Чергова зустріч із Путіним становить для Трампа значний ризик — Bloomberg

Президент США Дональд Трамп знову зосереджується на припиненні війни РФ проти України, оголосивши про плани чергової зустрічі з російським диктатором Владіміром Путіним після того, як саміт на Алясці не приніс результатів.

Трамп схарактеризував це рішення, оголошене після більш ніж двогодинної розмови з Путіним у четвер, 16 жовтня, як план, що нарешті принесе мир у війні, яку він колись обіцяв врегулювати за один день. Але це також послаблює тиск, який чинився на російського диктатора протягом останніх тижнів, коли Трамп висловлював розчарування тим, що Путін зволікає з припиненням війни, пише Bloomberg.

Дзвінок Трампа Путіну також передував зустрічі глави Білого дому з президентом України Володимиром Зеленським у п'ятницю, 17 жовтня. Останніми тижнями президент США став більш прихильним до Зеленського, водночас “охолонувши” до Путіна — це різка зміна порівняно з холодним ставленням Трампа до українського лідера на початку свого президентства, включаючи публічну суперечку в Овальному кабінеті.

Ще більшу стурбованість для Зеленського викликало те, що в четвер Трамп неоднозначно висловився як щодо можливості постачання Україні далекобійних ракет Tomahawk, так і щодо ініціативи Сенату стосовно жорстких санкцій проти Росії.

“Нам теж потрібні “Томагавки” для Сполучених Штатів Америки. Тож я не знаю, що ми можемо з цим зробити”, — сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті.

Щодо санкцій, президент США заявив, що тиск республіканців з метою запровадження нових жорстких заходів “може бути не ідеальним за часом, але це може статися за тиждень-два”.

І Україна, і Росія намагалися скористатися піднесеним настроєм Трампа після його угоди про припинення бойових дій між ХАМАС та Ізраїлем, хоча і з протилежними цілями. Зеленський вважає, що дедалі більше розчарування Трампа Путіним може змусити президента США вдатися до заходів тиску на РФ, яким Білий дім досі опирався. Український президент знову звернеться з проханням про надання засобів протиповітряної оборони та допомоги з енергопостачанням, а також щодо передачі Tomahawk.

Але Трамп ще не прийняв рішення про надання таких ракет Україні, а Путін у вчорашній розмові попередив президента США, що це “завдасть значної шкоди” відносинам між Москвою та Вашингтоном, “не кажучи вже про перспективи мирного врегулювання”, згідно з заявою Кремля.

Історик, професор Школи передових міжнародних досліджень імені Джонса Гопкінса Сергій Радченко каже, що для Трампа було “майже безрозсудним” погоджуватися на ще одну зустріч, враховуючи, що серпневий саміт на Алясці не приніс жодної угоди, попри увесь галас. За словами експерта, потрібно поєднувати тиск із комунікацією.

“Я бачу багато зусиль, спрямованих на діалог.  Але я ще не бачу максимального тиску”, — зазначив Радченко. 

Натомість президент США, здається, покладається на “пряник”, щоб заманити Путіна за стіл переговорів. Трамп заявив, що довго обговорював з Путіним перспективи торгівлі після закінчення війни. За словами Кремля, Трамп наголосив, що економічні можливості будуть “колосальними”.

“З планами діалогу на нижчому рівні та можливим самітом лідерів Путін, по суті, виграє час, затримуючи поставки вкрай необхідної Україні зброї зі США та запровадження енергетичних санкцій, які обіцяв Трамп”, — вважає старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снєговая,

Місце проведення запланованого саміту Трампа з Путіним — Будапешт, також, імовірно, буде сприйняте європейськими союзниками зі скептицизмом як спроба російського диктатора вбити клин між США та Європою. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан став об'єктом жорсткої критики з боку країн ЄС та НАТО за підтримання тісних зв'язків з Росією навіть після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зокрема, Орбан виступав проти антиросійських санкцій ЄС, відмовився від постачання зброї Україні й уклав довгостроковий контракт на постачання газу з Росією.

Трамп поклав на Європу відповідальність за припинення всіх поставок енергоносіїв з Росії як передумову для жорстких заходів США проти РФ. Але після того, як Європейський Союз різко скоротив закупівлі російської нафти й газу з початку повномасштабної війни РФ проти України, Угорщина стала однією з небагатьох країн ЄС, яка продовжує покладатися на російські поставки.

Попри напруженість у Європі, Трамп давно вважає Орбана близьким союзником на світовій арені, частиною невеликої групи іноземних лідерів, які підтримують MAGA. Таким чином, американський президент може розглядати Будапешт як дружню територію для проведення саміту з Путіним.

Орбан уже заявив у дописі в соціальній мережі X, що підготовка до “мирного саміту США-Росія” триває, додавши, що “Угорщина — це острів миру”.

Для Трампа проведення другого саміту з Путіним несе значний ризик, якщо у Білого дому немає плану одночасно підвищити для Росії “ціну” агресії, вважає старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Селеста Уолландер.

“Якщо саміт закінчиться без прийнятної угоди, це знову дозволить Путіну скористатися нагодою, щоб відправити світові сигнал про те, що він, так би мовити, контролює ситуацію”, — сказала вона.

Нещодавно ЗМІ, посилаючись на джерела в Білому домі, писали, що Трамп “оптимістично” налаштований стосовно можливості досягнення миру у війні РФ проти України після успішної угоди про обмін заручниками на Близькому Сході. 

Втім, як кажуть аналітики, попри те, що успіх Трампа в Газі, можливо, зміцнив дипломатичну впевненість глави Білого дому, досі Росія здебільшого не реагувала на миротворчі зусилля президента США. Трамп, тісно співпрацюючи з арабськими партнерами, зміг змусити “політично ослабленого” прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу піти на угоду про припинення вогню. Але у президента США значно менше впливу на Путіна, який загалом менше залежить від Штатів і є більш несприйнятливим до внутрішнього політичного тиску, з яким стикаються демократично обрані лідери.