Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької оцифрував частину експонатів

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові запустив платформу з першими 500 оцифрованими експонатами з музейних фондів. Про це повідомила комунікаційна команда музею.  

Серед оцифрованих експонатів — архівні фотографії та живописні портрети, афіші, програми концертів та нотні видання, документи, листи та листівки, блузка Крушельницької у форматі 3D та інші артефакти з фондів музею. 

Загалом фонди музею нараховують понад 26 тисяч експонатів, які планують оцифрувати і презентувати для загального доступу упродовж трьох-чотирьох років. Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством.

«Російська агресія створила безпрецедентні ризики для української культурної спадщини, тому збереження архівних матеріалів у цифровому форматі є важливим інструментом протидії їхньому фізичному знищенню і вагомим внеском у боротьбу з культурним геноцидом, який провокує агресор.

Платформа, яку ми презентуємо цими днями, пристосована до різних пристроїв: комп'ютери, планшети, смартфони. Проста навігація і зрозуміла систематизація. Платформа є зручною в користуванні як для науковців, так і для простих поціновувачів музейних архівів», — сказав керівник Музею Тарас Демко. 

Основним об’єктом оцифрування є Фонд Соломії Крушельницької. Як зауважила музикознавиця Роксоляна Гавалюк, до переліку оцифрованих експонатів, а також тих, що ще будуть оцифровані, входять меморіальні речі самої Крушельницької — зразки її іконографії, фотографії, особисті документи тощо.

За словами головної зберігачки фондів Музею Ірини Криворучки, це один з небагатьох музичних музеїв України, що зберігає колекцію артефактів, яка комплексно відображає музичний і культурний контекст України кінця ХІХ — ХХ століття та її зв’язки з європейським музичним простором.

У фондах музею — рідкісні архіви, пов’язані з українськими музичними діячами:  оперними співаками Соломією Крушельницькою, Модестом Менцинським, Михайлом Голинським, Іванною Синенькою-Іваницькою, композитором Станіславом Людкевичем, піаністкою Любкою Колессою та іншими митцями, які формували обличчя української та світової музичної культури.

У колекції музею є музичний архів львівського скрипаля й колекціонера Ярослава Грицая з оригінальними світлинами європейських виконавців — Й. Брамса, Р. Штрауса, П. Сарасате, Л. Ауера, А. Вільгельмі, Й. Йоахіма, М. Бруха, Дж. Мейєрбера, К. Сен-Санса, Ф. Крейслера та інших.  Більшість — з особистими автографами.

Крім того, у музеї є фоноархів з понад трьома тисячами носіїв: грамплатівками, магнітними стрічками, касетами, CD-дисками. Зокрема, зберігаються оригінальні грамофонні платівки першої пол. ХХ ст. із записами оперних співаків, інструменталістів, симфонічних і хорових колективів.

«Оцифрування цих унікальних матеріалів дозволить не лише краще зберегти їх, а й уперше зробити доступними для широкої громадськості у відкритому онлайн-форматі», — зазначила керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич.

Запуск платформи з оцифрованими експонатами став можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду. 

Нагадаємо, у березні цього року в Києві завершили оцифрування документів Софійського собору та всього національного заповідника «Софія Київська». За словами директора Департаменту комунальної власності Києва Андрія Гудзя, в межах проєкту вдалося оцифрувати тисячі сторінок цінних документів, креслень та історичних записів.

У лютому у Львові в Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» спільно з ГО «Новий Музей» розпочали оцифрування колекції архівних документів політвʼязнів радянського тоталітарного режиму. 

Раніше ми також повідомляли про те, що в Національному музеї Голодомору-геноциду розпочали оцифрування колекції. Зокрема, оцифрувати планують аудіокасети зі спогадами очевидців Голодомору.

Фото надав Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької