Чорна, біла, зелена: чим корисна редька і як вона рятує від авітамінозу та полегшує кашель

Освіжаюча, злегка гіркувата на смак, зате дуже корисна редька з давніх-давен була на столі українців. Але в XXI столітті почала втрачати популярність, а дарма.

За що її цінували наші предки, як відрізняється смак чорної та білої редьки, а також де знаходиться Редькине озеро і ще народний рецепт від надокучливого кашлю - читайте у матеріалі Коротко про.

З Давнього Єгипту до сьогодення

У продуктових магазинах і на ринках серед різноманіття томатів, броколі, цукіні редьку знайти важко. Продавці кажуть, що цей овоч не має такого попиту, як ті ж авокадо чи батат. І дарма, тому що такий скромний коренеплід містить стільки вітамінів і мінералів, що тепличним чи заморським овочам і не снилося.

Але почнімо знайомство з редькою з її історії. Коренеплід вирощували ще у Давньому Єгипті. Навіть докази цьому є: археологи знаходили зображення редьки на стінах храмів. У ті давні часи овоч подавали до столу і як самостійну страву, і як овочеве доповнення до м’яса, птиці, риби у різних стравах. А ще редькою лікували хвороби шлунку.

В Україну редька потрапила приблизно за часів Київської Русі. І швидко стала однією з найпопулярніших культур. А як інакше - якщо невибаглива, освіжаюче смачна, добре зберігається довгий час. Взимку, коли бракувало свіжих овочів, саме редька в тандемі із квашеною капустою ставала головним джерелом вітамінів.

Українцям в ті давні часи так смакувала редька, що нею «присмачували» навіть народний фольклор. «Без редьки та капусти зима не мила», говорили наші предки, підкреслюючи користь овочів. Або «гірка редька, але їсться» - так казали про щось малоприємне, але обов’язкове до виконання.

Та що там приказки, якщо до сьогодні в Україні досить поширене прізвище «Редька». Воно виникло як прізвисько, ймовірно, для людини з гострим характером чи хто любив цей овоч.

Є і топоніми. Наприклад, село Редькине (щоправда, зараз Придорожнє) знаходиться у Донецькій області. А в Оболонському районі Києва є озеро Редькине – штучна водойма, що утворилася після видобутку піску.

А от пам’ятника редьці поки що немає, на відміну від картоплі чи ніжинського огірка. Хоча хто знає, може, колись і з’явиться.

Існує багато сортів редьки, та зазвичай коренеплоди розрізняють за кольором. В Україні найбільш поширеною є чорна редька - найгостріша і найбільш корисна. Має темну шкірку і білу м’якоть. Біла редька ніжніша на смак, без різкої гіркоти. Зелена редька має зеленувату шкірку і приємний, більш солодкуватий смак. Червона і фіолетова зустрічаються рідше, але виглядають яскраво і святково на тарілці. Такі сорти мають пікантний з гірчинкою смак.

Спільна риса будь-якої редьки – легкість у вирощуванні. Це та культура, яку можна вирощувати у будь-якому ґрунті за будь-яких кліматичних умов. Хоча надмірної сухості коренеплід не любить, «віддячить» неприємною гіркотою і малими розмірами. Тому у спекотні дні редьку треба поливати.

Для горла замість «стрепсілса»

Наші прабабусі знали: будь-який кашель найкраще лікувати соком чорної редьки з медом (рецепт читайте нижче). Але навіть не здогадувалися скільки ж вітамінів та мінералів містить цей овоч. У редьці є:

• вітамін С,
• вітаміни групи В,
• вітамін РР,
• кальцій,
• калій,
• фосфор,
• залізо
• магній,
• йод.

А ще є клітковина і ефірні олії. І при цьому лише 16 калорій у 100 грамах. Очевидно, що з таким списком корисностей редька допомагає зміцнювати імунну систему організму і:

• допомагає контролювати вагу та тиск,
• покращує роботу ШКТ,
• позитивно впливає на нервову систему,
• підтримує баланс рідини в організмі,
• покращує кровообіг,
• підтримує здоров’я серцево-судинної системи.

Однак не можна смакувати редькою людям, які мають захворювання шлунку і кишечника в стадії загострення, гострий панкреатит і ентероколіт, перенесений інфаркт.

А ось тим, кого мучить кашель, редька може полегшити страждання. Прихильники народної медицини стверджують, що ні «стрепсілс», ні «тантум верде» не замінять сік чорної редьки.

Щоб приготувати такий засіб, треба натерти овоч на тертці, відтиснути сік. І додати трохи меду, як то кажуть, на око, але суміш має бути рідкою. Або ще простіше: візьміть коренеплід, помийте, зріжте верхівку, обережно частково виріжте серцевину, влийте туди мед, закрийте зрізаною з редьки кришкою, залиште на 8-10 годин, щоб овоч пустив сік. Що довше - то більше соку у вирізаній серцевині буде. Приймати по 1 столовій ложці тричі на день за 30 хв. до їжі або у разі нападу кашлю. Але, нагадуємо, перші ніж експериментувати з редькою, краще проконсультуватися з лікарем.

Цікаво!

Що спільного у редьці, ріпі і редисці?

Тільки те, що це коренеплоди. Редька, ріпа і редиска – це абсолютно різні овочі. Відрізняються за розміром, формою, кольором, смаком, призначенням.

Редька може бути дрібною або великою, з гострим смаком і чорною, білою, зеленою, червоною шкіркою. Смакує в салатах, а ще у тих стравах, куди проситься певна пікантність.

Ріпа - великий коренеплід, дійсно трохи схожий на редьку, але з білою чи жовтою шкіркою, та й смак має ніжний, солодкуватий. Прекрасно доповнює супи і рагу.

Редиска - це дрібний однорічний гострий коренеплід, часто рожевий або червоний, який їдять сирим.

Як зберігати редьку?

У холодильнику. Не мийте її перед зберіганням, лише видаліть бадилля і загорніть у паперовий рушник. У холодильнику і в такому вигляді овоч може зберігатись до 14 днів.

У підвалі. Покладіть редьку в ящик з вологим піском так, щоб коренеплоди були повністю засипані. Помістіть ящики у прохолодне темне місце з температурою 2-4°C. Так овоч зберігатиметься пів року, а то й довше.

На кухні чи в морозильнику? А ось так редьку зберігати не можна. При кімнатній температурі овоч швидко втратить свіжість, стане жорстким і волокнистим, а при заморожуванні і подальшому розморожуванні буде без смаку і більше нагадуватиме пюре, аніж хрустку редьку.

Що приготувати з редьки?

Наприклад, справжню вітамінну бомбу: салат редьки з морквою і горіхами.

Інгредієнти:

• 1 середня чорна редька,
• 1 середня морквина,
• 1 зубчик часнику,
• 5 ядр волоських горіхів,
• 1 столова ложка лимонного соку,
• 1 столова ложка оливкової олії,
• 1 чайна ложка діжонської гірчиці.

Овочі добре помити, почистити. Моркву натерти на грубій терці, редьку нарізати тонкими смужками. Змішати з лимонним соком.

Готуємо заправку до салату. Змішати олію і гірчицю, витиснути туди зубчик часнику, додати до овочів, ретельно перемішати і залишити на 10 хвилин, щоб смак «заспокоївся». Прикрасити салат ядрами горіхів.