Поліг під час боїв під Покровськом. Згадаймо Юрія Бригінця
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Бригінця.
30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання, героїчно загинув сержант, старший стрілець-оператор стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 110-ї окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка Юрій Бригінець. Життя захисника обірвалося внаслідок ворожого вогневого удару поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Обухівську міську раду.
Бригінець Юрій Леонідович народився 28 липня 1975 року у Свєрдловській області Російської Федерації, куди його батько був направлений на службу. Згодом родина повернулася до України, спершу оселившись у Чернігові, а згодом в Обухові, де батько продовжив службу у поліції.
Юрій навчався у загальноосвітній школі №3, після дев'яти класів вступив до Професійно-технічного училища міста Українки. Працював на Київському картонно-паперовому комбінаті, пізніше – на Трипільському пакувальному комбінаті.
Коли країна покликала – став на її захист. Юрій рік служив у зоні АТО, під Краматорськом, захищаючи східні кордони України. Повернувшись додому, працював на будівництвах, завжди залишаючись добрим, чуйним, готовим прийти на допомогу. Любив життя, пригоди та щирість у людях.
Навесні 2023 року отримавши повістку, Юрій знову став до лав Збройних сил України. Служив у танковій 110-й бригаді на Черкащині та Харківщині, під Куп’янськом. Згодом був переведений до штурмової бригади, у складі якої воював під Покровськом. Мав позивні Пожежник та Дєд. Про фронтові будні рідним розповідав небагато – мужньо ніс свій тягар воїна.
30 вересня 2024 року життя хороброго воїна трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання внаслідок вогневого удару ворога. Тяжкий процес ідентифікації тривав майже рік.
У захисника залишився брат Василь.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.