Чи зможуть ЗСУ втримати Покровськ: головні ризики і сценарії

Огляд. Сьогодні буде Покровський напрямок (без Добропілля). Знайомою буде і схема – коротко нагадаю про склад сил і засобів противника, що діють на цьому напрямку, обговоримо поточну ситуацію, а потім і перспективи її розвитку.

1. Покровський напрямок

Безпосередньо проти Покровського району оборони Збройних Сил України діють сили та засоби противника зі складу його угруповання військ (УВ) «Центр» («у миру» – війська Центрального військового округу / ЦВО). Це майже повністю – 2-га загальновійськова армія (ЗВА) противника, частина сил 41-ї ЗВА, а також частина сил його 51-ї ЗВА, передана в УВ «Центр» з УВ «Юг» (до 3-х бригад безпосередньо на Покровському напрямку й ще 3 – на Добропільському). Тобто розглянемо частину зони відповідальності УВ «Центр», яка стосується Покровська та Мирнограда (умовно, від села Удачне до Новоекономічного).

Основу російських військ, що наступають на Покровсько-Мирноградську агломерацію, складають частини та з'єднання 2-ї ЗВА противника. Діє вона на Покровському напрямку у складі:

• 27-ма мотострілецька дивізія (мсд) — 433-й, 506-й і 589-й мотострілецькі полки (мсп).
• 15-та окрема мотострілецька бригада (омсбр).
• 30-та омсбр.
• артилерійську підтримку дій частин та з'єднань 2-ї ЗВА здійснює її «штатна» 385-та артилерійська бригада (абр), це крім артилерійського полку (ап) у дивізії та артилерійських дивізіонів у бригадах.

За своїм бойовим та чисельним складом (БЧС) 2-а ЗВА дуже схожа на найпотужнішу армію УВ «Восток» – 5-ту ЗВА, яка зараз наступає на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей України. Тобто в основному своєму складі вона має «штатні» 1 мотострілецьку дивізію та 2 мотострілецькі бригади.

Крім власне 2-ї ЗВА, на Покровському напрямку діє частина сил 41-ї та 51-ї ЗВА (переважно на його флангах). У зв'язку з формуванням у складі першої з них нової 74-ї мсд та перегрупуванням її основних сил на Новопавлівський та Південно-Донбаський напрямки, ймовірно, це або 35-та, або 55-та омсбр (або можливо, така собі «солянка» зі їх підрозділів), також тут можливо частково присутня 137-ма омсбр, сформована у складі 41-ї ЗВА, та підрозділи 90-ї танкової дивізії (тд), які досі залишаються боєздатними. Ну а в напрямку Мирнограда, очевидно, діють основні сили 2-х бригад 51-ї ЗВА – 5-ї та 9-ї омсбр, можливо, вони посилені частиною сил 1-ї омсбр.

Крім згаданих вище частин та формувань противника, спостерігається цілий «розсип» формувань так званого «мобілізаційного резерву» (МР) або, як їх називають самі росіяни, «територіальних військ» (ТрВ). Це мотострілецькі (стрілецькі) полки і батальйони, як діючи в складі цих частин і з'єднань, так і придані їм для посилення (всього їх може бути до 6-7 штук). Саме їх російське командування в основному використовує, поряд з «спецконтингентом», як передову штурмову піхоту.

2. Поточна ситуація

Очевидно, що на даний момент командування УВ противника «Центр» здійснило певні корективи у плани своєї «Покровсько-Мирноградської наступальної операції», що знайшло відображення у подіях останніх кількох тижнів на цьому напрямку. У цьому контексті я б виділив кілька ключових факторів:

• Російська 51-ша ЗВА, яка, ймовірно, за згаданим планом (задумом) давно мала б прорватися в район на північ від Покровська (Шевченко – Білицьке – Родинське – Гришине) та заблокувати всі комунікації з міста в бік Добропілля, через власні наступальні ескапади на Добропільському напрямку, по суті, досі цього не зробила, загрузнувши у боях за «вклинення» там.
• У зв'язку з цим, швидше за все, російське командування оперативно-стратегічного рівня прийняло важливе рішення щодо продовження наступальної операції на Покровському напрямку у зв'язку з вищезазначеним фактом, яке, по суті, змінило всю їх динаміку та напрямок (про це нижче).
• Як наслідок попередніх двох пунктів, відбулося досить значне оперативно-стратегічне перегрупування російських військ у зоні відповідальності УВ противника «Центр» та прилеглих до неї флангах двох інших УВ («Юг» та «Восток»). А саме, в смугу суміжної до 51-ї ЗВА 8-ї ЗВА, на її лівий фланг прибула низка частин та з'єднань морської піхоти противника (загалом до 3-х окремих бригад та одного окремого полку), а більша частина частин та з'єднань 41-ї ЗВА, ймовірно, вирушила до зони відповідальності УВ «Восток» (можливо, частково в смугу 90-ї тд на Новопавлівський напрямок).

Після цього сталося ще дві речі – 2-а ЗВА почала самостійний «штурм» Покровська (з півдня і південного заходу), а 51-а ЗВА була «звільнена» від необхідності вести вперті бої за свій правий фланг і тил у районі Добропільського вклинення (це, очевидно, було доручено морській піхоті), одночасно отримавши вказівку «пришвидшити» наступ у напрямку Новоекономічне-Мирноград і в напрямку вищезгаданого району на північ від Покровська.

Це, так би мовити, загальне оперативний фон на цьому напрямку, який на практиці, тобто на тактичному рівні, був деталізований наступним чином:

• Передові підрозділи 51-ї ЗВА, ймовірно, «накопичуються» в районі сіл Сухецьке та Затишок, для продовження своїх атак у напрямку Родинського та Білицького. Поки що на даний момент їм не вдалося повністю взяти під контроль ні перше, ні друге. Більш того, ймовірно, на південь від Родинського (район Червоного Лиману і на південь від нього) ЗСУ провели кілька контратак (поки що про їх результати сказати нічого не можу... так як ніде не зустрічав повідомлень «про Красный Лиман»). Тут фіксувалися підрозділи зі складу 1-ї, ймовірно 5-ї та 110-ї омсбр противника, а також можливо, 39-ї омсбр зі складу його 68-го армійського корпусу (АК)
• У напрямку Новоекономічне – Мирноград 5-та омсбр противника (найімовірніше посилена іншими підрозділами 1-ї та 39-ї омсбр) продовжувала атакуючі/штурмові дії, попередньо зайнявши територію шахти на захід від Новоекономічного. Судячи з усього, передовим штурмовим групам противника вдалося пройти від шахти до східної околиці Мирнограда (в районі вулиці 1-ї Травні), де їх активно «зачищали» дронами ЗСУ протягом останніх 2-3 днів. Цілком можливо, що в боях на цьому напрямку і на північ (в районі Червоного Лиману, з боку Разіне) беруть участь і деякі підрозділи морської піхоти противника.
• Підрозділи тієї ж 5-ї омсбр спільно з 9-ю омсбр, а також штурмові групи зі складу 72-го окремого батальйону спеціального призначення (об СпП), також продовжували активні «проникаючі» та штурмові дії у напрямку Миролюбівка – Балаган та Гродівка – Козацьке. Судячи з усього, їм вдалося просунутися на південь від Селянського водосховища приблизно на 2 км. Атаки на Промінь і Козацьке поки що не увінчалися успіхом, як з боку Гродівки, так і з боку Миколаївки.
• У напрямку Чунишине – Новопавлівка кілька штурмових груп зі складу передових підрозділів 27-ї мсд 2-ї ЗВА зробили декілька акцентованих спроб прорватися вздовж «залізниці» до Новопавлівки. Однак, ймовірно, їм це не вдалося. Тим більше, що контроль ворога над селом Чунишине, також, скажімо так, для нього виглядає досить проблематичним. ЗСУ кілька разів короткими контратаками відкидали ворога тут на південь.
• Але ситуація на зазначеному напрямку ускладнюється тим, що підрозділам тієї ж 27-ї мсд противника (506-й мсп), ймовірно, спільно зі 1437-м мсп ТРВ, вдалося проникнути відразу декількома невеликими піхотними групами у південну частину Покровська (райони Шахтарський та Сонячний), що суттєво ускладнює оборону району Новопавлівки для ЗСУ.

На даний момент ЗСУ змушені вести бої з цими ворожими групами «інфільтрації» практично по всій південній частині Покровська – в районах 1-ї Травні, Троянди, Шахтарському та Сонячному. Противник, використовуючи свої передові підрозділи, що закріпилися у Звіровому, зберігає досить високий рівень інтенсивності проникнення у межі міста.

Як на мене, тут ми фактично маємо спробу командування 2-ї ЗВА противника скопіювати дії командування своєї 6-ї ЗВА на Куп'янському напрямку. Спочатку – наполегливий та перманентний пошук прогалин у бойових порядках ЗСУ, а потім – постійні спроби проникнення через них невеликих піхотних груп та диверсійно-розвідувальних груп противника. Така собі штучна «хаотизація» системи оборони міста, як це було здійснено противником у Куп'янську.

У південно-західному напрямку Покровського району оборони, по рубежу Удачне-Котлине, противник також активізувався. Тут передові підрозділи 2-ї ЗВА наполегливо намагаються просунутися у північному напрямку. А саме прорватися на Сергіївку та на західну околицю Покровська, де розташована так звана «міська промислова зона». Це дасть можливість ворогу фізично перерізати дорогу, що веде з Покровська до Павлограда.

Протягом минулого та попереднього тижнів штурмові групи зі складу підрозділів 15-ї омсбр та 1441-го мсп ТрВ противника здійснювали неодноразові спроби прориву з Котлиного у район території 9-го пожежно-рятувального загону, переважно діючи вздовж залізниці, що веде до Межової. Наскільки мені відомо, кілька невеликих піхотних груп противника, які проникли в цей район з того напрямку, були знищені практично на самих підступах до міста.

3. Перспективи подальшого розвитку ситуації

На мою думку, вони визначаються двома основними факторами... Командування УВ «Центр» і 2-й ЗВА противника, зокрема, явно не бажають бути втягнутими у лобовий штурм Покровська в стилі боїв за Бахмут і Авдіївку, що очевидно загрожує їм масовими витратами вже дефіцитної живої сили. Не стільки через раптове бажання збільшити її значущість, скільки через банальний острах – не виконати поставлене завдання (взяти Покровськ). Просто тому, що саме цієї живої сили може не вистачити для цього.

ПВК «Вагнер» штурмувала Бахмут, маючи фактично «невичерпний зонівський кредит» на потрібні їй «тушки», які на той момент можна було кидати на лобові штурми тамтешніх руїн мало не в промислових масштабах і «до талого», поки руїни не були захоплені. Але 2-га ЗВА, явно не ПВК «Вагнер», і сьогоднішні обсяги та темпи прибуття «спецконтингенту», для її наступальних потреб, не йдуть ні в яке порівняння з тими, що були того часу. Його мало, і він достатньо швидко «сточуєте» в таких штурмах. Тому у Покровську командування 2-ї ЗВА зараз і намагається запозичити досвід 6-ї ЗВА у Куп'янську – не для штурму, як такого, а для проникнення та «хаотизації» системи оборони ЗСУ.

Тому, як на мене, всі ці дії у самому місті, по суті, мають допоміжний характер. Основне прагнення російського командування залишається незмінним – оточити район Покровський оборони ЗСУ з флангів (тобто прорватись на лівому фланзі 2-ї ЗВА, до дороги на Павлоград) і у центрі смуги 51-ї ЗВА, у район на північ від Покровська.

Відповідно, бої у районі Мирнограда та південної частини Покровська, у цьому сенсі, мають за основну свою мету – зв'язати якомога більше сил та засобів 7-го корпусу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, що обороняється на цьому напрямку, щоб він не зміг запобігти фланговому тиску російських військ у власній смузі.

У цьому сенсі проблема для противника полягає в тому, що на даний момент його 51-ша ЗВА не може повністю сконцентруватися на Покровську (тобто на північному фланзі всього району оборони Покровська), адже вона все ще змушена утримувати частиною власних сил та засобів свій правий фланг виключно у зворотному напрямку, так як перша спроба морської піхоти противника ліквідувати загрозу її тилу та флангу на Добропільському напрямку, виявилося, скажімо так, не дуже вдало. І ця загроза продовжує існувати.

По суті, доля міста Покровська тепер вирішується не на власне Покровському напрямку, а на захід від річки Казенний Торець на Добропільському напрямку, у «чотирикутнику» Нове Шахове – Шахове – північна околиця Новоекономічного – Родинське.

Іншими словами, відповідь на питання – чи зможуть війська 51-ї ЗВА противника, що прорвалися на захід від Казенного Торця, не тільки утримати свій плацдарм, а і почати активно просуватися в напрямках Родинське – Гришине і Сухецьке – Шевченко, з великою долею ймовірності дасть відповідь й на питання – чи зможуть Збройні сили України утримати весь район оборони Покровська найближчим часом?