Підміна звільнення обміном: як РФ маніпулює списками військовополонених

Російська Федерація систематично маніпулює списками на обмін військовополонених, додаючи до них громадян України, які вже відбули незаконні терміни покарання, а також засуджених за кримінальні справи.

Про це розповіла голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в інтерв'ю Укрінформу.

Замість того, щоб просто відпустити людей після завершення терміну ув'язнення, російська влада включає їх до списків на обмін полоненими, фактично торгуючи тими, кого і так мала звільнити.

Яскравим прикладом такої практики став випадок політв'язня з Криму Костянтина Давиденка. Після відбуття незаконного терміну покарання його не звільнили, а помістили до депортаційного центру та включили до списків на обмін. Лише під час обміну на День Незалежності він зміг повернутися в Україну.

"Росія знову маніпулює. РФ включає в списки на обмін людей, яких і так мала звільнити. Серед них, до речі, засуджені за кримінальні злочини. І це – одна з ключових проблем, бо навіть коли людина відбула термін ув'язнення, немає жодної гарантії, що вона повернеться", - пояснила Скрипник.

Правозахисниця звернула увагу на проблему так званих Центрів тимчасового тримання іноземних громадян, куди РФ поміщує людей після завершення строку покарання. Ці заклади фактично стають безстроковими в'язницями.

"Найпоширеніша причина, чому це можливо – протермінований український паспорт. Перебуваючи в колонії, упорядкувати документи неможливо, і Росія це використовує як порушення міграційного законодавства", - розповіла Скрипник.

Росія формально виносить рішення про депортацію цих людей, але замість виконання депортації продовжує їх утримувати. Термін перебування в таких центрах законодавчо не обмежений.

"У деяких таких центрах перебувають люди, які сидять ще з 2022 року", - зазначила правозахисниця.

Після закінчення строку покарання людей зустрічають біля колонії та одразу везуть до депортаційного центру, не даючи можливості повернутися в Україну чи виїхати до третіх країн.

Окрема проблема - фактична відмова Росії обмінювати кримських політв'язнів. Випадки їхнього повернення залишаються поодинокими.

За весь період окупації Криму через офіційні обміни в межах різних політичних домовленостей повернулися лише 12 кримчан, включаючи одну жінку. Після початку повномасштабного вторгнення додому змогли потрапити лише четверо людей з Криму.

Така практика Росії перетворює звичайне звільнення після відбуття терміну на предмет торгу під час переговорів про обмін, що є грубим порушенням міжнародного права та додатковим інструментом тиску на Україну.