Кінець Путіна ближчий, ніж йому здається, – The Telegraph

Росія може навіть позбутися Путіна в результаті. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на статтю геополітичного експерта Марка Броліна для The Telegraph.

Як Трамп змінив свою позицію?

Перелом у політиці Трампа має дві складові. По‑перше, він ясно дав зрозуміти, що європейські країни мають припинити халтурити платникам податків США та взяти на себе основну відповідальність за власну безпеку. Це питання назріло вже давно. Протягом покоління європейські уряди вели гру на публіку, демонструючи моральну рішучість і перебільшуючи небезпеку з боку Москви лише для того, щоб зберегти приплив американської допомоги, в той час як енергетичні компанії деяких країн продовжували купувати російську нафту. Раніше Трампа за це критикували, коли він наполягав, що члени НАТО мають виконувати свої фінансові зобов’язання. Тепер на його критику дивляться інакше.

По‑друге, Трамп відмовився від старих уявлень холодної війни про те, що Росія настільки непереборно сильна, що з нею треба домовлятися, аби уникнути Третьої світової. Насправді Росія – крихка, слабка країна, що занепадає, її зона впливу поступово стискається вже тривалий час. Вторгнення в Україну покликане зупинити цей процес, але воно прискорило занепад. Захоплена земля не компенсує падіння російського впливу в Центральній Азії, на Близькому Сході чи в інших частинах Європи.

Розлом стався наприкінці вересня, коли Трамп публічно підтримав ідею, що Україна має право повернути всю свою територію. Це був не просто риторичний жест; це означало розрив із шкідливою формулою "обидві сторони мають поступитися", яка підривала зусилля України та підживлювала кремлівські міфи.

"Слова президента США мають значення. Ставтеся до Росії як до сильної, а зацікавлені сторони – як до крихкої, і ініціатива буде розблокована", – вважає автор.

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу зазначив, що Трамп проявляє наполегливість у спробах припинити конфлікти, але у випадку з Росією його очікування марні. Такі контакти Москва використовує, щоб тягнути час і уникати тиску. Єдиним дієвим аргументом для Росії залишається сила.

Чому Путін зараз далеко не у виграшній позиції?

Ми вже бачимо практичні наслідки цього підходу. Підтримка США змістилася в бік забезпечення ударів, які погіршують аорту російської військової машини – її енергетичний комплекс, нафтопереробні заводи та логістичні центри – а не підживлення окопного виснаження, яке найбільше шкодить меншій стороні. Розмова про уразливість Росії може також надихнути реформаторів і сумнівних діячів усередині російської еліти, які потребують впевненості, що "Левіафан" – це не дредноут, а іржава руїна. І Трамп пішов ще далі, відкрито обговорюючи можливість постачання Україні далекобійних "Томагавків" – ракет, що здатні бити глибоко у Росію, потенційно обходячи її системи ППО. Його зустріч із Зеленським у Білому домі засвідчила, що Трамп не виключає такої опції.

Це не означає ігнорування ризиків. Москва традиційно погрожує "новою фазою ескалації", коли порушуються певні табу. Проте самі погрози не прирівнюються до реальної сили. Росія вже була змушена перестановити потоки пального, імпортувати товари, які раніше експортувала, і миритися з ушкодженнями нафтопереробних підприємств, що підривають її бойові спроможності. Обговорення "Томагавків" переносить ризики ескалації туди, куди вони й повинні бути спрямовані: до Росії, а не до України. Кремлівські загрози в багатьох випадках виявляються лише ритуальними – голосне ричання, а не дія.

Багато європейських урядів досі не усвідомили цього. Роками панував міф, що лише США можуть стримувати Москву. Але більш правдива теза – Росія така системно слабка, що моральна ясність, цілеспрямований тиск і підтримка асиметричних сильних сторін України можуть вплинути як на поле бою, так і на політику Москви. За іронією долі, Вашингтон протверезів швидше, ніж Європа, яка досі залежна від своїх старих алібі.

Енергетика – лакмусовий папірець. Хоча ЄС заборонив морські поставки російської сирої нафти в 2022 році, для трубопровідного транспорту залишилися винятки, якими користуються Угорщина та Словаччина. До 2025 року деякі країни ЄС навіть збільшили імпорт російського СПГ у порівнянні з 2024 роком; зростання споживання зафіксовано у Франції, Нідерландах та Бельгії, а Угорщина і Словаччина залишаються значними покупцями трубопровідної нафти і газу. Європа багато говорила про мораль, але одночасно раціоналізувала приватні інтереси, фактично поповнюючи доходи Кремля.

Через цю двозначність (і раніше хиткий Вашингтон) я стверджував, коли Україна втрачала позиції, що тимчасове заморожування конфлікту може бути необхідним злом в очікуванні американського президента, готового вдарити Росію по її болючому місці. На щастя, очікування, схоже, вже закінчилося,
– пише автор.

Європа має стати на ноги і діяти послідовно. Припинити виправдовуватися за бездіяльність. Поповнювати боєзапаси. І передусім покінчити з енергетичним лицемірством. Франція та інші країни, які купують російський газ, повинні пояснити, як фінансування Кремля сьогодні узгоджується з їхньою українською визвольною риторикою. Якщо слова поєднати зі справами, можливості Путіна ще більше скоротяться. Він вже вичерпує свої можливості швидше, ніж багато хто усвідомлює.

Варто пам’ятати, що режими, побудовані на страху, руйнуються, як тільки міфи про їхню міць зникають.

Якщо у Газі вдасться встановити спокій, а Росію примусять відчути наслідки європейської відповідальності та американських заходів щодо енергетичних потоків, Осло постане перед складним вибором. Навіть якщо це неприємно, Нобелівський комітет, можливо, не зможе ігнорувати того, хто значно просунув процес у двох конфліктах: на Близькому Сході та в Східній Європі. Президент США зрештою міг би отримати свою омріяну премію.

Війни ніколи не закінчуються бездоганними охайними наративами. Вони закінчуються, коли закінчуються боєприпаси, солдати та гроші. ХАМАС це засвоїв. Путін теж близький до того, щоб це засвоїти,
– пише Бролін.

Путін і Трамп планують зустрітися у Будапешті

• Трамп і Путін провели телефонну розмову 16 жовтня. У Білому домі назвали її продуктивною. Вона тривала близько 2 годин.

• Президент США заявив, що планує зустрітися з російським диктатором в Будапешті. Трамп вважає, що зустріч може допомогти "покласти край цій безславній війні між Росією та Україною".

• Трамп зазначив, що Зеленський, ймовірно, не буде присутній на саміті з Путіним у Будапешті, але вони залишатимуться на зв'язку.