Як судять колишнього командира ССО за держзраду: британський корабель і “Кобза”

У Миколаєві судять Едуарда Шевченка — колишнього командира 73-го морського центру Сил спецоперацій та посадовця Очаківської міської ради. За версією слідства, з початком повномасштабної війни він нібито намагався завербувати міського голову Очакова, передавав росіянам дані про наслідки обстрілів, а раніше у 2017 — 2019 роках — розвідувальну інформацію.

На черговому засіданні суд розглядав епізод, пов’язаний із прибуттям до Одеси британського військового корабля у грудні 2018 року. За даними обвинувачення, Шевченко нібито сповістив про це російських агентів. Сам підсудний заперечує провину й називає звинувачення “маячнею, яку за кілька днів зліпили у справу”. МІПЛ розповідає, як минуло засідання.

Британський корабель

На засіданні 29 вересня суд продовжив вивчати матеріали справи. Антон Малюк, прокурор Миколаївської обласної прокуратури, оголосив протокол огляду сайтів, де йшлося про прибуття до Одеси корабля з Великої Британії. За даними обвинувачення, Шевченко нібито сповістив російських агентів про корабель та пов’язані з цим заходи в структурах ВМС України. 

— У пошуку ввели запит “Одеса розвідувальний корабель Великої Британії грудень 2018”. Серед результатів — новини про те, що 19 грудня 2018 року до порту Одеси прибув розвідувальний корабель ВМС Великої Британії, — зачитав прокурор.

Серед результатів пошуку була стаття на сайті “Мілітарний”, який посилався на матеріал одеського видання “Думская” — “Британський розвідувальний корабель прибув в Одесу”. У протоколах також згадані публікації у британських The Telegraph і BBC. У них йшлося про посилення присутності Великої Британії в Чорному морі, відправлення морпіхів і судна до України, а також про те, що “британський корабель в Україні надсилає сигнал Росії”.

Коли прокурор завершив, адвокат підсудного Олександр Герасимов зазначив, що йому не зрозуміло, як ці публікації підтверджують провину його клієнта.

— Прокуроре, на підтвердження чого ви надаєте ці докази? — уточнила головуюча суддя Ірина Боброва.

— Шановний суд, — взявся пояснювати прокурор, — під час попереднього засідання ми слухали аудіо і переглядали переписку в Telegram. Там йшлося про перебування британського корабля та офіцерів в Одесі. Після огляду відкритих джерел ми підтвердили, що в грудні 2018 року британський військовий корабель дійсно заходив до порту Одеси.

Минулого засідання прокурор наводив стенограму розмов Олександра Буцького, керівника одного з батальйонів “ДНР” з представником російських спецслужб. У ній Буцький переповідав повідомлення від свого агента з псевдо “Кобзар”. Той сповіщав, що його відділу наказали охороняти англійський корабель розвідки в Одесі. Також вказував, що у перший день приїзду британців не був на роботі через сімейні обставини. А коли повернувся, то цікавився, чому його не сповістили про прибуття іноземців. Йому пояснили: не залучили, бо він збирався звільнятися, але “Кобзар” відповів, що остаточного рішення ще не ухвалив і через це їздив до Генштабу. За версією обвинувачення, “Кобзар” — це Шевченко.

Суддя Боброва повідомила, що долучить до справи протоколи від прокурора і суд оцінить їх у нарадчій кімнаті, коли ухвалюватиме вирок.

Відповідь ВМС

Далі прокурор зачитав лист управління СБУ Миколаївської області до Олексія Неїжпапи, очільника ВМС України, і відповідь на нього. Лист надіслали в листопаді 2023 року.

Прокурор досліджував період з грудня 2018-го по травень 2019-го, і саме в цей час Шевченко був начальником групи протичовнової боротьби, протипідводно-диверсійного забезпечення та протимінної оборони управління оперативного бойового забезпечення штабу командування ВМС ЗСУ.

СБУ просила повідомити, чи перебували представники Великої Британії на об’єктах, підпорядкованих Військово-морським силам України у грудні 2018 року. Правоохоронців також цікавило, чи залучали Шевченка до роботи з британською делегацією, чи був він відсутній у перший день її приїзду через сімейні обставини та чи мав із цього приводу розмову в Генштабі. Крім того, СБУ з’ясовувала, чи доручали Шевченку та підпорядкованому йому підрозділу охороняти корабель. А також чи могло зашкодити національній безпеці передання ворогу внутрішніх розпоряджень про бойову готовність і взаємодію з британцями.

У відповідь на лист у ВМС підтвердили, що Шевченко у цей період очолював групу протичовнової боротьби і мав допуск до державної таємниці. За функціональними обов’язками Шевченка могли залучити до охорони британського корабля і взаємодії з британцями, але документи з цією інформацією знищили через початок великої війни.

У відповіді також вказують, що з 2 по 6 грудня 2018 року Шевченко перебував у відрядженні в Міноборони. А з 14 по 16 грудня знаходився на лікарняному. Водночас командування ВМС не змогло підтвердити, чи перебували британці у грудні 2018 року в Одесі та про підвищення бойової готовності через це. Проте наголосили, що передача такої інформації ворогу могла б нашкодити національній безпеці.

Захисник Олександр Герасимов заявив, що ці матеріали не доводять провини його підзахисного. За його словами, обвинувачення не представило жодного доказу на підтвердження причетності Шевченка до передачі інформації про британський корабель. Мовляв, справа базується на розмовах російських агентів, але немає підтвердження, що їх інформував саме Шевченко.

— Я називаю ці докази притягнутими за вуха. Ми не почули жодної розмови за участю Шевченка, яка мала б хоч якесь відношення до британських кораблів, — сказав адвокат.

Герасимов звернув увагу, що навіть у наданих відповідях зазначене лише припущення, що Шевченко “міг бути залучений”, а міг і не бути. Також у документах вказано, що він був начальником групи, але не відділу чи підрозділу, як стверджує обвинувачення.

Сам Едуард Шевченко заявив: немає доказів, що він когось сповіщав про британський корабель. Він поставив під сумнів твердження, що “Кобзарем” або “Кобзою” називали саме його:

— А хто такий “Кобза” взагалі? — заявив Шевченко.

— Так росіяни вас називали, — відреагував прокурор.

— А де підтвердження цьому? А може, вони так вас називали, чи ще когось. Ніде немає підтвердження, що “Кобза” — це Шевченко, а Шевченко — це “Кобза”. Знаєте, у радянські часи, коли я був дитиною, казали: “Партія” — мали на увазі Леніна, а казали “Ленін” — розуміли, що це партія. Так от, покажіть мені документальне підтвердження.

Він додав, що справа побудована на припущеннях і нема підтвердження, що саме про нього говорили у матеріалах, які надав прокурор. Шевченко підвищив голос:

— Яким чином я маю стосунок до їхнього спілкування? Це я з кимось розмовляв? Ви повинні довести мою вину, а не спиратися на чутки, що баба Люся з бабою Клавою на базарі про мене говорили.

Він також нагадав, що востаннє мав підпорядкований підрозділ ще у 2017 році, до звільнення з частини Сил спецоперацій. Тож інформація з переписок російських пособників, де йдеться про залучення підрозділу до охорони корабля, до нього не має стосунку. Шевченко роздратовано завершив:

— Нібито надав інформацію. А де докази, що я щось надав? Який був порядок надання цієї інформації? Я ж не якийсь цивільний дегенерат, щоб ви мене, даруйте, у багно тицяли саме в тій сфері, якій я стільки років віддав. Я чудово знаю, що це таке і як усе робиться. У мене все. Вважаю, що це не докази, а просто маячня, яку за п’ять чи десять днів зліпили у справу.

Прокурор пояснив, чому на думку сторони обвинувачення, псевдонім “Кобза” або “Кобзар” стосується саме Едуарда Шевченка. Він зазначив, що дійсно у протоколах фігурує листування не безпосередньо між Шевченком і людьми, щодо яких проводили негласні слідчі дії.

— Проте зі змісту листування можна логічно дійти висновку, що мова йде саме про нього — з огляду на сімейний стан, вік, місце служби і попередню службу. Якщо взяти всі ці повідомлення в сукупності, вони дають підстави вважати, що під псевдонімом “Кобза” мають на увазі саме обвинуваченого, — сказав прокурор.

У переписках російські агенти згадували, що у “Кобзи” хвора дитина і він ображений через звільнення зі служби. Шевченко у суді підтверджував, що його дитина має інвалідність і не приховував образи на колишнє керівництво. 

Шевченко знову взяв слово:

— Антоне Вікторовичу, а де саме йдеться про те, що я щось передавав?

— У тому самому листуванні, яке досліджували в суді, — відповів прокурор.

— Так це ж вони між собою розмовляли! Це все одно, якби я зі своїм адвокатом говорив щось про вас — хіба це було б доказом? Ні. Це просто розмова між людьми, але аж ніяк не підтвердження. Я правий, Олександре Володимировичу? — звернувся до захисника Шевченко і продовжив: — Або, наприклад, я з вами говорю про якусь третю людину у й кажу, що він мені подарував Porsche Cayenne, хоча насправді нічого не дарував. І що тоді — вважатимемо, що він справді давав хабарі й подарував мені машину? І що, його тепер треба саджати за ґрати тільки тому, що я ніс якусь дурницю?

На цьому суддя Ірина Боброва зазначила, що суд залучає лист від СБУ та відповідь на нього до справи, а оцінюватиме їх при ухваленні вироку.

Наступне засідання у справі призначили на 14 жовтня. Надалі в суді мають дослідити вилучене під час обшуку в Шевченка майно та допитати свідків, серед яких міський голова Очакова.

Авторка:

Джерело: МІПЛ