Одеська трагікомедія: чому Труханов став ідеальною мішенню для Банкової

Після одеської трагедії 30 вересня, коли через недбалість надзвичайних служб і місцевої влади загинуло десять людей, і серед них дитина, суспільство очікувало «оргвисновків» від центральної влади (зокрема щодо керівництва МВС і ДСНС), однак ніхто й подумати не міг, що президент Володимир Зеленський зробить хід конем — позбавить українського громадянства мера Одеси Геннадія Труханова.

Операцію провели блискавично, як і у випадку з обмеженням повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що вже стає фірмовим почерком централізації влади Банкової. Але цього разу більш продумано. Щоб провести на посаду голови військової адміністрації Одеси бригадного генерала СБУ, очільника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергія Лисака, влада технологічно сперлася на суспільну думку. В Одесі, виснаженій корупцією (Вищий антикорупційний суд слухає кілька справ, у яких фігурує мер міста Геннадій Труханов. — Тут і далі примітки мої — О.С.), уже давно сформувалося активне громадське середовище, що бореться не лише за декомунізацію, а й за усунення Труханова від влади.

Ідея передати управління містом військовій адміністрації виникла не сьогодні. Тож цілком закономірно, що інтереси громадськості та Банкової цього разу збіглися. Спочатку відомий одеській активіст Сергій Стерненко заявив, що у Труханова є російський паспорт, а потім з’явилася петиція, яку подав військовослужбовець Мирослав Откович. І «раптом» СБУ дістала з архівів російський паспорт Труханова, який одинадцять років припадав пилом, і поклала його на стіл гаранту Конституції.

Поклала настільки гучно, що про це написав журналіст-розслідувач Христо Грозєв. На його думку, документ, на підставі якого президент Зеленський позбавив мера Одеси українського громадянства через отриманий 2015 року російський закордонний паспорт, «очевидно підроблений». І, ймовірно, створений у межах інформаційної операції РФ проти одеського мера. Ого!

Видання The Insider, з яким співпрацює Грозєв, уточнює: у російських базах даних дійсно фігурували два паспорти на ім’я Труханова, але один був втрачений, а інший анульований рішенням суду Московської області 2017 року. Видання стверджує, що копія паспорта, оприлюднена СБУ, не відповідає дійсності: цей номер належить росіянці на ім’я Тетяна, а в документі, приписаному Труханову, неправильно вказане його ім’я. Крім того, з 2014 року, за даними прикордонних служб, Труханов не відвідував Росію і не має чинного російського закордонного паспорта.

Так це чи ні — вирішить суд, до якого, ймовірно, звернеться Труханов. І, схоже, не український (дійде до Європейського суду з прав людини). Але річ у тім, що ніхто на Банковій не збирався чекати жодного рішення. Процес захоплення влади в Одесі з подачі СБУ уже запущено.

І головне запитання тепер: що буде з владою в Одесі? Хто реально керуватиме стратегічно важливим для України містом та бюджетом — призначений голова міської військової адміністрації Сергій Лисак, очільник обласної військової адміністрації експрокурор Києва Олег Кіпер чи, як передбачає закон, секретар міськради?

Чи може людина без паспорта бути міським головою?

Відразу скажемо: «Може». І досить довго. Звісно, позбавлення громадянства України є підставою для припинення повноважень міського голови, але за законом цей факт має взяти до відома, тобто проголосувати, міська рада, а це вже, вибачте за тавтологію, далеко не факт. Понад те, навіть якщо за це все ж таки проголосує половина депутатів ради, то рішення має підписати… міський голова — Труханов. Якщо ж він цього не зробить — накладе вето (має право), то, щоб його подолати, потрібно вже 2/3 голосів. Навіть якщо Офіс генерального прокурора відкриє кримінальні справи (дурна справа нехитра) проти всіх 64 одеських депутатів, і в цьому разі результативного голосування можна чекати аж до другого пришестя або до розвалу Московії.

Слід також зауважити, що до початку всіх цих процедур Геннадій Труханов абсолютно прогнозовано оскаржуватиме указ президента в суді — він уже заявив про це, а під час судового процесу указ припиняє свою дію.

Чи є підстави для скасування цього указу судом? Схоже, що є. По-перше, ще 2017 року СБУ «рила» під Труханова (коли він ще був завзятим регіоналом) щодо його російського паспорта, але так нічого і не нарила. По-друге, Труханов не той, хто сидить і чекає, поки грім гряне. 2019 року він дійсно звертався до Сергієво-Посадського міського суду Московської області з вимогою визнати незаконним рішення про видачу паспорта та незаконним паспорт громадянина РФ (цитую по скану «УП», оскільки сайт суду є недоступний).

У рішенні суду прямо сказано, що «наявність паспорта громадянина РФ порушує права та законні інтереси Труханова Г. Л. як громадянина України, що займає посаду мера Одеси», і повністю задовольнив його вимоги.

Як на мене, то ці матеріали розбили підґрунтя відповідного указу Володимира Зеленського вщент ще до публікації Грозєва. Складається враження, що в ОПУ «газет не читають». Схоже, вони дійсно увірували, що королі можуть усе.

Для чого створюються військові адміністрації?

Перший указ президента України Володимира Зеленського про створення обласних військових адміністрацій після початку повномасштабного вторгнення — це, по-суті, перейменування ОДА в ОВА, простими словами, перехрестили порося на карася: ОДА автоматично «набували статусу» ОВА, а голови ОДА «ставали» головами ОВА. Далі президент має повне право призначати і звільняти голів ОВА, втім, як і раніше щодо ОДА.

Єдина закарлюка вилізла в столиці, де Київська міська держадміністрація мала б розчинитися та перетворитися на Київську міську військову адміністрацію, але, окрім усього, КМДА за законом і рішенням Конституційного суду має статус ще й виконавчого органу Київської міської ради. Саме цієї обставини не врахували в ОПУ, коли готували відповідний указ, а звільнення Віталія Кличка з посади голови КМВА, яке відбулося через пару місяців після його призначення, лише висвітлило та закарбувало його статус як міського голови та статус КМДА. Про лабіринти системи влади в столиці, які заважають життю міста, що перебуває під постійними обстрілами росіян, ми неодноразово писали.

Стосовно військових адміністрацій у місцевих громадах, то відповідно до закону вони мають створюватися там, де не працюють органи місцевого самоврядування чи на прифронтових територіях, заповнюючи лакуну місцевої влади або підсилюючи її. Окрім того, ВА представляють українську владу громад, території яких зараз тимчасово перебувають під окупацією ворога. На сьогодні більшість міських ВА утворено в Херсонській, Харківській, Запорізькій, Луганській і Донецькій областях, до них питань нема. Однак є дивні винятки з цього загального підходу. Так, міські ВА є в Сумах, Нетішині на Хмельниччині, Чернігові, Снігурівці на Миколаївщині, Вараші на Рівненщині та в Києві. В усіх цих містах військові адміністрації працюють паралельно з міськими радами та міськими головами, тобто яка була нагальна потреба їх вводити, невідомо.

Однак кейс Чернігова показовий. Там спочатку з легкої руки Національного агентства з питань запобігання корупції незаконним рішенням суду відсторонили від посади мера Владислава Атрошенка. І хоча парламент так і не проголосував за передачу повноважень призначеному голові військової адміністрації міста, секретар поступово — з допомогою тих самих судових рішень — втратив частину повноважень, зокрема контроль над бюджетом, а згодом і саме крісло. Тобто такий повзучий алгоритм захоплення влади в місті уже був відпрацьований на практиці.

Є ще особливості — в Снігурівці одна й та сама особа обіймає посаду міського голови, де має своїх заступників, а також голови МВА, де має інших заступників, однак в обох випадках вона називає себе начальником МВА. Такий собі дволикий Янус або сіамський близнюк навпаки — одна голова на два тіла.

Чим же займаються ці міські військові адміністрації в плані оборони міста? Адже вони мали створюватися саме для цього. Не вибираючи подивився на сайті, що робить МВА, наприклад, у Нетішині. В основному вітає своїх громадян — з Днем захисників і захисниць, з Всеукраїнським днем бібліотек, з Всеукраїнським Днем дошкілля, з Днем позашкілля, з Днем воєнної розвідки України, з Днем підприємця тощо, а хто вітає — не знайшов, нема на сайті, хто голова МВА… Коротко кажучи, невідомому персонажу в Нетішині немає чим зайнятися.

Щоправда, при призначенні 2023 року називалося прізвище одного есбеушника, але як ділитимуть повноваження обраний містянами нетішинський міський голова та призначений президентом начальник військової адміністрації, невідомо. Заступник начальника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін лише припускав: «Думаю, президент керувався питаннями безпеки та оборони ХАЕС». (Хіба не ППО має цим займатися?) Він же і пояснив: «Наразі в обласній адміністрації проходять узгоджувальні наради з нетішинським міським головою Олександром Супрунюком і новим начальником Нетішинської міської військової адміністрації Григорієм Олендрою».

Ймовірно, в інших містах, де працюють органи місцевого самоврядування, ситуація схожа, це ж закономірно — якщо одні працюють, то інші байдикують.

Лисак чи Кіпер?

Перлина біля моря, місто бандитів, контрабандистів і великих грошей (саме це зараз актуально), оспівана Бабелем, Утьосовим, Жванецьким і… та ким тільки не оспівана, Одеса споконвіку була ласим шматком для всіляких авантюристів, Остапів Бендерів і Корейків усіх часів, народів і президентів. Саме тому не встигло висохнути чорнило на указі президента про громадянську «кастрацію» Геннадія Труханова, як на інформаційному горизонті з’явився новий указ Володимира Зеленського — про призначення колишнього головного есбеушника Дніпропетровщини, а згодом начальника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака начальником Одеської міської військової адміністрації. Шекспір писав: «Ще не збила черевиків, в яких ішла за гробом чоловіка», але ж в Одесі скажуть точніше: не встигли винести з квартири труну з чоловіком, а вдову вже знайомлять з наступним.

Відомо, що Сергій Лисак — бригадний генерал, звання отримав в один день із Василем Малюком, має бойовий досвід і чимало бойових нагород, у гучних скандалах на попередній посаді не відзначився. Зрозуміло, що його кандидатуру було погоджено і з Василем Малюком, і з начальником Одеської ОВА Олегом Кіпером, який формально буде прямим начальником Сергія Лисака. В біографії Олега Кіпера (окрім того, що він — людина Єрмака і тривалий час залишався кандидатом №1 на посаду генерального прокурора, нині він фактично продовжує контролювати прокуратуру столиці) є багато мутних плям — він служив при Вікторі Януковичі під орудою відомого дизайнера інтер’єрів Віктора Пшонки, був люстрований, але через суд відновив свій статус, був прокурором Києва при Ірині Венедіктовій. Але як хазяїн Одещини, розгорнув там таку бурхливу діяльність, що встановив окремі від країни митні правила для області та портів Одещини, через які проходило 85% усього агроекспорту країни.

Ні для кого не секрет, що дружина Кіпера Ірина мала російське громадянство вже під час війни (приїхали!), у 2022–2023 р. стала власницею двох квартир в Києві та чотирьох об’єктів нерухомості в… Буковелі. А сам Труханов нещодавно заявив що вона досі має російський паспорт та сплачує податки в Росії, й просить СБУ перевірити це. А дійсно цікаво, де було СБУ, коли Кіпер отримував доступ до державних таємниць?

Отже, «керуюча компанія» в Одесі та її околицях залишається цікавою та веселою, й попереду на нас, імовірно, чекають судові та сесійні трагікомічні вистави. Хоча численні інформджерела вже встигли назвати саме Лисака, а не Кіпера, новим хазяїном Одеси.

Як стверджують наші співрозмовники, Сергій Лисак — справді сильний керівник. У всіх сенсах цього слова. Фактично він підпорядкував собі Дніпро і має прямий вихід на Банкову. Має хорошу комунікацію з Татаровим, йому навіть обіцяли посаду заступника голови СБУ. Але тепер він раптово опинився в Одесі. Чому так сталося, можна лише здогадуватися. Але очевидно, що йому з Кіпером там буде тісно: обидва амбітні, схожі за стилем і характером.

Можливо, Лисака призначили саме для того, щоб перехопити владу в місті. Адже мало просто усунути Труханова, потрібно ще взяти Одесу під контроль. (Мережі Ангерта, Кауфмана та Кº — завдання не для слабаків і точно не для «других номерів».) Якби туди поставили когось із людей Кіпера, він просто не впорався б. Там потрібна сильна фігура, здатна швидко навести лад, зібрати систему докупи, а вже потім, можливо, перейти до роботи в СБУ.

Та, попри це, Кіпер, схоже, не в захваті від такого призначення. Хоча це лише припущення. Кажуть, саме Кіпер активно просував питання щодо усунення Труханова. І, за чутками, Зеленський боявся, що напередодні виборів Труханов може зіграти «на боці Залужного», тому й вирішили діяти швидко. Саме звідси така терміновість — і поява сумнівного «доказу» від СБУ.

Синдром королів

Це не перший випадок, коли Банкова зводить рахунки з політичними опонентами через підробки чи сфабриковані матеріали. Подібне вже було. Згадайте, як проти Петра Порошенка (якого є за що звинувачувати в рамках двох кримінальних справ, що розслідують Державне бюро розслідувань і НАБУ) застосували санкції на порожньому місці, лише на основі формального фінмоніторингу. Тоді СБУ відмовилася підтримувати матеріали, а цього разу, навпаки, виконала політичне замовлення Банкової. І в обох випадках проглядається одне: за цими кроками стоїть Банкова, яка позбувається конкурентів — політичних чи бізнесових.

І насамкінець. Хоча адепти Володимира Зеленського кажуть, що позбавлення громадянства Геннадія Труханова комічно назвати «утисками місцевого самоврядування», але сам факт усунення міського голови з посади, якщо він матиме місце, свідчитиме саме про це. Введення міської військової адміністрації в місті, де поки що живий міський голова, а в разі його усунення з посади його обов’язки виконує секретар ради, є нічим іншим, як побудовою автократичної системи влади в країні.

Однак події розгортаються швидше ніж пишеться стаття — секретар одеської міськради Ігор Коваль, пославшись на статтю 42 Закону «Про місцеве самоврядування», самостійно видав розпорядження про те, що приступає до виконання обов’язків міського голови Одеси. А як же голосування міськради, панове? Як ми вже уточнювали, відповідно до ч. 11 ст.79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» рада має взяти до відома і проголосувати (або ні) за відсторонення Труханова від посади. Що відповість на таке Труханов? Чию сторону візьмуть депутати? Хто визнає, що це розпорядження видано з перевищенням службових повноважень? Вочевидь, маємо приклад як одна брехня (з паспортом) породжує цілу лавину нової брехні та непорозумінь. Чи буде існувати міськрада в Одесі, хто буде керувати міськими справами — все це питання без відповідей…

Є ще один цікавий момент. Асоціація міст України не зробила жодної заяви на захист мера міста Одеси, яке є членом асоціації. Що означає мовчання АМУ та її голови мера Києва Віталія Кличка, відкрите питання. Яке, звісно, мало турбує Банкову, політика якої після призначення Тимура Ткаченка головою КМВА спрямована на поступове відбирання влади у Кличка.

На тлі корупційного скандалу з розслідуванням НАБУ після операції «Чисте місто» та вже підготовленого «слугами» проєкту рішення про усунення Кличка від влади є велика ймовірність, що Одеса — це генеральна репетиція перед Києвом. Щоправда, у столиці все буде складніше. Якщо не з громадською думкою, то з голосами у Київраді точно. І тут багато що залежатиме від позиції фракції «Європейська солідарність», про що ми вже детально писали.

Тим часом зазвичай різкий до будь-якого тиску Банкової на місцеве самоврядування мер Дніпра Борис Філатов несподівано змінив тональність і у своєму дописі фактично підтримав призначення Лисака: «…Нам було достатньо зустрічатися раз на тиждень (чи два), аби всі питання великого мегаполісу вирішувалися без зайвих дискусій і піару. Дякую, Сергію Петровичу, що майже два з половиною роки Ви були поруч. Ви завжди можете розраховувати на мене. Дякую Вашій команді. Нормальних, правильних та порядних людей. Із якими можна було сперечатися, зʼясовувати стосунки, ба, навіть сваритися — але ніколи не чекати ножа в спину. І наостанок. Мені боляче сьогодні читати в соцмережах прокльони мешканців Одеси (або й…ніх ботів) в бік Сергія Лисака. Бо він на те зараз точно не заслуговує».

…За великим рахунком, костюм «позбавлення громадянства» можна пошити на будь-кого. Якщо ви справді хочете для міста справедливості, скасуйте «поправки Лозового» і дайте ВАКСу слухати справи по заводу «Краяни» і бізнес-партнеру мера Галантернику (в обох фігурує Труханов), а не висіти на гачку в адвокатів, які технологічно затягують справи топкорупціонерів. Але ні! Якщо не можемо жити і керувати за законом, будемо ліпити фальшивки, плутати Дагестан з Узбекистаном (справа детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова) і підсовувати як аргументи підроблені паспорти. (Ганьба на весь світ!) Звісно, самодержавцю легше обкарнати Коломойського, Корбана, Труханова, ніж створити умови, коли в державі вище за владу є закон. Саме за це насправді йде війна. І в Одесі, і в інших містах є з чим розбиратися. А ви, самодержці, замість цього набираєте «яничарів»: нещодавно штат СБУ було збільшено на 10 тисяч.

Не пробували набирати розумних і професійних?