Олексій Кучеренко - про причини блекаутів і хто має відповідати за захист енергооб'єктів

Останній масований обстріл призвів до значних перебоїв із електропостачанням у Києві та інших містах України. Частина з них викликана об'єктивними причинами – по енергооб'єктах влучили ворожі ракети та дрони. І якщо від прямого влучання ракет практично неможливо захиститися, то захист від БпЛА цілком можливо забезпечити. І це вже відповідальність місцевої, комунальної влади та власників енергокомпаній. Чому вони цього не зробили, як потрібно забезпечувати такий захист і хто цим має займатися - журналіст Коротко про дізнавався у народного депутата та голови тимчасової парламентської слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг Олексія Кучеренка.

Інженерний антидроновий захист об'єктів - це повноваження їхніх власників, а не військових

- Чому так сталося, що наші енергооб'єкти знову виявилися настільки вразливими?

- Передусім, давайте будемо чесними - кожен випадок має свою специфіку. Узагальнювати їх категорично не можна. Блекаут у Києві, наприклад, спричинений тим, що прорвалися ракети. Тут не може бути питань до уряду і до київської влади, тут питання до військових і ППО. Але підкреслюю, це питання, а НЕ претензії. Я думаю, що вони робили все можливе, але це війна. Тому повторюю, я не готовий висувати претензії до військових та роботи ППО.

Але! Частина шкоди була завдана дронами, і тут виникає питання і до цивільних - до власників того чи іншого об'єкта інфраструктури, у цьому випадку енергетичної. Чи був зроблений і забезпечений інженерний антидроновий захист. Підкреслюю - не військовий, а інженерний. Моя суб'єктивна оцінка – ні, належним чином це не було зроблено.

На багатьох енергооб'єктах було зроблено дуже примітивний захист першого рівня, та й то не для захисту, а для "галочки". А другий рівень – антидроновий, який можна і треба було робити власнику об'єкта - на більшості об'єктів, наприклад, у Києві, не був зроблений. У Київській міськдержадміністрації (КМДА) кажуть, що не було вказівки з боку Генштабу. Але Генштаб цього ніколи нікому і не говорить, він може лише узгодити проєкт захисту, про який мають думати власники об'єктів. Але вказувати, як це робити - це не його повноваження. Це виключно повноваження власників енергооб'єктів, як державних, так і приватних. До речі, приватні власники набагато більше роблять для захисту, ніж комунальні та державні.

- Що потрібно зробити для того, аби убезпечити об'єкти критичної інфраструктури? Поставити біля кожного по «Патріоту», але в нас їх немає стільки.

- Ну, по-перше, «Патріоти» у столиці стоять і Київ прикривають досить ефективно. Ворожу балістику якраз вони і збивають. А ось антидроновий інженерний захист – це інший рівень оборони. І моє глибоке переконання, на відміну від КМДА, що належний захист від дронів може ефективно працювати. Я в цьому переконаний на сто відсотків.

Приватні власники краще забезпечують захист, ніж державні та комунальні

- Ви згадали про захист першого рівня. А скільки взагалі є рівнів і що вони передбачають?

- Перший рівень – це мішки з піском, якими по можливості прикривають об'єкти ураження. Це самий примітивний захист, умовно, від уламків, які летять по горизонталі. Але є захист, який спеціалісти називають "1+". Це вже більш потужний захист разом з інженерними бетонними металевими конструкціями, які можуть більш суттєво захистити від дронів.

Є захист другого рівня. Це вже масовані бетонні конструкції, які більш надійно захищають об'єкт. Це доведено на практиці, наприклад, на об'єктах компанії «Укренерго». Хоча й не на всіх. Тому тут уже питання до самого «Укренерго» та до державного Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, що їх потрібно було значно більше будувати. Ось зараз Чернігів сидить без світла. Це тому, що відповідний захист енергооб'єкта «Укренерго» не було добудовано. Я знаю, хто там винен, але нехай розбираються ті, кому належить це робити. У кожному випадку - своя ситуація. Але питання є, безумовно, як до урядових структур, так і до Київської міської державної адміністрації (КМДА), компанії «Нафтогаз», наскільки вони подбали про необхідний захист. Їм же ніхто не заважав це зробити, і вони просто були зобов'язані забезпечити захист своїх об'єктів. Особливо, якщо таке ресурсне місце, як Київ.

Також треба було подбати про більш чітку систему відповідальності. І тут претензії, безумовно, до урядових структур. Вони могли, як мінімум, забезпечити управлінський контроль та регламентні документи. Але й власник такого об'єкта, якщо в нього закладений господарський підхід, сам дбатиме про захист своєї власності. І тому приватні компанії й створили цей захист.

- А де брати гроші на захист, вони в бюджетах енергетичних державних, комунальних та приватних компаній закладені?

- Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України працювало за бюджетні гроші, і, як бачимо, неефективно спрацювало. А те ж «Укренерго» працювало не за бюджетні кошти, а за кредитні, гранти та свої власні кошти, і більш ефективно забезпечило захист своїх енергооб'єктів.

Уряду потрібен енергетичний комісар

- Такий неефективний захист лише у Києві чи і в інших містах України?

- На муніципальних об'єктах він скрізь такий. Але не можна порівнювати бюджет міста Києва з бюджетом міста Житомира (наприклад) чи навіть Львова. Все-таки Київ – це держава у державі, і тут достатній бюджет для того, щоб захистити свої енергооб'єкти. Але загалом на місцевому рівні лише приватні компанії більш-менш дбали про захист своїх об'єктів.

- У парламенті ви якось збираєтеся це питання порушувати?

- Ми вже над цим працюємо. Я є головою тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг. І ми зараз активно досліджуємо це питання. Але ми тільки перевірку можемо провести, здійснити контрольні функції. Не в наших повноваженнях відповідати за захист об'єктів критичної інфраструктури, ми можемо лише контролювати їхній захист. Зараз збираємося вивчати звіт Рахункової палати щодо фінансування захисту об'єктів. І там можливі досить цікаві висновки.

- Що конкретно ви можете запропонувати виконавчій владі в центрі та на місцях, щоб забезпечити належний захист таких об'єктів?

- Насамперед потрібно чітко визначити фігуру з умовною назвою "енергетичний комісар", який матиме повноваження і ресурс для того, щоб навести лад в енергетичній сфері, зокрема із захистом. І це давно потрібно було б зробити, тому що ліберально-демократичні методи управління енергетикою під час війни закінчуються катастрофою. Під час війни система управління не може бути ліберально-демократичною, це так не працює.

- А до вас на засідання вашої ТСК приходять представники уряду для вирішення питань забезпечення захисту енергооб'єктів?

- Вони в уряді дуже специфічні й вважають себе компетентними і без нас. Я, як депутат та голова однієї з ТСК, маю можливість лише озвучувати подібні проблеми із захистом, але мої поради не є обов'язковими для уряду. Вони можуть дослухатися, а можуть не дослухатися.