі досягнення часто приходять після так званого «пікового віку».Можливо, настав час змінити сприйняття — і побачити середній вік не як зворотний відлік, а як момент справжнього підйому.

До слова, дослідження, проведене науковцями зі Стенфорда, виявило, що старіння людини має два критичні піки стрімких змін: близько 44 та 60 років. На першому піку відбуваються значні зсуви у метаболізмі ліпідів, алкоголю, а також у роботі серця. Пік у 60 років пов’язаний зі змінами в метаболізмі вуглеводів, функціонуванні нирок та імунній регуляції.