Дзвінок Путіна змінює все: для чого Зеленський їде до Трампа і чи отримає Україна Tomahawk

Дональд Трамп вирішив посилити Україну, але у своїй улюбленій манері – з великими обмовками. Останніми тижнями Трамп та Зеленський активно спілкувалися телефоном та домовились про особисту зустріч у Вашингтоні. Увесь цей час у публічному просторі лунали припущення про передачу Україні ракет Tomahawk, а риторика самого Трампа в бік Росії досягла нових рівнів жорсткості.

24 Канал проаналізував, чого очікувати від зустрічі Зеленського та Трампа, чи готові США передати Україні "Томагавки" та як дзвінок Путіна у Вашингтон може зруйнувати весь досягнутий прогрес та повернути Трампа в потрібний Кремлю стан. У цьому нам допоміг розібратися політолог-американіст та голова "Інституту Американістики" Владислав Фарапонов.

Зустріч Зеленського і Трампа: чому Вашингтон міняє риторику?

Всього кілька тижнів дипломатичної роботи вистачило, щоб радикально змінити риторику Білого дому в бік України. Два телефонні дзвінки між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом стали не просто підготовкою до особистої зустрічі, вони засвідчили зрушення в ставленні Вашингтона. Американці перейшли від ролі обережного спостерігача до ролі активного гравця, який знову готовий впливати на хід війни.

Президент України наголошував на підсиленні української протиповітряної оборони, довгострокових гарантії безпеки та підвищенні "далекобійності". Своєю чергою Трамп почав активніше просувати ідею "миру через силу" та навіть наголосив на тому, що Україна має отримати змогу "не лише захищатися, а й наступати".

За діалогом двох президентів сталася участь міністра війни США Піта Гегсета у Брюсселі на 31-му засіданні "Рамштайну". Очільник Пентагона, вперше з приходом Дональда Трампа в Білий Дім, – особисто взяв участь у саміті. Та змін зазнала не лише фізична присутність Гегсета, трансформувалась і його риторика. Міністр війни наголосив своїм колегам, що "Сполучені Штати разом із союзниками примусять Росію заплатити за продовження агресії".

Піт Гегсет разом з колегами на відкритті 31-го саміту "Рамштайн" / Фото з телеграм-каналу міністра оборони України Дениса Шмигаля

Гегсет окремо зазначив, що "ця війна не почалася за Трампа, але закінчиться за Трампа", підкресливши рішучість президента США у врегулюванні російсько-української війни. Втім, найбільше Піт Гегсет звертав увагу на ініціативу PURL, яка дозволяє європейцям закуповувати американську зброю для України та навіть розхвалював партнерів, які активно до неї долучилися.

Та видається, що не тільки європейці займатимуться підсиленням української оборони. Дональд Трамп, який ще улітку зберігав публічну дистанцію від української теми, тепер демонструє готовність діяти, можна сказати, з рекордною для США жорсткістю. Він заявив, що готовий (можливо) відправити Україні крилаті ракети Tomahawk, "якщо війна не буде врегульована".

За даними західних медіа, Білий дім дійсно розглядає варіант постачання цих ракет як "інструмент тиску на Кремль", а Пентагон навіть підготував технічні сценарії такої передачі на випадок, якщо Трамп дійсно ухвалить відповідне рішення. Втім, там визнають, що для запуску "Томагавків" Україні знадобляться також американські пускові установки, що потенційно може втягнути США у пряму конфронтацію з Росією.

Різка зміна риторики Дональда Трампа, вочевидь, збігається з помітним охолодженням особистих відносин між Трампом і Путіним. Після "дружнього, але безрезультатного" саміту на Алясці в серпні, президент США дедалі частіше критикує російського лідера. Трамп наголошує на глибоких проблемах російської економіки, мовляв, через "погану економіку" Путін мав би прагнути укласти мирну угоду. Та попри те, що частина дипломатів у Вашингтоні вважає цю лінію радше тактичним тиском, сам факт повернення теми України на перші місця порядку денного президента США свідчить про особисту залученість та зацікавленість Трампа в питанні російсько-української війни.

Водночас українська сторона активно підштовхує цей процес. Зеленський прямо сказав, що "Росія боїться навіть самої можливості передачі "Томагавків", а отже такий тиск може бути ефективним" та попередньо відправив до Вашингтона високопоставлену делегацію для підготовки деталей майбутньої зустрічі з Трампом. Та у Києві розуміють, що остаточне рішення ухвалюватиметься з урахуванням реакції Кремля.

Крилаті ракети "Tomahawk" здатні суттєво розширити можливості України з ураження цілей в російському тилу / Джерело: BBC

Втім, політолог-американіст та голова "Інституту Американістики" Владислав Фарапонов у коментарі для 24 Каналу наголосив, що саме мирні ініціативи та пропозиції мають стати наріжним каменем майбутньої зустрічі Зеленського з Трампом.

Усе це створює відчуття поворотного моменту, коли слова про "мир через силу" перестають бути просто гаслом і перетворюються на політичну формулу нової американської стратегії. Зустріч Зеленського й Трампа 17 жовтня може стати її першим реальним тестом.

Як успіх на Близькому Сході посилює впевненість Трампа?

Однак не на порожньому місці виникла раптова впевненість Дональда Трампа в українському врегулюванні. Напередодні президент США відкрито хизувався своїм успіхом в геть іншому регіоні. Угода між Ізраїлем і ХАМАС стала доказом, що його підхід працює. Домовленість, досягнута американською дипломатією, фактично завершила дворічну війну в Секторі Гази та забезпечила звільнення 20 ізраїльських заручників.

Ізраїль зобов'язався поступово вивести війська з Гази, за виключенням буферної зони. Своєю чергою ХАМАС має роззброїтись та передати владу новоствореному технократичному уряду під міжнародним наглядом, а в самій Газі розгорнуться спеціальні сили спостереження.

Дональд Трамп виступає з промовою перед ізраїльським Кнесетом / Фото AP

Завершення війни в Секторі Гази стало першою реальною перемогою президента Дональда Трампа, і він свого тріумфу не приховував. Виступаючи у Кнесеті очільник США заявив, що тепер планує зосередитися на Росії, додавши, що після досягнення миру в Україні планує також укласти нову "ядерну угоду" з Іраном. Видається, що Дональд Трамп керується дуже простою логікою, адже якщо він зміг примусити до миру Ізраїль та ХАМАС, йому вдасться зробити те саме з Україною та Росією, або ж змусити Москву "заплатити за продовження війни".

У словах президента США про "фокусування на Росії" відчувається не просто дипломатична амбіція, а особистий виклик завершити найбільшу війну Європи з часів Другої світової.

Для України цей раптовий успіх США створив незвичну, але сприятливу ситуацію. Володимир Зеленський публічно привітав врегулювання війни в Газі та зазначив, що "мир в одній частині світу дає надію іншим".

Однак реальність виявилася дещо складнішою. Західні аналітики наголошують, що тактика врегулювання війни в Газі навряд чи спрацює для тиску на Росію. Річ у тім, що Трамп мав прямі важелі впливу на Ізраїль, який сильно залежить від американських постачань зброї, тоді як Москва опирається на Пекін та на додачу має стійку тіньову економіку. У випадку Ізраїлю це були реальні фінансові та політичні важелі, та у випадку Росії залишається лише риторика та погрози "Томагавками". Водночас спроби економічного тиску на Москву через Індію та Китай поки що мають обмежений ефект.

Для самого Трампа успіх на Близькому Сході став додатковою легітимацією власної політики, адже він довів, що "Трамп 2.0" вже не просто продає розповіді про мир у всьому світі своїм виборцям, а лідер, який прагне залишити справжню політичну спадщину. І саме такий успіх міг додати Трампу впевненості у його майбутніх кроках проти Росії. Ба більше, це стало додатковим свідченням для європейських партнерів, що США можуть і готові діяти ефективно з реальним результатом, навіть там, де сама Європа виявилася безсилою.

Економічний фронт: як Трамп тисне новими митами на партнерів Росії?

Коли Дональд Трамп говорить про "мир через силу", він має на увазі не лише ракети, а й мита. Після кількох тижнів дипломатичного тиску на Кремль і гучних обговорень передачі "Томагавків", президент США відкрив новий напрям тиску – проти головних економічних партнерів Москви. І хоча ці кроки поки що радше декларативні, ніж реальні, саме вони визначають лінію основну лінію тиску Вашингтона проти Росії, тобто спробу підрізати фінансові артерії, що живлять російську воєнну економіку.

15 жовтня Трамп оголосив у Білому домі, що прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді "запевнив його" у припиненні закупівель російської нафти. Своєю чергою в Нью-Делі цю заяву не підтвердили, проте опублікували у відповідь обережну заяву про"диверсифікацію" постачань палива. У тексті – жодного слова про Росію, але відчутна зміна тону. Якщо ще в серпні індійське МЗС називало американські мита "несправедливими та невиправданими", то тепер говорило про "розширення енергетичної співпраці зі США".

Китай та Індія лідирують у закупівлях російських енергоносіїв під час повномасштабного вторгнення / Statista

Факти ж говорять про те, що Індія залишається одним з головних споживачів російської нафти. Станом на вересень 2025 року на Індію припадає близько 37% експорту російської нафти, а двосторонній товарообіг вже перевищує 65 мільярдів доларів. Ба більше, Reuters повідомляє, що державні індійські компанії знову почали оплачувати частину контрактів у китайських юанях, щоб обійти доларові розрахунки й спростити ланцюжки тіньових платежів. Це означає, що замість розриву з Москвою Індія адаптується до нових санкцій, залучаючи Пекін у свої розрахунки.

Саме тому після Індії у фокусі уваги американського президента знову опинився Китай. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що американські сенатори готові надати президенту Трампу повноваження "запровадити мита до 500% проти Китаю". За словами Бессента, карати Пекін також будуть саме "за купівлю російської нафти, яка живить воєнну машину Кремля".

Риторика різка, навіть за мірками адміністрації Трампа. Бессент звинуватив Китай у тому, що "він купує 60% російської енергії й 90% іранської", та назвав Пекін "ненадійним партнером для світу", зокрема через заборону експорту рідкісноземельних матеріалів. Водночас він підтвердив, що Трамп планує зустріч із Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці жовтня, і наголосив, що Штати прагнуть"допомогти Китаю, а не нашкодити йому".

Міністр фінансів США Скотт Бессент під час виступу в очолюваному ним Міністерстві | Фото Getty Images

Пекін у відповідь назвав це "типовим прикладом подвійних стандартів", а офіційний речник МЗС КНР Чжао Ліцзян наголосив, що "спроби США примусити Китай змінити політику імпорту – економічний шантаж". Китай, за офіційними даними, залишається найбільшим покупцем російських енергоресурсів – на нього припадає близько 45% експорту російського газу і понад половину сирої нафти.

Тож "500% мита" поки залишаються більше політичним сигналом, ніж реальним наміром. Але в контексті розмов про зустріч Трампа й Сі, вони виконують іншу функцію – створюють атмосферу, у якій Вашингтон намагається виступати стороною, здатною диктувати умови.

Трамп зустрінеться з Путіним в Будапешті: як господар Кремля хоче перехопити ініціативу?

Зрештою, в найкращих традиціях Дональда Трампа, прямо напередодні зустрічі з Володимиром Зеленським тон американської риторики раптово змінився. За день до переговорів з українським лідером президент США провів двогодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним – першу від серпневої зустрічі на Алясці. Їхній діалог завершився анонсом нової особистої зустрічі в Будапешті, яка має відбутися впродовж "двох тижнів". Трамп назвав розмову з російським диктатором "дуже продуктивною" і пообіцяв обговорити цей дзвінок з Зеленським.

Майбутні перемовини Трампа з Путіним пройдуть в Будапешті, прем'єр Угорщини виступить посередником / Фото Getty Images

Для України це виглядає певною мірою як черговий холодний душ. За кілька годин до дзвінка Путіна Зеленський говорив про "мову сили й справедливості". Але раптова ініціатива Кремля провести цю телефонну розмову, видно, знову дозволила Путіну нав'язати вигідний йому порядок денний. Риторика Трампа після розмови з очільником РФ частково змінилася. Якщо напередодні він публічно обговорював можливість передачі Україні Tomahawk, то тепер сказав, що "ці ракети потрібні Сполученим Штатам" і "не можна виснажувати власні запаси", хоч і не озвучив чіткої відмови.

Несподівано, проте очікувано раптова лояльність Дональда Трампа до України розбивається об перший же дзвінок Володимира Путіна. Після кожної розмови з російським диктатором американський президент пом'якшує риторику і ставить під сумнів учорашні обіцянки. Замість "Томагавків" Україна отримала ще один момент невизначеності та чергове нагадування, що у трампівській дипломатії кожен крок до "посилення підтримки" може обернутися двома кроками назад.