Від місця проживання до переказу грошей: як в Україні почнуть контролювати онлайн-заробітки

Держава бачитиме дані про місце проживання та рух коштів на рахунках українців, які надають послуги або продають речі через онлайн-платформи.

Як передає "Хвиля", про це пише Судово-юридична газета.

Верховна Рада України вже наступного тижня може ухвалити у першому читанні законопроєкт №14025, який кардинально змінить правила роботи для людей, що заробляють через інтернет-платформи. Документ запроваджує комплексну систему оподаткування та контролю за тими, хто регулярно отримує дохід через онлайн-сервіси — чи то продаж речей, надання послуг або оренда нерухомості.

Суть нововведень

Законопроєкт встановлює механізм тотального контролю за доходами громадян, які працюють через цифрові платформи. Держава отримає доступ до детальної інформації про кожного, хто систематично заробляє в інтернеті — причому не лише в Україні, а й за кордоном.

Ключова новація — обов’язок інтернет-платформ збирати та передавати податковій службі персональні дані своїх користувачів. Також банки будуть зобов’язані розкривати інформацію, що раніше становила банківську таємницю, за простим запитом податківців — без необхідності отримання рішення суду.

Онлайн-продаж

Хто підпадає під дію закону

Закон вводить поняття "підзвітного продавця" — це будь-який користувач платформи (фізична особа або компанія), який здійснив хоча б одну операцію протягом року або отримав хоча б одну виплату.

До "звітної діяльності" належать:

Оренда будь-якої нерухомості — квартир, будинків, комерційних приміщень, паркомісць
Надання особистих послуг (це може бути будь-що — від репетиторства до фрилансу)
Продаж товарів
Оренда транспортних засобів

Важливо: під дію закону підпадають не лише ті, хто працює в Україні. Якщо ви українець і здаєте квартиру, наприклад, у Польщі, Німеччині чи іншій країні ЄС через Airbnb або Booking — це також вас стосується. Закон поширюється на всіх, хто здає нерухомість у країнах, що підписали Багатосторонню угоду DPI (це практично всі країни Євросоюзу та низка інших держав).

Які дані збиратимуть платформи

Цифрові платформи (Airbnb, Booking, OLX, Prom, Etsy та інші) будуть зобов’язані проводити детальну перевірку своїх користувачів і збирати про них таку інформацію:

Про кожного продавця:

Повні ПІБ
Адресу фактичного проживання
Ідентифікаційний податковий номер
Номер платника ПДВ (якщо є)
Дату народження
Номер банківського рахунку
Якщо гроші отримує інша особа — дані власника рахунку
У якій країні людина є податковим резидентом

Про доходи:

Загальну суму винагороди за кожен квартал
Кількість угод
Деталізацію за кожним видом діяльності
Для тих, хто здає нерухомість, додатково:
Точну адресу кожного об’єкта
Реєстраційний номер нерухомості (якщо є)
Суму доходу і кількість угод по кожному об’єкту окремо

Обов’язки платформ

Кожна платформа, що працює з українськими користувачами, повинна буде:

Щороку до 31 січня подавати до податкової служби детальний звіт про доходи всіх підзвітних продавців за попередній рік
Зберігати всі документи та дані користувачів щонайменше 1825 днів (це 5 років) після подання звіту
Перевіряти достовірність наданих даних
Деякі платформи виконуватимуть функції податкового агента — тобто самі утримуватимуть податки з виплат користувачам

Розкриття банківської таємниці

Це один із найбільш спірних моментів законопроєкту. Вносяться зміни до закону "Про банки і банківську діяльність", які надають податковій службі безпрецедентні повноваження.

Що мають розкривати банки:

Усі операції із зарахування коштів на рахунки підзвітних продавців
Призначення кожного платежу
Ідентифікаційні дані всіх контрагентів (тих, хто переказував гроші)
Номери рахунків контрагентів
Паспортні дані контрагентів

Критично важливий момент: для отримання цієї інформації податківцям НЕ потрібно рішення суду. Достатньо простого запиту.

Під час відкриття рахунку підзвітний продавець зобов’язаний підписати згоду на розкриття банківської таємниці. Без цієї згоди рахунок просто не відкриють.

Банки також зобов’язані повідомляти податкову про відкриття або закриття кожного рахунку підзвітного продавця. І не мають права проводити видаткові операції по рахунку, доки не отримають підтвердження від податкової, що рахунок поставлено на облік.

Система штрафів

Законопроєкт передбачає жорстку систему покарань для всіх учасників процесу:

Для громадян:

680 гривень за кожен випадок, коли людина не повідомила банк про свій статус підзвітного продавця під час відкриття рахунку

Для банків і платіжних систем:

680 гривень за кожен випадок несвоєчасного повідомлення податкової про відкриття/закриття рахунку
10% від суми ВСІХ операцій (але не менше 1700 гривень), якщо здійснили видаткову операцію до отримання підтвердження від податкової про постановку рахунку на облік

Для цифрових платформ:

800 000 гривень (100 мінімальних зарплат) за неподання звіту. При цьому штраф не звільняє від обов’язку подати звіт
4 000 гривень (0,5 мінімальної зарплати) за кожен день прострочення подання звіту
4 000 гривень за кожного продавця, щодо якого подано неповні, недостовірні дані або допущено помилки. Якщо помилок кілька — штрафи сумуються
Штрафи за передчасне видалення документів із персональними даними

Єдиний виняток

Законопроєкт передбачає невелике послаблення для дрібних продавців. Якщо людина протягом календарного року продала через платформу не більше трьох товарів на загальну суму до 2000 євро (за офіційним курсом), вона може:

Не відкривати окремий рахунок для бізнесу
Використовувати свій звичайний особистий банківський рахунок

Однак навіть у цьому випадку вона зобов’язана повідомити реквізити цього рахунку платформі, яка передасть інформацію до податкової. Тобто від контролю це не звільняє.

Попередження експертів

Головне науково-експертне управління Верховної Ради (це внутрішній аналітичний орган парламенту) висловило серйозні занепокоєння щодо законопроєкту.

Експерти попереджають: вимоги настільки обтяжливі для операторів платформ, що існує реальний ризик, що великі міжнародні сервіси просто заблокують доступ для українських користувачів. Це простіше, ніж налаштовувати складну систему збору даних і звітності спеціально для однієї країни.

Особливо високі ризики для платформ, на які покладаються функції податкового агента - їм доведеться не лише збирати дані, а й утримувати податки з виплат користувачам, що технічно складно й дорого.

Якщо великі платформи підуть з українського ринку, це може:

Позбавити тисячі людей джерела доходу
Обмежити можливості для малого бізнесу
Негативно вплинути на розвиток цифрової економіки країни
Знизити конкурентоспроможність українських фрилансерів на міжнародному ринку

Контекст ухвалення

Попри ризики, законопроєкт має всі шанси бути ухваленим, і ось чому:

Уряд уже заклав доходи від цього закону до проєкту держбюджету на 2026 рік. Тобто планує отримати конкретні суми податків.
Ухвалення закону передбачене Меморандумом із Міжнародним валютним фондом. Це означає, що це умова для отримання Україною чергових траншів фінансової допомоги.
Це частина глобального тренду. Багато країн запроваджують подібні правила для контролю за цифровою економікою. Україна імплементує міжнародні стандарти обміну податковою інформацією.

Що це означає на практиці

Якщо закон ухвалять, кожен, хто заробляє через інтернет-платформи, опиниться під повним контролем держави. Податкова знатиме:

Скільки ви заробляєте
Через які платформи
Хто вам платить
Куди надходять гроші
Де знаходиться ваша нерухомість (якщо здаєте)

При цьому вся ця інформація передаватиметься автоматично, без вашої додаткової згоди (окрім разової згоди під час відкриття рахунку).

Фактично це означає кінець анонімної роботи через інтернет-майданчики. Кожна угода, кожен переказ будуть зафіксовані й передані до податкової служби.