ЄС оновив Регламент щодо землекористування. Україні варто готуватися

Оновлення Регламенту ЄС щодо землекористування та лісництва має на меті досягнути 310 млн т СО²е в обсязі накопиченого вуглецю в ґрунті до 2030 року на рівні ЄС. При цьому, кожна країна має визначити свої власну національну ціль яка зробить внесок у спільну мету.

Про це розповіла керівниця напряму сталого розвитку Kernel Марта Трофімова в рамках презентації проміжних результатів розробки спільного проєкту Kernel та Sentinel Earth щодо вуглецевих сертифікатів в агросекторі за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard (VCS) від Verra.

«Додатково ЄС розробляє Директиву про моніторинг стану ґрунтів, що має на меті забезпечити гармонізацію даних про здоров’я ґрунтів, з уніфікованими метриками та методологічними підходами до обліку. Цікаво те, що в аргументації до цього законопроєкту ЄС згадав також російське повномасштабне вторгнення в Україну, апелюючи до того наскільки похитнулась система постачання продовольства. ЄС також напрацьовує підґрунтя для регуляторного та ринкового мотивування агровиробників інтегрувати та масштабувати практики регенеративного сільського господарства (carbon farming) через добровільні вуглецеві ринки для цілеспрямованого покращення показників здоров’я ґрунту та максимізації потенціалу ґрунту накопичувати вуглець» — зауважила Марта Трофімова.

Вона додала, що за останні декілька років Євросоюз фокусується саме на потенціалі ґрунту, на його здоров’ї та агроекологічних показниках, адже стан ґрунту має суттєвий потенціал до пом’якшення наслідків змін клімату завдяки природній його здатності накопичувати вуглець у різних формах органічного вуглецю.  

Також експертка зазначила, що нові відповідні європейські вимоги в Україні поки що не впроваджуються, однак з огляду на те, що ми тримаємо курс на євроінтеграцію, потрібно готуватися до необхідності обліковувати ключові метрики здоров’я ґрунту, управляти динамікою органічного вуглецю в ґрунті та нарощувати агротехнології які сприяють збільшення його вмісту, не лише на рівні агрокомпаній, а й на рівні національної кліматичної політики.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua