П’ята зустріч Зеленського з Трампом: «Томагавки», фонд перемоги України та червона доріжка для Путіна до Будапешта

Переговори Трампа та Зеленського американська та українська сторони анонсували заздалегідь. Здавалося, тло для зустрічі більш ніж сприятливе. Президент США, за його словами, щойно врегулював восьму в світі війну, «забезпечивши мир на Близькому Сході» — припинення вогню в секторі Газа.

«Тепер у нас залишилася одна — війна між Росією та Україною. Я думав, вона буде однією з найлегших (для вирішення — Ред.)», — заявив днями Трамп на званій вечері для найбільших американських донорів у новому бальному залі Білого дому.

Із часу четвертої зустрічі Трампа та Зеленського на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня, інформаційний простір заполонила тема можливості надання Україні американських далекобійних ракет «Томагавк». На додачу адміністрація США посилила тиск на Китай та Індію, щоб ті зменшили закупівлю російської нафти, а західні ЗМІ повідомили, що Трамп хоче створити «фонд перемоги» України, який наповнюватимуть грошима від підвищення мит на китайський експорт до 500%.

Проте за день до зустрічі з Зеленським у Білому домі за обідом, Трамп неочікувано поговорив телефоном із Путіним, анонсувавши їхній другий після Аляски спільний саміт у Будапешті «ймовірно за два тижні». Згодом американський президент також додав, що зараз «не ідеальний час» для запровадження нових санкцій проти Росії, а про ракети «Томагавк» сказав, що вони потрібні й самим США. За інформацією видання Axios, Зеленський та його команда були здивовані розмовою Трампа з Путіним та його згодою на зустріч в Угорщині. Водночас речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Трамп все ще вірить у можливість особистої зустрічі Зеленського та Путіна.

Тож, чого очікувати від п’ятої особистої зустрічі Трампа та Зеленського? Чому американський президент знову хоче представити себе в якості посередника між Україною та Росією? Та як чергова червона доріжка для Путіна, вистелена цього разу до Будапешта, може знову зіграти проти самого Трампа? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Врегулювання на Близькому Сході: домовитися з Путіним це не допоможе

За словами помічника очільника Кремля Юрія Ушакова, під час вже восьмої за цей рік телефонної розмови Трампа з Путіним, останній почав її з «привітань щодо успіхів роботи Трампа по нормалізації ситуації в секторі Газа». Хоча ще 11 жовтня російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявляв, що «без вирішення головного питання — створення палестинської держави — будь-яка угода буде тимчасовою».

Як відомо, жоден із 20 пунктів мирного плану Трампа для Гази, на який погодилися Ізраїль і ХАМАС, крім аполітичного Палестинського комітету та Міжнародних стабілізаційних сил, не передбачає створення палестинської держави. Та й у сталому врегулюванні на Близькому Сході багато експертів сумніваються, вбачаючи у швидкому просуванні Трампом його так званого мирного плану спробу додати собі балів всередині самих США, де вже фактично розпочалася передвиборча кампанія до Конгресу — в листопаді 2026 року американці переобиратимуть всю Палату представників і третину Сенату.

Те, що врегулювання на Близькому Сході крихке, було очевидно від самого початку досягнення відповідних домовленостей. Після виступу в Кнесеті (ізраїльський парламент) й проголошення історичного миру, Дональд Трамп вирушив до Єгипту на саміт «Миру 2025», де Катар, Туреччина й власне США та Єгипет підписали угоду про припинення вогню в секторі Газа, яка базується на мирному плані Трампа. Проте на зустрічі в Шарм-ель-Шейху не було представників ворогуючих сторін — Ізраїлю та ХАМАСу. А вже в четвер, 16 жовтня, Трамп пригрозив терористичному ХАМАСу, що ізраїльські війська можуть повернутися до Гази, щойно Трамп «скаже своє слово» про це.

Багато західних ЗМІ й аналітичних центрів прогнозували «експорт» дипломатичних зусиль США на європейський континент після врегулювання війни на Близькому Сході. Та й сам Трамп під час виступу в Кнесеті звертався до представників своєї команди із завданням, зокрема до спецпосланця Стіва Віткоффа, вихваляючи його здібності говорити з Путіним по п’ять годин поспіль, сфокусуватися тепер більше на Росії.

Все ж експерти радять бути стриманими й не очікувати значних проривів, нагадуючи, що Трамп не відійшов від ролі посередника у врегулюванні війни Росії проти України, навмисно заплющуючи очі на те, хто насправді є агресором і порушником міжнародного права. До того ж ключові пункти мирного плану Трампа по Близькому Сходу — роззброєння ХАМАСу, виведення військ Ізраїлю, відбудова та подальше управління Газою — ще мають бути узгоджені. Але ніхто не каже, як і коли це має відбутися.

Тиск на Китай та Індію: мета — зменшити доходи Росії

Паралельно з врегулюванням вже восьми світових війн адміністрація Трампа взялася тиснути на Індію та Китай, щоб вони зменшили закупівлю російської нафти. Так, днями американський президент заявив, що Нарендра Моді пообіцяв йому припинити закупівлю енергоносіїв РФ.

«Тепер я маю змусити Китай зробити те саме», — додав Дональд Трамп.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що найбільшими покупцями російської сирої нафти є Китай, Індія та Туреччина. 2024 року КНР купила у Росії сирої нафти на $61,7 млрд. Плюс Індія та Туреччина — це ще $91,76 млрд. Адміністрація Трампа вже доволі давно погрожує найбільшим покупцям російських енергоносіїв запровадженням додаткових мит на їхній експорт до США. Проте більшість тарифів щодо індійського експорту вже набули чинності від початку серпня. На деякі категорії товарів мита досягають 50%. Проте щодо критичних позицій — фармацевтична продукція, енергоносії, електроніка та напівпровідники — діють виключення.

Та й на заяву Трампа щодо буцімто відмови Індії від російської нафти вже відповів речник міністерства закордонних справ країни Рандхір Джайсвал, фактично спростувавши слова американського президента:

«Індія є значним імпортером нафти й газу. Нашим постійним пріоритетом є захист інтересів індійського споживача в нестабільному енергетичному сценарії. Забезпечення стабільних цін на енергоносії та надійне постачання є подвійною ціллю нашої енергетичної політики. Це передбачає широку базу наших джерел енергії та диверсифікацію відповідно до ринкових умов».

«Томагавки» й санкції: Трамп не хоче підвищувати ставки

Тому й зараз, коли адміністрація Трампа погрожує Пекіну новими 500% митами, якщо Китай не припинить купувати російську нафту й не зменшить підтримку військової машини Кремля, а західні ЗМІ анонсують, що ці кошти Білий дім спрямує на наповнення «фонду перемоги» України, багато експертів радять не робити передчасних оптимістичних висновків, адже у Пекіна теж є дуже багато важелів тиску на Вашингтон. До того ж, Китай вже задіяв їх, знову обмеживши експорт рідкоземельних металів.

«Погрози високими тарифами на кожному кроці — це неправильний спосіб ладнати з Китаєм. Ми закликаємо США якомога швидше виправити свою неправильну практику», — відповіли у Міністерстві торгівлі КНР.

Від зустрічі з Трампом за обідом у Білому домі президент Зеленський все ж очікує, що «імпульс приборкання терору й війни, який спрацював на Близькому Сході, допоможе закінченню російської війни проти України».

«Путін точно не сміливіший, ніж ХАМАС чи будь-який інший терорист. Мова сили та справедливості обов’язково спрацює і щодо Росії. Вже бачимо, що Москва спішить поновити діалог, тільки почувши про „Томагавки“, — додав український президент.

У четвер, 16 жовтня, після розмови з Путіним, Трамп заявив, що очільнику Кремля не сподобалася ідея, що США можуть надати Україні кілька тисяч «Томагавків». Разом із цим у цій же заяві американський президент також натякнув, що ці ракети потрібні й самим США. Раніше ТСН.ua вже писав, що останніми роками виробництво «Томагавків» у США коливалося від 55 до 90 штук на рік. Згідно з бюджетними даними Пентагону, США планують закупити 57 ракет 2026 року. Тобто як бачимо, їх не так багато.

До того ж, судячи з чергової компліментарної телефонної розмови Трампа з Путіним і домовленості дуже скоро зустрітися в Будапешті, в адміністрації США знову взяла гору ідея продовжити спроби відірвати Росію від Китаю. Бо, схоже, що політика залякування Пекіна новими тарифами й подальше загострення торговельної війни зайшла в глухий кут. Тому ми й чуємо нові заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса, якого аж ніяк не можна назвати симпатиком України, про різні очікування Києва та Москви у війні, які впливають на відсутність мирної угоди.

А анонс самим Трампом його можливої зустрічі з Путіним в Будапешті — країні-члені ЄС і НАТО — це величезна помилка Білого дому. По-перше, це чергова спроба домовитися з Кремлем про європейську архітектуру безпеки за спинами самих європейців. По-друге, нічим іншим, ніж продовженням ганьби Аляски з червоними доріжками та оплесками Путіну, для Трампа це не закінчиться. Хіба що черговою історичною лекцією Путіна, але вже не про Рюрика (за інформацією Financial Times, саме про це Путін довго розповідав Трампу в Анкориджі), а про печенігів та половців.

«Замість того, щоб просто дивитися шо у Трампа та робити ставку на те, що Трамп вирішить питання європейської безпеки, Європа має розробити власний комплексний план і перемогти Путіна. Ми повинні співпрацювати з Україною, щоб негайно створити інтегровану систему ППО. Європі необхідно швидко надати Україні зброю далекого радіусу дії, щоб вона могла атакувати російські командні центри, склади боєприпасів, аеродроми та заводи… Європа повинна додатково підготувати свою військову присутність в Україні…», — дописав в X експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге.

Яка каша шкідлива для здоров’я / © pixabay.com Ума Турман / © Associated Press На Одещині фура на смерть збила двох військових / © ТСН Розіграш monobank підірвав Мережу