Приручили "Дикі дрони" і з'ясували, хто найкращий: як у Кам'янці-Подільському пройшли змагання операторів БпЛА

У перші вихідні жовтня над Кам'янцем-Подільським, а точніше над Старим Містом на Хмельниччині, можна було помітити у небі чимало дронів – FPV, Mavic та навіть важкі бомбери. І тривоги (щонайменше вдень) не було, адже дрони – свої.

У середньовічній фортеці пройшли дводенні змагання "Дикі дрони", в якій 20 команд боролися за звання найкращих та, звісно, за призи. Чимало учасників змагань прибули сюди просто з зони бойових дій.

Змаганням не завадили ані дощ, ані холод, адже на фронті й у таких умовах доводиться працювати. На війні дощ чи холод не зупиняють російських спроб штурмувати позиції Сил оборони та, відповідно, не зупиняють роботу наших бійців.

Ми мали нагоду на власні очі побачити, як проходять змагання. То хто ж таки приручив "Дикі дрони", як минули змагання, для чого вони створені й хто здобув перемогу – розповість 24 Канал.

Що таке "Дикі дрони" і чому ці змагання важливі?

"Дикі дрони" відбуваються уже втретє, проте в Кам'янець-Подільській фортеці – вперше. Тож цього року на Хмельниччину прибули 20 команд з різних підрозділів та структур – Сухопутні війська, Сили безпілотних систем, Нацгвардія, Військово-морські сили, ССО та Держприкордонслужба. Від кожного підрозділу на змаганнях було від 5 до 7 людей. Таким чином понад сотня найкращих операторів БпЛА різних типів зібралася, аби з користю провести час та здобути призи для своїх підрозділів.

Хоча, як відзначає один з організаторів "Диких дронів" Руслан Хоменко, першочерговою метою змагань є не з'ясування, хто кращий, а об'єднання рідних підрозділів та родів військ і обмін досвідом.

Організатори "Диких дронів" / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Денис Кардаш, головний сержант батальйону безпілотних систем 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", який також є одним зі співорганізаторів змагань, каже, що ідея про проведення "Диких дронів" з'явилася з огляду на важливість безпілотників у сучасній війні.

Зараз безпілотні системи роблять дуже багато на фронті, ви всі це розумієте. Найголовніше – вони скорочують наші втрати, бо ми втрачаємо залізяки, а люди залишаються живими. Цей захід ми робимо для хлопців, які приїхали з передової. Більша частина бригад, які представлені, стоять на найгарячіших напрямках. Бригади розуміють важливість змагань і відпускають своїх бійців. А важливі вони чому? Люди мають змогу побачити, як воно працює. І хлопці можуть відпочити,
– пояснює Денис Кардаш.

І справді, цивільні мали змогу побачити на власні очі, як працюють БпЛА різного типу, адже Кам'янець-Подільська фортеця щодня приймає сотні відвідувачів та великі екскурсії. І ті вихідні не були винятком. Тому хтось зовсім випадково, але все ж ставав глядачем змагань.

Денис Кардаш підкреслює, що таким чином, показавши людям, як працюють дрони і як можна навчитися майстерно ними керувати, організатори та учасники змагання хочуть вмотивувати цивільних долучатися до війська.

Важливо, щоб люди, які ще не долучилися до війська, долучалися, обирали собі фах і добре працювали. Щоб це не була історія, коли упакували в бус, привезли й відправили в піхоту. Коли всі будуть йти в армію, конкретно знаючи в який підрозділ, на яку посаду та чим будуть займатися, то наше військо буде міцнішим,
– підкреслив головний сержант.

Складна траса і погодні умови: як змагалися між собою підрозділи?

Це вже третє змагання "Диких дронів", проте, як зазначали самі організатори, якщо на попередніх змаганнях серед операторів FPV-дронів основний акцент був на швидкість, то цього разу – на техніку. Саме тому біля мурів Кам'янець-Подільської фортеці обладнали смугу перешкод, на проходження якої потрібно було щонайменше 11 хвилин і неабияка майстерність. Також оператори мали уразити кульку, яка була прив'язана до "мавіка".

Смуга перешкод для FPV-дронів біля Кам'янець-Подільської фортеці / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Також у програмі були перегони на FPV-дронах та навіть дартс, коли дрони зі списами мали влучити в ціль.

Загалом перший день змагань був присвячений саме FPV-дронам.

Оператор FPV-дрона проходить смугу перешкод / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

На другий день змагань стартувала командна взаємодія, де одночасно були залучені одразу 3 типи дронів – "мавіки", FPV та важкі бомбери Vampire, які росіяни назвали "Баба Яга". Завдання було для всіх однакове – знайти й уразити свою ціль.

Особливо видовищними були застосування важких бомберів, які з висоти 65 метрів відпрацьовували по цілях розміром 4 на 4 метри.

За перебігом змагань спостерігали як військові, так і цивільні – люди, котрі приходили на екскурсії до Кам'янець-Подільської фортеці. Змаганням не завадили ні дощ, ні холод. Можливо, не в останню чергу через те, що підрозділ "Фенікс" радо пригощав усіх гарячою кавою та смаколиками за донати на потреби підрозділу.

За перебігом змагань спостерігали військові та цивільні / Фото 1-го ЦІКП СВ

Чому "Дикі дрони" потрібні для бійців і цивільних?

Андрій Горошанський, виконавчий директор змагань "Дикі дрони" та "Дика Goнка", каже, що у наш час важливо бути або в ЗСУ, або для ЗСУ. Він чи не єдиний з організаторів є цивільним, але підкреслює, що в таких умовах треба робити все можливе для війська. І змагання, які Горошанський назвав мілітарним кіберспортом, – одна з таких частин.

Хочеться, щоб хлопці з передової приїздили на такі події, спробували трішки цього спортивного, цивільного життя і драйву й заряджені їхали назад. Щоб вони розуміли, що в цивільному житті ніхто не забив, ніхто не забув. А ми маємо підтримувати війська і робити все для допомоги їм,
– каже Горошанський.

Андрій Горошанський – виконавчий директор і ведучий змагань / Фото 1-го ЦІКП СВ

Водночас майор Андрій Ткачук, який також є співорганізатором змагань, наголошує, що "Дикі дрони" – це насамперед можливість для бійців відпочити та обмінятися досвідом з бійцями інших підрозділів.

Однак не менш важливими змагання є, як каже майор, у контексті мілітаризації суспільства.

Ми сьогодні воюємо проти переважаючого ворога. Ворога, який працює в тоталітарній країні, в якого на рейках стоїть війна. Ми сьогодні в цьому плані відстаємо і не натякаємо, не кажемо суспільству дорослою мовою, що в нас війна і треба готуватися кожному. Сьогодні будь-хто може прийти, подивитися на підрозділи, поспілкуватися з пілотами, офіцерами, солдатами різних підрозділів, подивитися на дрони – від найменших до великих бомберів,
– каже Ткачук.

Також майор ЗСУ підкреслив, що сьогодні росіяни мають не тільки перевагу в живій силі на фронті, але й роблять усе для того, щоб дискредитувати українське військо і зірвати мобілізацію та рекрутинг. Проте ворогу це не вдається. Ба більше, на змаганнях представили нові контракти.

Як оператори БпЛА можуть підписати контракт 18 – 24?

Першочергово контракти для громадян віком від 18 до 24 років передбачали їхню службу в піхотних підрозділах. Однак під час змагань "Дикі дрони" Андрій Ткачук анонсував, що хлопці та дівчата, віком від 18 до 24 років можуть підписати контракт також у безпілотні підрозділи. Щоправда, відрізняється він терміном служби.

Це спеціальні контракти, розроблені для хлопців і дівчат, що не досягли мобілізаційного віку. 2 місяці тому вони розширилися, зокрема, для підрозділів FPV. Контракт на 2 роки, після якого люди мають право відстрочки,
– наголосив Ткачук.

І перші оператори FPV-дронів, які підписали такі контракти, уже проходять навчання. На змаганнях їх, щоправда, не було, бо вони ще не долучилися повноцінно до підрозділів, а тільки в процесі.

Можливо, на наступних змаганнях від бригад будуть брати участь уже пілоти, що прийшли за новими контрактами.

Які враження від змагань у єдиної військовослужбовиці на "Диких дронах"?

Кількість учасників була обмеженою – 20 команд по 5 операторів БпЛА. Однак, як зазначили організатори, хтось вирішив, що і 5 не треба, а комусь навпаки такої кількості було замало. Але сумарно учасників було понад 100.

Однак серед усіх військовослужбовців, що прибули на змагання у Кам'янець-Подільський, була тільки одна жінка – "Аквіла" з 4-ї окремої важкої механізованої бригади імені гетьмана Івана Виговського. Рік тому вона підписала контракт та стала операторкою FPV-дронів. Однак на змагання вона приїхала підтримати своїх побратимів-пілотів.

Оператори FPV-дронів 4-ї бригади посіли друге місце у смузі перешкод. "Аквіла" каже, що результатом задоволена повністю.

Ми – найкращі, у нас ще все попереду. У нас фантастичні бійці,
– підкреслила "Аквіла".

"Аквіла" / Фото Івана Магуряка, 24 Канал

Щодо своєї служби, то військовослужбовиця сказала, що їй з побратимами доводилося виконувати бойові завдання у Харківській та Донецькій областях. Однак складність служби врівноважує чудовий колектив та атмосфера, яка панує між побратимами й посестрами.

То хто ж приручив "Дикі дрони"?

Змагання тривали два дні – від ранку до вечора. Цим організатори й пояснюють обмеження на кількість команд, адже тоді змагання тривали б значно довше.

Переможців визначали у двох номінаціях – FPV та командна взаємодія. У першій номінації срібло здобула згадана 4-та ОВМБр. Бронзу здобув 6-й центр ССО, а перемогу вибороли пілоти зі 155-го навчального центру "Ятаган".

У командній взаємодії бронзовими призерами стали бійці зі 153-го навчального центру. А ось між першим та другим місцями була запекла битва, бо вони набрали однакову кількість балів. Тому фінальний результат вирішували скиди з "мавіка" на ціль з висоти 40 метрів.

Найближчими до центру цілі були бійці 155-го навчального центру "Ятаган", котрі стали абсолютними переможцями змагань. На другій сходинці опинилися пілоти зі 100-ї окремої механізованої бригади.

Переможці також отримали призи. За 1-ше місце команди отримували по 3 важкі бомбери Vampire для своїх підрозділів, за 2-ге – 2 і за 3-те – 1. "Ятаган" же сумарно поповнив свої запаси дронів аж 6 бомберами.

Переможці змагання "Дикі дрони" / Фото 1-го ЦІКП СВ

Наступні "Дикі дрони" відбудуться, ймовірно, уже навесні 2026 року. Організатори змагань висловлюють надії, що надалі дрони в Україні будуть використовувати лише на змаганнях – після перемоги у війні.