Як уповільнити старіння: геронтолог - про довгожителів та секрети молодості

Сьогодні в Україні, за даними Пенсійного фонду, налічується понад 116 тисяч довгожителів, серед них 1562 особи віком від 100 років. Чому одні люди живуть до ста років, навіть маючи шкідливі звички, інші старіють раніше часу?

Що важливіше – спадковість чи спосіб життя? Які звички продовжують життя? Чи можна реально зменшити свій біологічний вік та "обдурити" час? Про це Коротко про розповів завідувач відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Інституту геронтології НАМН України, професор Валерій Шатіло.

Які фактори впливають на тривалість життя

- Валерію Броніславовичу, в Україні сьогодні понад 116 тисяч довгожителів. Що допомогло цим людям прожити так довго?

- Старіння – складний процес. Він залежить від сукупності багатьох факторів та причин.

По-перше, є ендогенні чинники – власне вікові зміни організму та те, як вони відбуваються. По-друге, існують зовнішні, середовищні фактори.

Внутрішні чинники – це також генетика. Якщо брати населення в цілому, генетика визначає приблизно 20-25% тривалості життя. Такі чинники як екологія та довкілля теж становлять приблизно 25%.

Дуже важливий спосіб життя. Він визначає близько 45-50% - те, як людина поводиться, які у неї звички: чи є шкідливі - куріння, зловживання алкоголем та інші. Спосіб життя - це режим праці та відпочинку, скільки людина спить, як у нього чергуються навантаження, працює вона уночі чи вдень.

Також важлива фізична активність, а ще харчування відіграє величезну роль. Тобто сукупність цих чинників є спосіб життя. Він визначає майже половину впливу на процес старіння.

Є також соціальні чинники – наприклад, рівень системи охорони здоров'я. Він становить приблизно 10-15%. Тобто кожен із чинників важливий. Але це якщо говорити про середній рівень популяції.

Якщо ж розглядати довгожителів – це особлива категорія людей. Ті, хто живе понад 90 років, – у них дещо інші закономірності. Серед них буває так зване спорадичне довголіття, коли воно не пов'язане зі спадковістю, а буває сімейне довголіття.

При сімейному довголітті генетичний чинник вже 50-60%, тобто його значущість зростає приблизно у два з половиною рази. Але й спосіб життя, як і раніше, має значення.

Про вплив родинних зв'язків на тривалість життя

Ми проводили дослідження щодо України – Інститут геронтології, у тому числі міжнародні проєкти. Вивчали не просто довгожителів, а саме пари довгожителів – наприклад, дві сестри, брат та сестра чи два брати. Таких пар в Україні виявили близько сотні.

І з'ясувалось, що величезну роль відіграє, якими були батьки. Якщо один із батьків прожив понад 90 років, а іноді обоє, то й діти-близнюки жили дуже довго.

Було й інше дослідження, яке показало, що в сім'ях довгожителів діти можуть жити по-різному залежно від способу життя. Наприклад, один з братів вів правильний спосіб життя – жив, як батьки, у сільській місцевості, спокійно, оптимістично, був фізично активний, правильно харчувався – і прожив 95 років.

А його брат, який переїхав до міста, вів нездоровий спосіб життя: курив, зловживав алкоголем, у нього хвороби розвинулися раніше, і він помер у 68 років. Тобто знову ми бачимо – все залежить від сукупності факторів.

Основна причина смертності – серцево-судинні захворювання

- Дожити сьогодні в Україні до 90 років – це лотерея чи реальний шанс? І як змінилася тривалість життя українців за останні десятиліття?

– Тривалість життя взагалі вимірюється по-різному. Є поняття середньої тривалості життя – це середній вік померлих людей. А є очікувана тривалість життя, тобто, наприклад, якщо людина дожила до 60 років, можна прогнозувати, скільки ще вона проживе – 15, 20 років тощо.

За часів Радянського Союзу середня тривалість життя в Україні була найвищою – можливо, це частково була пропаганда, але чоловіки тоді жили в середньому 68 років, а жінки – 76.

У 1990-х роках були періоди, коли чоловіки жили лише до 63 років. Пізніше середній показник трохи зріс - приблизно до 66 років. В останні роки показники змінилися через війну: гине багато молодих людей, і це, звісно, ​​впливає на статистику.

Якщо дивитись у динаміці, за останні двадцять років чоловіки трохи збільшили тривалість життя, жінки – теж. Але ми досі відстаємо від багатьох країн. У деяких країнах – наприклад, у Японії, Швейцарії, Італії – середня тривалість життя сягає 83-84 років. Якщо людина там доживає до 60 років, їй прогнозують близько 25 років життя. У нас – приблизно 8-9 років для чоловіків та 15 років для жінок, тобто значно менше.

– Чому так відбувається?

– У нас дуже великі втрати у середньому віці. До війни лише кожен другий чоловік доживав до 60 років – половина помирала раніше. Особливо висока смертність серед чоловіків віком від 45 до 60 років. Виною тому шкідливі звички – куріння, алкоголь. Але основна причина – серцево-судинні захворювання. В Україні вони становлять 60-62% від загальної смертності.

Дуже важливо проходити профілактичні обстеження – особливо після 40 років, а тим більше після 60 років. Це допомагає вчасно виявити серцево-судинні, онкологічні та інші хвороби.

У жінок цей віковий період відіграє меншу роль - основні проблеми виявляються після 52-55 років, а у віці 60-70 років смертність урівнюється з чоловічою.

Тому особливу увагу потрібно приділяти віку 40-60 років, регулярно проходити медогляди, робити чек-ап. Розвиток охорони здоров'я саме у цьому віковому проміжку надзвичайно важливий.

Найбільше довгожителів у Японії, Італії та Швейцарії

- А в Україні понад 116 тисяч людей, яким за 90 років. Це багато чи мало для нашої країни? Як ми виглядаємо порівняно з іншими?

- Середня тривалість життя у різних країнах різна, але дослідження показують, що відсоток довгожителів приблизно однаковий. Хоча там, де середня тривалість вища, довгожителів старше ста років зазвичай більше. Наприклад, в Італії – особливо у маленьких містечках – дуже багато людей за 100.

Якщо порівнювати Україну з країнами Східної та Центральної Європи, то ми приблизно на тому ж рівні. Звичайно, менше, ніж у Японії, Італії чи Швейцарії, де середня тривалість життя наближається до 90 років.

Війна та стрес помітно прискорюють старіння

– Зараз в Україні – сильний соціальний стрес від війни. Адже це, напевно, теж впливає на старіння?

- Дуже впливає. Ми визначали біологічний вік людей і бачимо, що серцево-судинна система і особливо обмін речовин – метаболізм – старіють швидше. Старіння помітно прискорилося, особливо у нинішніх умовах.

Поки що рано говорити точно, наскільки війна прискорює старіння, але дослідження показують: якщо раніше в українців і так спостерігалося прискорене метаболічне старіння (через певні звички, підвищений холестерин, цукор у крові тощо), то тепер ситуація погіршилася.

Так званий "метаболічний вік" – це вік за станом обміну речовин. Ще до війни він у середньому перевищував календарний вік приблизно на 6 років. А під час війни – вже на 9. Тобто приблизно в 1,5 раза більше.

Це пов'язано з тим, що показники здоров'я погіршилися: частіше виявляємо стан переддіабету, коли людина нічого не відчуває, але хвороба вже починається, підвищений холестерин та інші порушення. Ми проводимо профілактику, призначаємо препарати, які знижують ці прояви.

Вплив шлюбу на тривалість життя

- Що думаєте про шлюб? Кажуть, чоловіки у шлюбі живуть на 10 років довше, а жінки – навпаки, на 10 років менше. Це правда?

- Ні, різниці у 10 років немає. Дослідження показують, що чоловіки у шлюбі справді живуть трохи довше – на рік, два, максимум три. Але щоб точно порівнювати, потрібно враховувати безліч факторів: вік, умови життя, склад вибірки. Тобто групи мають бути порівнюваними.

Жінки, навпаки, іноді живуть трохи менше. Чому? Тому що на них лягає турбота і про дітей, і про чоловіка, і роботу, і себе - все разом.

Ми спостерігали, що жінки, які не були одружені, дійсно, часто бувають довгожителі. Навіть ті, хто пережив важкі події – наприклад, ранню смерть дитини чи розлучення – іноді живуть довше. Можливо, це пов'язано з генетикою, а можливо, з тим, що вони дбають більше про себе, не розподіляючи енергію на інших. Такий фактор справді існує.

На заході України живуть довше

- Чи відомо, в яких регіонах України люди живуть довше і чому? Є різниця між містом та селом?

- Так, є відмінності. У селі, наприклад, гірше з медичною допомогою, але у місті – своя екологія. В Україні немає таких "зон довголіття", як на японському острові Окінава, де концентрація довгожителів є особливо високою.

Проте деякі регіони виділяються. Це, наприклад, Вінницька область, Івано-Франківська, взагалі захід України. Коли ми їздили вивчати пари довгожителів, більшість із них якраз були із Вінницької та Хмельницької областей.

Середня тривалість життя по регіонах теж відрізняється: на півдні вона менша, а на заході - більша приблизно на три роки. Біологічний вік, який ми вимірювали, також краще на заході, потім – у центрі та на півночі, а гірше – на півдні та сході.

- Це, мабуть, через екологію?

- Так, екологія відіграє роль. Але також важливі харчові звички та культура харчування. На заході країни, наприклад, більше використовують рослинних продуктів, антиоксидантів. Таких факторів безліч.

Помилки у документах довгожителів

- А буває так, що вік довгожителів виявляється неточним через старі документи чи помилки в архівах?

- Так, таке буває. Наприклад, у Абхазії, де ми проводили дослідження, раніше не було записів актів громадянського стану. Вік визначали за розповідями родичів: людина каже, що вона правнук того, а її батько народився, коли діду було стільки-то років, і таким чином обчислюють, що їй десь між 100 і 110.

Якщо ж є церковні книги – записи точніші. Але за останні 100 років ситуація змінилася: документи ведуться нормально, і для людей, що народилися за останні 120 років, вік зазвичай вказується досить точно.

Довгожителів поєднує ставлення до життя, творчість та гарна генетика

- А що об'єднує людей, які живуть понад 90 чи навіть 100 років? Може, якась філософія життя, риси характеру, щоденні звички?

- Так, перш за все – психологія. Оптимізм, спокій, помірність. Вони живуть спокійно, без надмірностей. Харчуються помірковано, не зловживають нічим.

Цікаво, що серед довгожителів часто трапляються люди творчих професій – художники, композитори, письменники, науковці. Наприклад, перший директор Інституту геронтології Дмитро Чеботарьов прожив майже 97 років.

Також нерідко довгожителі – священники. Навіть якщо вони мають зайву вагу, їхній спосіб життя і внутрішній спокій, ймовірно, компенсують це.

Фенотип - тобто сукупність навичок, поведінки, способу життя - відіграє величезну роль. Та ж розміреність, врівноваженість дозволяють людині менше піддаватися стресові. У таких людей, як правило, вищий рівень ендорфінів, серотоніну, мелатоніну – гормонів, пов'язаних зі спокоєм та сном. Вони краще сплять: лягають рано, близько 8-9-ї вечора, встають на світанку. Це дуже важливо – правильні біоритми.

Гарний сон – один із ключових факторів здоров'я. Крім того, у них зберігається фізична активність – навіть у 90-100 років вони можуть працювати на дачі, займатися посильною працею.

Важливими є також харчування (рослинна їжа, кисломолочні продукти, антиоксиданти) та помірність у всьому. Ми зауважуємо, що хвороби у них розвиваються пізніше та протікають легше.

Наприклад, хвороба Альцгеймера або деменція зустрічаються у довгожителів значно рідше і в пізнішому віці. Серцево-судинні захворювання у них теж виявляються пізніше, ніж у їхніх родичів, які не мають довголіття. Тобто у них уповільнений сам темп старіння.

Це і об'єднує людей-довгожителів – у них біологічне старіння відбувається повільніше. А впливає на це безліч факторів: і генетика, і довкілля, і спосіб життя. Хоча, звичайно, бувають і винятки – деякі довгожителі курили чи мали інші звички, але все одно жили довго.

- Тобто, мабуть, це генетика?

- Так, значною мірою – генетика. Приблизно дві третини чинників довголіття залежить від спадковості. Є захисні механізми, які передаються з генами – наприклад, стійкість до стресів.

Ми нерідко чуємо історії на кшталт: "мій дід курив одну цигарку за іншою, а прожив сто років". Так, це швидше за все генетика. Це якраз той випадок, коли спадковість переважує. Ось візьмемо, наприклад, Черчілля. Адже він теж курив, мав зайву вагу, але прожив довго.

Він мав потужні ендогенні чинники - внутрішні захисні механізми. Якби генетики докладно його вивчили, то, гадаю, знайшли б, чому він так довго жив.

Чому президенти живуть довго

До речі, президенти також часто живуть довго. Я маю на увазі, перш за все, президентів США - їх багато, і у більшості досить висока тривалість життя.

- Хоча, начебто, у них постійний стрес?

- Не лише стрес має значення. Їх регулярно обстежують, вони мають на високому рівні медичне спостереження. Їм вчасно виявляють та лікують захворювання, роблять операції, коригують харчування. З іншого боку, їм доводиться підтримувати форму.

Зовнішній вигляд – відображення внутрішнього стану організму

- А може геронтологія дати звичайним людям якісь поради, як виглядати молодо? Чи зовнішній вигляд взагалі не пов'язаний з біологічним віком – і залишається лише йти до пластичного хірурга?

- Зовнішній вигляд – це насамперед відображення внутрішнього стану організму. Якщо внутрішні органи здорові, якщо нормально працює шлунково-кишковий тракт, якщо гормональний баланс у порядку – то й шкіра виглядає краще.

Але, звичайно, з віком з'являються зморшки, шкіра втрачає вологу та еластичність. Ці процеси можна трохи сповільнити – масажами, кремами, засобами з антиоксидантами та іншими активними речовинами. Це допомагає, але не зупиняє старіння.

Пластична хірургія, звісно, ​​може покращити зовнішній вигляд, але не впливає на біологічний вік.

Є люди, у яких шкіра швидко старіє – не тому що організм старий, а тому що у них астенічна статура: худорлява, з малою кількістю жирової тканини. Через це шкіра здається більш зморшкуватою, хоча внутрішній стан – нормальний.

– Тобто людина може старіти нерівномірно?

– Саме так. Різні системи організму старіють із різною швидкістю. Наприклад, може швидше старіти серцево-судинна система, а нервова – повільніше. Шкіра, якщо часто піддається дії сонця, ультрафіолету, старіє швидше. Це не тільки зморшки, можуть розвиватись і злоякісні утворення на шкірі.

Щоб уповільнити старіння, важливо вести здоровий спосіб життя. Це те, що не потребує великих витрат – тому що ліки від старіння досі не вигадані.

Від прискореного старіння захистять кверцетин та куркумін

- Тобто не існує препаратів, які реально омолоджують людину?

– Ні, але є речовини, які ми називаємо геропротекторами – вони захищають від прискореного старіння. Сюди входять, наприклад, антиоксиданти, особливо рослинні – флавоноїди. До них належать кверцетин, куркумін, ресвератрол. Ресвератрол отримують із виноградних кісточок – такі препарати зараз продаються.

Ще є екстракти із кори сосни, які виробляють у Франції. Кверцетин – найдоступніший, ми часто його використовуємо. Він уповільнює багато вікових змін в організмі. Міститься він у цибулі, корі дуба, а також в овочах та фруктах з помаранчевим забарвленням. Можна отримувати його з продуктами, а можна – у вигляді добавок.

Кверцетин варто запам'ятати: він покращує імунну систему, сприятливо впливає на судини. Судинні захворювання починаються з пошкодження ендотелію - внутрішнього вистилання судин. Клітини ендотелію втрачають свої функції, розвивається гіпертонія, атеросклероз. Кверцетин допомагає покращити стан ендотелію і цим зміцнює судини.

Є й інші речовини, наприклад мелатонін – гормон, який регулює всі добові ритми організму. Він виробляється уночі. Люди, у яких старіння починається раніше, часто спостерігається дефіцит мелатоніну. З віком його вироблення знижується. Тому після 60 років можна застосовувати замісну терапію – невеликі дози мелатоніну на ніч, за годину до сну. Це покращує сон та уповільнює процеси старіння.

Є й інші препарати, які мають позитивний ефект. Наприклад, метформін – відомий засіб при діабеті. Він зменшує так звану інсулінорезистентність – коли клітини стають нечутливими до інсуліну.

Метформін відновлює чутливість рецепторів, покращує обмін речовин і в невеликих дозах здатний уповільнювати багато вікових змін. Раніше навіть використовували препарати на основі плаценти – також для стимуляції регенерації.

- А що б ви порадили приймати людям, щоб жити довше?

– Кверцетин безпечний для всіх. Ми зазвичай рекомендуємо дозу 250 міліграм на день, іноді до 500. Є препарати як зарубіжні (американські, європейські), так і українського виробництва. Можна приймати їх 3 місяці - як добавку до харчування, багатого на рослинні антиоксиданти. (Перед тим як приймати будь-які препарати, проконсультуйтеся зі своїм лікарем, - Ред.)

Вітаміни також важливі, особливо вітамін D. Чому? Тому що з віком людина менше буває на сонці, особливо взимку та напровесні. В Україні у 80% людей старше 40 років спостерігається дефіцит вітаміну D. Тому рекомендуємо приймати профілактичну дозу – з листопада до квітня, поки мало сонця.

Також корисні полівітамінні комплекси. Колись Інститут геронтології розробив власні – наприклад, Декамевіт, Квадевіт та інші. Там збалансовано більшість необхідних вітамінів. Ми радимо проходити два курси на рік: один - взимку, інший - рано навесні, по 2-3 тижні.

Зрозуміло, якщо людина не має пухлин, тому що вітаміни можуть стимулювати зростання тканин. В інших випадках – це безпечна та корисна профілактика.

- Зараз багато рекламують добавки під назвою "NAD+". Що це таке?

- NAD – це речовина, яка бере участь у циклі Кребса – у метаболічних процесах клітин. Без нього не утворюється АТФ – основна енергія організму. Тому такі добавки справді можуть покращити енергетичний обмін. Але треба розуміти: раніше, наприклад, застосовували сам АТФ в ін'єкціях – ефект наставав буквально за хвилину.

Потім з'явилися препарати креатинфосфату – дорогі, але корисні при інфарктах, інсультах, гострих станах. Для тривалого застосування краще використовувати субстрати, з яких організм сам синтезує АТФ. Наприклад, L-карнітин – він покращує енергетичний обмін та сприяє утворенню АТФ.

Тобто краще давати не готову енергію, а речовини, які активують власні процеси.

- А гінкго білоба допомагає від старіння мозку?

- Так, у певних випадках і за правильного дозування. Оптимальна доза – близько 240 міліграмів на день. Але препарат має бути сертифікований – зараз багато аналогів, але не всі стандартизовані. При правильному прийомі гінкго білоба покращує пам'ять, діє як нейропротектор. У ньому міститься кверцетин.

Проходьте на день по 5 кілометрів

- Окрім препаратів, очевидно, важливі і фізичні навантаження?

- Звісно. Регулярні фізичні тренування – це природний спосіб підтримувати молодість. Якщо людина щодня проходить хоча б 5 кілометрів, плаває чи їздить велосипедом – це активує внутрішні механізми відновлення, у тому числі на генетичному рівні. Ці процеси не відбуваються відразу - але через місяць, через три місяці організм переходить на новий рівень функціонування.

Важливо працювати якомога довше, але там, де вам подобається

- Чи правда, що для довголіття важливо мати життєву мету, навіть у 70-80 років?

- Так, звичайно. Якщо людина творча – вчений, лікар, педагог – і весь час була зайнята роботою, а потім раптом вийшла на пенсію, у неї дійсно втрачається сенс життя, особливо якщо немає іншого заняття. Тому дуже важливо, щоб літня людина мала хобі: на дачі, з тваринами, з квітами, руками щось робити.

Якщо людина втратила основну роботу, потрібно, щоби був "запасний аеродром" - щось, що приносить радість. Адже люди похилого віку часто впадають у депресію, особливо, якщо є хвороби. Депресія скорочує життя та викликає інші проблеми, аж до злоякісних захворювань.

Тож важливо мати хобі. Якщо є можливість працювати – треба працювати, але там, де подобається. Якщо немає сил – можна змінити професію. У геронтології є термін "залишкова працездатність": якщо людина вже не може виконувати колишню роботу, їй рекомендують професійну переорієнтацію. Наприклад, освоїти комп'ютер, почати щось робити самостійно. Люди можуть навчатися і у 80 років – це важливо.

– Як можна визначити свій біологічний вік?

- В Інституті геронтології у Києві є програми, які оцінюють не лише біологічний вік, а й схильність до різних захворювань – хвороби Альцгеймера, серцево-судинні, порушення нервової системи. Є й комплексна програма виявлення раннього чи прискореного старіння.

Головне - після діагностики дотримуватися рекомендацій щодо способу життя. Часто буває, що людина подивилася результати, махнула рукою – і все. Адже сенс у тому, щоб щось змінити.

Коли чекати на таблетки від старіння

- Що зараз чути про "таблетки від старіння"? Часто з'являються відео, де кажуть, що за десять років їх вже винайдуть. Це правда?

- Розкажу випадок. 1972 року, на міжнародному конгресі з геронтології у Києві, ми проводили опитування серед ста відомих фахівців. Запитували: "Коли з'являться таблетки від старіння?" Тоді люди були оптимістичнішими - близько 40% відповіли, що через 10 років. Зараз, гадаю, таких оптимістів залишилося 10%.

Робота з геномом, звичайно, дуже складна та небезпечна, але ми вже знаємо, що багато хвороб пов'язані з генетичними поліморфізмами, і вони передаються у спадок. Тому рекомендуємо людям зі схильністю до діабету, онкології чи хвороби Альцгеймера регулярно обстежуватись та змінювати спосіб життя – це може знизити ризик прояву хвороби, хоча самі гени залишаться.

Колись, можливо, з'являться і генетичні маніпуляції. На тваринах, наприклад, вдавалося продовжити життя вдвічі за допомогою різних речовин. В експериментах із хробаками, мишами, щурами, особливо при зниженні калорійності харчування на 30%, тварини жили довше.

– А у людей це працює? Наприклад, якщо менше їсти, житимеш довше?

– З людьми таких довготривалих досліджень не проводили – це надто складно і з етичної точки зору, і за часом. Так, зниження калорійності покращує деякі вікові показники, але прямого збільшення тривалості життя людей не доведено.

Голодування, навпаки, порушує обмін речовин, спричиняє ускладнення, наприклад, кетоз при діабеті. Можна робити короткочасні розвантажувальні періоди, але під контролем лікаря.

- А що із препаратами? Чому їх не виробляють?

- Щоб розробити такі ліки, потрібна чітка стратегія та великі інвестиції. Зараз фармкомпанії вкладаються у більш прибуткові напрямки – таблетки від тиску, холестерину, ожиріння. Але саме боротьба із хворобами та їх раннє виявлення – ось що реально продовжує життя. Найправильніший шлях – профілактика.

Головна умова зростання тривалості життя в Україні – закінчення війни

- Чи є шанс, що у найближчі 20 років середня тривалість життя українців підвищиться до 80 років?

– Складно говорити. Насамперед, має закінчитися війна – це головна умова. Коли суспільство стабілізується, демографічна ситуація зміниться. Нині дуже важливо, щоб народжувалося більше дітей. Якщо зростатиме кількість людей похилого віку і при цьому мало народжуваності, структура населення зміниться – це також вплине на статистику.

Крім того, потрібно, щоби менше людей помирало в середньому віці, особливо чоловіків до 60 років. Все залежить від того, як швидко країна відновиться та скільки людей повернеться.