Чи можливо вступити в ЄС попри війну та чого чекають від України: головне з інтерв'ю у ЄП

Міхаель Галер (Michael Gahler) – депутат Європарламенту, який опікується Україною довше за інших колег та, поза сумнівом, знає нашу державу краще за будь-якого іншого європарламентаря з Західної Європи.

Ще у часи Януковича він як представник Німеччини та Європейської народної партії був одним з ключових євродепутатів, які постійно просували українське питання та намагалися переконати тодішню владу обрати європейський шлях.

А з 2022 року Галер є доповідачем Європарламенту щодо України.

Це означає, що його думка є найавторитетнішою для інших депутатів ЄП та багато у чому формує позицію Європарламенту в цілому.

Саме тому під час відрядження до Брюсселя "Європейська правда" вирішила поспілкуватися з ним – і не прогадала.

Про вступ до ЄС без деокупації всієї території, про довіру та про перехідні періоди для України – читайте в інтерв'ю Галер: "Вступ України до ЄС не залежатиме від того, чи повернете ви всю територію, чи ні".

Далі – основні тези євродепутата.

Україна безумовно стане членом Євросоюзу.

По-перше, через те, що українці самі так вирішили.

По-друге, це наш спільний інтерес, тобто також інтерес Європи, щоби після закінчення цієї війни Україна не опинилася у сірій зоні, щоб вона не лишилася об'єктом, на який гострить зуби Росія.

І по-третє, Україна в довгостроковій перспективі буде не тягарем, а здобутком для ЄС.

Я дуже і дуже переконаний у цьому.

Я також знаю, що рух до ЄС – це важка робота, що це має свою ціну, і що виклики залишаються.

Тому що реакція на них була правильною.

І з боку українського громадянського суспільства, і з боку уряду, і з боку Верховної Ради, яка скасувала той закон.

Антикорупційні органи – дійсно важливі для вашого європейського майбутнього.

Я пам'ятаю процес створення НАБУ, САП, ВАКС, пам'ятаю, скільки роботи ми у це вклали, щоб гарантувати, що ці інституції будуть чистими.

Це вийшло, вони дійсно стали флагманами антикорупції.

Тож коли ми раптом побачили спробу зробити їх підконтрольними генеральному прокурору (а це політичний призначенець, він де-факто підконтрольний владі) – стало очевидно, що це крок у хибному напрямку.

Україна реагує правильно, коли друзі кажуть, що ви обрали хибний шлях.

Думаю, це тому, що в Україні дійсно є бажання бути частиною європейської сім'ї.

Водночас я розумію, що в Україні все ще є ті, хто хотів би повернутися до старих порядків.

Вони ж не зникли, як роса на сонці.

Але я думаю, що не тільки законодавство, а й український менталітет робить повернення до тих старих часів неможливим.

Люди хочуть, щоб Україна була дієвою демократією.

Отже, наразі довіра ЄС відновлена, але тепер ми точно не будемо давати карт-бланш.

Ми залишаємося пильними.

У тому числі – стосовно конкурсів на важливі посади.

У квітні переговори відкриються, так чи інакше.

Або Орбан "закінчиться", або він отримає нові причини, чому йому краще припинити це блокування.

І тоді все буде у ваших руках.