/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fd085ac05683738b2940778a996d795a8.jpg)
Археологи знайшли Содом і Гоморру: чи дійсно грішні міста спалив небесний вогонь
Знищення Содому і Гоморри / © wikipedia.org
Археологи, які проводять розкопки поблизу південно-східного узбережжя Мертвого моря в Йорданії, виявили докази, які можуть пов’язувати біблійні «міста гріхів» Содом і Гоморру з реальними історичними місцями.
Про це повідомив доктор Тайтус Кеннеді, польовий археолог, в подкасті Digging for Truth, передає Daily Mail.
Згідно зі Старим Завітом, Содом і Гоморра були знищені небесним вогнем і сіркою як божественне покарання за надзвичайну злочестивість, включаючи жорстокість та моральний занепад.
Археологи досліджували поселення ранньої бронзової доби, спустошені пожежами та остаточно занедбані.
На залишках давнього поселення Баб ед-Дхра, яке є очевидному кандидаті на Содом, дослідники вивили кладовища, на яких склепи були спалені зверху, що узгоджується з описом вогню з небес.
За словами Кеннеді, спершу вважалося, що склепи були випалені ззовні, ймовірно для повторного використання могили.
«Після подальшого обстеження вони виявили, що пожежа насправді почалася ззовні, прогоріла крізь дах і поширилася до внутрішньої камери. Це говорить про те, що руйнування відбувалося зверху, а не було навмисно влаштовано всередині могил», — стверджує археолог.
Останки скелетів, знайдені в Нумері, ймовірному місці біблійної Гоморри, були викопані з-під обваленої вежі, що свідчить про раптову катастрофу.
«Ми не знаходимо багато неушкоджених людських скелетів, що просто лежать навколо археологічних пам’яток», — пояснив Кеннеді, зазначивши, що це тому, що стародавні люди того часу зазвичай клали померлих у запечатані гробниці.
Кераміка та інші археологічні матеріали відповідають біблійній хронології, що підтверджує те, що Баб ед-Дхра та Нумера є правдоподібними історичними аналогами Содому та Гоморри.
Володимир Зеленський / © Associated PressЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →