Трамп намацав слабке місце Путіна, від Tomahawk ще палатиме в Москві, тема не закрита – Олещук

Політолог Петро Олещук проаналізував підсумки зустрічі Зеленського і Трампа та розповів про Tomahawk, слабкість Путіна і завершення війни.

Зустріч президентів США та України Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Вашингтоні не принесла ні проривів, ні розчарувань українцям. Хіба що ті, хто сподівався на передачу Трампом американських далекобійних ракет Tomahawk, залишилися засмученими, адже і ракет американці не дали, і це питання президенти домовилися більше не обговорювати публічно. Втім, не "томагавками" єдиними.

Політолог Петро Олещук розповів Главреду, які позитиви і тривожні сигнали отримала Україна від зустрічі Трампа і Зеленського, чому тема Tomahawk не закрита і від них ще палатиме в Москві, яке слабке місце Путіна намацав Трамп, а також чим і коли закінчиться війна в Україні.

Багато хто чекав, що президент Зеленський повернеться з Вашингтону з хорошими новинами – про Tomahawk. Щоправда, після телефонної розмови Трампа і Путіна оптимістичні очікування майже зійшли нанівець. А за підсумками зустрічі ще й додалися слова Зеленського про те, що вони з Трампом домовилися публічно не говорити про далекобійні ракети. На вашу думку, Україна отримає Tomahawk, чи про них можна забути?

Для Трампа Tomahawk – це аргумент, щоб примусити Путіна до переговорів. Ще на початку тижня я зазначав, що Трамп чекає, що Путін в останній момент йому зателефонує, запропонує говорити і попросить не давати Україні Tomahawk. Так, власне, і відбулося. З точки зору Трампа, на даний момент Tomahawk свою задачу виконали – примусили Путіна повернутися за стіл переговорів. Причому не просто повернутися, як на Алясці, але й про щось почати домовлятися. Так це чи ні – побачимо, але поки що для Трампа питання про надання Tomahawk не актуальне. Він переконаний, що йому потрібно домовитися з Путіним про припинення вогню, як він домовився щодо Гази.

Іншими словами, Трамп на даному етапі не хотів би надавати Україні Tomahawk і посилювати спроможності нашої країни завдавати ударів по Росії – його це не цікавить. Трампа цікавить мирна угода. Виходячи з цього, він і вибудовує всі свої кроки. Принаймні допоки не відбудеться зустріч Трампа з Путіним, питання про Tomahawk не обговорюватиметься.

Чесно кажучи, в зустріч Трампа і Путіна я не надто вірю: навряд чи Путін охоче полетить до Будапешту. Втім, побачимо. Якщо ця зустріч не відбудеться, або якщо Трамп зрозуміє, що Путін недоговороспроможний, тема Tomahawk повернеться і знову буде запропонована до розгляду.

Дивіться відео, в якому Петро Олещук підбив підсумки зустрічі Зеленського і Трампа, спрогнозував, чим закінчиться війна, та пояснив, чому Tomahawk ще прилетять по Москві:

Якщо зустріч Трампа і Путіна в Будапешті не відбудеться, Трамп може надати Україні Tomahawk чи лише повернутися до обговорення цієї теми в публічній площині?

Для початку повернуться до обговорення теми Tomahawk для України.

Трампа не цікавить результат для України – його цікавить мирна угода, це для нього основне. Для мирної угоди йому потрібен Путін. Але Путін не хоче укладати жодні угоди, тому Трамп намагається на нього тиснути, використовуючи і батіг, і пряник, тобто і Tomahawk, і розмови про зняття санкцій та співпрацю між Росією і США. В такий спосіб він прагне примусити Путіна сісти за стіл переговорів і укласти якусь угоду про припинення вогню, про яку Трамп згодом міг би сказати "я приніс мир в Європу".

З точки зору Трампа, давати Україні ракети – це затягувати час: адже коли ще ті ракети приїдуть, коли Україна їх використає, коли буде досягнутий якийсь результат тощо. Трамп цього зараз не хоче.

Проте якщо Трамп остаточно зрозуміє, що Путін на даному етапі угоду укладати не хоче, йому доведеться давати Україні Tomahawk, щоб знову примусити Путіна повернутися за стіл переговорів.

Отже, будь-які рішення щодо Tomahawk будуть залежати виключно від того, наскільки успішно буде просуватися дипломатичний процес і переговори Трампа з Путіним.

В разі якщо анонсована зустріч Трампа і Путіна в Будапешті таки відбудеться, чого нам від неї чекати? Про що можуть домовитися про нас без нас? Які є ризики для України?

Ризики тут є різні. Але, найімовірніше, Путін, як і раніше, буде продовжувати тягнути час і робити вигляд, що він усе, що йому потрібно, захопить, і йому не потрібні жодні домовленості – йому потрібна лише капітуляція України.

Та ситуація зараз змінилася, тому що мимоволі Трамп намацав слабку точку Путіна. Чому мимоволі? Ідея з Tomahawk з’явилася не в американців – із нею приїхав президент України Зеленський на зустріч із Трампом. Саме Зеленський сказав Трампу про Tomahawk, про які Трамп чув, але точно не думав у такому контексті: що в нього є ракети, які мають якусь цінність для України та становлять загрозу для Росії.

Коли тема Tomahawk почала інформаційно розкручуватися, в росіян почалася істерика: спочатку випустили Медвєдєва, потім інших чиновників, потім Путін пригрозив тим, що російсько-американські відносини будуть зруйновані, якщо Україна отримає Tomahawk. І, зрештою, Путін сам зателефонував Трампу, щоб розказати, що Tomahawk нічого не змінять, але закликав не давати їх Україні, бо це зруйнує відносини Вашингтону та Москви.

Як виявилося, у США є дуже серйозний аргумент, яким можна тиснути на Росію. Як із цього будуть виходити росіяни – не знаю. У найближчі два тижня на нас чекає інформаційне цунамі різноманітних помиїв на тему Tomahawk, переговорів тощо. Але аргумент для тиску на Путіна у Трампа тепер є. Як він розіграє цю карту, ми не знаємо.

А щодо зустрічі. Видання Financial Times писало, що першу зустріч із Трампом Путін перетворив на історичну лекцію про Рюрика, Ярослава Мудрого та Богдана Хмельницького. Під час другої зустрічі Путін може спробувати це повторити, тому що він продовжує жити в світі своїх ідей, концепцій, "єдиних народів" тощо. Якщо так, то ця зустріч навряд чи призведе до якихось домовленостей.

Є ще один нюанс: зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті мають передувати зустрічі на рівні дипломатичних делегацій, з боку США таку делегацію буде очолювати Марко Рубіо. Очевидно, Трамп нарешті зрозумів, що марно сподіватися на те, що він просто так зустрінеться з Путіним і все вирішить, із Путіним це не працює, тож потрібні якісь попередні напрацювання, проект, порядок денний. Саме цим зараз мають зайнятися відповідні делегації. І вже на цьому етапі все може розвалитися, тому що цілком можливо, що жодних попередніх напрацювань не буде, і тоді зустріч не відбудеться. І ми зайдемо на другий виток історії з Tomahawk.

Поки що ми бачимо, що позиція Трампа, яка була сформульована після зустрічі з президентом України, звелася до наступного: зупиніться там, де ви є.

Тобто "подаруйте Росії вже окуповані території"?

Наскільки я розумію, Трамп мав на увазі заморожування війни по нинішній лінії боєзіткнення, тобто тут и зараз, а всі інші питання будуть вирішуватися потім – якось, десь, кимось. Ми чули позицію Москви, яка наполягає на тому, щоб Україна вивела свої війська з чотирьох областей у межах їхніх адміністративних кордонів, плюс щоб були проведені "денацифікація" та демілітаризація.

Не знаю, наскільки принципово Трамп буде відстоювати цю позицію, але йому вона видається логічною і зрозумілою. Ба більше, я так розумію, Україна змогла переконати Трампа в тому, що це найбільш простий і швидкий спосіб досягнути миру. Адже якщо ставити питання про обмін або повернення територій, то це одразу означатиме суттєве затягування процесу. Трамп жодного затягування не хоче – він хоче зробити все швидко.

Є висока ймовірність, що ці переговори Трампа й Путіна в Будапешті, якщо навіть вони відбудуться, завершаться нічим. Бо Путін знову буде гнути своє про Рюрика і Хмельницького, Трамп у відповідь буде психувати і закликати зупинитися. І тоді на нас чекатиме новий виток історій про Tomahawk, нові пакети допомоги, 500-відсоткові мита проти Китаю тощо. Іншими словами, дуже ймовірно, що ми побачимо повторення всього того, що ми досі бачили після саміту на Алясці.

Поки що Трамп налаштований на те, що цього разу все буде інакше. Чому він так налаштований – сказати важко: чи то це його звична віра в себе, свою велич і могутність, чи то це певний розрахунок з урахуванням того самого фактору Tomahawk.

Зеленський заявив, що у Трампа є великі шанси закінчити війну в Україні. А що думаєте ви, той переговорний процес, який проштовхує Трамп, і його дії щодо Росії насправді сприяють завершенню війни?

Останнім часом Трамп почав намацувати способи, як цього можна досягнути. А раніше він просто хвалив Путіна і обіцяв йому певні вигоди, а Путін це сприймав як слабкість і лише посилював ескалацію. Це була абсолютно хибна стратегія.

Зараз відбувся перехід на певний силовий тиск, і це той шлях, яким можна чогось досягнути. Тут питання, як діяти, як це все реалізовувати, які зусилля і ресурси докладати. Трамп вирішив, що добився зустрічі з Путіним і на цій зустрічі зможе все вирішити, а тому поки що питання з Tomahawk відкладено.

Втім, якби Трамп усе-таки відправив Tomahawk Україні, то у Путіна було би більше стимулів домовлятися: адже чим швидше вдалося домовитися про припинення вогню, тим швидше припинилося б використання цих ракет. В такому випадку гарантовано Путін би час не тягнув.

А так, зараз нас чекає затягування часу. І різні "пєскови" будуть розказувати, що спочатку треба підготувати документ, що не можна поспішати. А були б в України Tomahawk, вже за тиждень Путін би був там, де сказав би Трамп, і, можливо, навіть би уклали якусь угоду.

Силовий тиск не можна зводити до блефу. Його треба підкріплювати конкретними практичними зусиллями. Найліпший аргумент для Путіна – це Tomahawk, які б’ють десь в районі Москви. У нього був би серйозний стимул іти на переговори. Зараз у Путіна таких аргументів немає: російські війська наступають, у Росії мобілізують "м’ясо" і відправляють на фронт, це "м’ясо" захоплює для Путіна якесь українське село – і все, Путін задоволений, його це влаштовує.

Якби від Tomahawk палало би в Москві, Путіну було б не так приємно продовжувати війну, і він би замислився над її завершенням.

Тож загалом напрямок правильний, але Трамп, як завжди, не докручує, сподіваючись на те, що він порозуміється з Путіним, вважаючи, що той є адекватним політиком, і з ним можна знайти спільну мову. Але Путін – не адекватний політик, а помішаний на ідеології психопат, до того ж ізольований протягом десятиліть від реального життя. Путін реальних людей не бачив багато років. Навіть коли він зустрічається з якимись "робітниками", це ті самі ФСОшники, яких за ним возять неначе пересувний цирк. Так відбувається вже кілька десятків років. Усе його коло спілкування – це його друзі, Ковальчуки та інші. Трамп просто цього не розуміє, зокрема не розуміє, що Путін – це річ у собі, для якої не працюють звичні аргументи, які можна застосовувати до нормальних людей.

Якби застосували Tomahawk по Росії, це був би потужний аргумент. А найголовніше – з високою долею імовірності, до цього таки дійде справа, коли інших варіантів не залишиться. Але цьому передуватиме ще багато жертв і руйнацій.

Ви зазначили, що Трамп намацав одне слабке місце Росії. Але, як на мене, він намацав ще одне таке місце і намагається бити по ньому – російська нафта. Серед інших заяв, які зробив Трамп у день зустрічі з Зеленським, він досить впевнено сказав, що Індія більше не купуватиме російську нафту. А, як ми знаємо, Індія є другим за величиною покупцем російської нафти. Які наслідки це матиме для Росії, і чи спонукатиме це її до миру?

Щодо Індії є нюанс. Не йдеться про те, що Трампу пообіцяли, що Індія не купуватиме російську нафту. Є відповідний пакет санкцій Євросоюзу проти Індії, який передбачає відмову від закупівлі нафтопродуктів, вироблених із російської нафти. Відповідно, індійські виробники нафтопродуктів переорієнтовуються на інших постачальників нафти, щоби не втратити європейський ринок. Тому справді закупівля російської нафти скорочується, але поки що в Індії ніхто не говорить про те, що там повністю відмовляються від неї.

Знов-таки напрямок правильний. Дійсно, всі російські гроші – це нафта. Українці це теж розуміють, тому регулярно завдають ударів по НПЗ, нафтопроводу "Дружба", нафтоналивним терміналам від Ленінградської області до окупованого Криму. Так, наприклад, у Феодосії нещодавно відпрацювали по такому терміналу.

Росіяни за роки війни напрацювали шляхи обходження санкцій, опанували інструмент так званого "тіньового флоту" та інші способи махінацій у цій сфері. Тому нам цим напрямком слід займатися серйозно. І цю тему треба докручувати.

Найбільша проблема Трампа в тому, що в нього не вистачає терпіння на те, щоб довести щось до завершення – від Tomahawk до тиску на російську нафту. Всі ці напрямки правильні, але їх треба докрутити, тому що просто так росіян не налякаєш. Треба бити і тиснути на них, причому робити це системно та витратити на це певний час. Якщо Трамп хоче досягнути чогось в Україні, він повинен змиритися з тим, що, якщо він завтра зустрінеться з Путіним, це не призведе до завершення війни автоматично.

Підсумовуючи все те, про що ми говорили, як ви загалом оцінюєте цю зустріч Зеленського і Трампа, чим вона була для нас корисною? І навпаки, які тривожні сигнали на ній пролунали, на вашу думку?

Тривожний для нас сигнал, який пролунав на цій зустрічі, полягає в тому, що Трамп знову намагається зайняти рівновіддалену позицію від України і Росії. Треба чекати багато заяв з його боку найближчим часом, які в Україні будуть тлумачитися і сприйматися неоднозначно. Адже Трамп хоче показати Путіну, що він готовий до домовленостей і не є для нього ворогом.

Також стало очевидно, що якогось прориву в плані надання озброєння найближчим часом не буде, поки Трамп переговори з Путіним не проведе. Або – поки не зрозуміє, що ці переговори не відбудуться.

Загалом, спілкування Трампа і Зеленського було нормальним. Україна нарешті намацала шляхи, як треба спілкуватися з Трампом, де шукати точки дотику. Так, зокрема, розказувати Трампу про міжнародне право чи демократичні цінності – це марна справа, а от якщо сказати йому, що Україна може обміняти свої дрони на американські ракети, Трампу це зрозуміло, і він не проти. Але все це буде пізніше. Та й питання з Tomahawk не зняте – воно відкладене, і його доля залежатиме виключно від майбутніх переговорів Трампа і Путіна. Думаю, що далеко не нульова ймовірність того, що Україна отримає Tomahawk, але пізніше.

Що змусить Путіна закінчити війну? Тиск Трампа є в цьому переліку?

Є. Але питання в тому, який тиск. Просто розказувати Путіну, що Штати нададуть Україні Tomahawk, недостатньо. Потрібно, щоб ці Tomahawk вибухали в Москві. Тільки тоді Путін зрозуміє, що все, догралися, більше не треба.

Які найбільш реалістичні сценарії завершення війни сьогодні вимальовуються? З миротворчими потугами Трампа чи без них.

Поки що ці сценарії не виглядають достатньо прогнозованими, тому що не видно волі з боку Росії все це завершити. Москва ще хоче потягнути час. Коли вона дотягне цей час, реалії можуть змінитися.

Поки що найбільш імовірним сценарієм залишається заморожування війни по лінії фронту з тим, що сторони будуть готуватися до нового раунду війни, який може відбутися, а може і не відбутися. Тим не менш, заморожування війни та початок довготривалої холодної війни між Росією та Україною, як на мене, найбільш імовірний сценарій. І ця холодна війна буде доти, доки якісь політичні зміни не відбудуться в самій Росії. А це може відбутися дуже і дуже нескоро.

Це заморожування війни по лінії фронту може відбутися вже цього року?

Імовірність є, але незначна. Якби реально в Україні опинилися Tomahawk, імовірність була би вищою. А так, швидше за все, на нас чекає черговий раунд дипломатичного пінг-понгу, після цього якісь моменти, пов’язані з новими спроможностями України, а там, можливо, і заморожування.

Але якщо Україна знайде ефективні методи подальшого винищення російських НПЗ і додасть до переліку цілей інші об’єкти, передусім нафтоналивні термінали, це може пришвидшити заморожування війни.