Проти Пекіна і РФ: чому китайські добровольці воюють за Україну

Тім (ім'я змінено, — ред.) 43-річний громадянин Китаю, який ухвалив рішення воювати за Україну після 8 липня 2024 року, коли Росія завдала масованого ракетного удару по дитячій лікарні "Охматдит" у центрі Києва, перетворивши найбільшу дитячу клініку країни на руїни. Він каже, що причиною його рішення став гнів, пише The Guardian.

Тім розвозив гуманітарну допомогу на околиці Києва, коли почув, як над головою пролетів снаряд. Незабаром він побачив на телефоні новини про те, що дитяча лікарня постраждала. Разом зі своїм другом з Великої Британії громадянин Китаю, поспішив на місце події, щоб допомогти в рятувальних роботах.

"Побачивши відірвані кінцівки, деякі з яких належали дітям, я заплакав. Я подумав про те, який гнів буває у китайців. Коли він спалахує... Він дуже сильний. Я вирішив піти в армію", — розповів Тім, сам батько двох дітей.

Зараз він займається конструюванням безпілотників. І Тім один із небагатьох китайців, які кинули виклик своєму уряду і громадській думці, ризикуючи життям, щоб протистояти вторгненню найважливішого геополітичного партнера Пекіна — Росії.

Тім приїхав в Україну в липні 2023 року. Він місяцями з тривогою спостерігав за ситуацією в Китаї, час від часу жертвуючи гроші онлайн-агрегаторам на гуманітарну допомогу. Але йому хотілося зробити більше.

"У той час я був безробітним у Китаї. Я просто хотів поїхати в Україну волонтером — побачити країну, що страждає від труднощів, і передати пожертви, які мені передали багато моїх близьких друзів, щоб допомогти нужденним", — згадує Тім. Тож він подав заявку на ділову візу через агента в Китаї і вирушив у довгу подорож на Захід.

Як і багатьма китайськими волонтерами, Тімом рухає поєднання співчуття українській справі та зростаючого відчаю від дій своєї країни. До приїзду в Україну єдиною країною, де він побував за межами Китаю, була Японія. Однак він уже понад десять років подумував про еміграцію.

Як у Китаї ставляться до війни в Україні та які в Пекіна претензії до Москви

"П'ятнадцять років тому можна було бачити проблеми, вільно говорити про них, і знаходилися люди, готові їх обговорювати", — говорить Тім про Китай, зазначаючи, що ці часи минули. Він дізнався про війну в Україні, використовуючи VPN-з'єднання для перегляду відео на YouTube, заблокованому в Китаї.

"Я взагалі не читаю новини з китайських сайтів... тому що там усі новини — фейк", — сказав він. Він ухвалив рішення залишитися в Україні, тому що в неї "світле майбутнє". На його думку, з КНР до лав ЗСУ вступили лише кілька десятків людей. І при цьому ставлення в Китаї до Росії неоднозначне. Багато хто в Китаї так і не пробачив царській Росії анексію великих територій у династії Цин наприкінці XIX століття, але війна в Україні в Китаї супроводжувалася агресивною пропагандою з боку державних ЗМІ, які покладають провину за кризу на США.

Пекін офіційно заявляє про свій нейтралітет у конфлікті та закликає до миру. Однак голова КНР Сі Цзіньпін протягом усієї війни підтримував свого російського колегу Володимира Путіна, і західні аналітики вважають, що Москві буде дуже складно продовжувати військові дії без економічної підтримки Китаю. Двостороння торгівля між двома країнами досягла рекордних показників після вторгнення 2022 року. Вважається, що Китай не надає прямої військової допомоги, але експорт компонентів, використовуваних для виробництва зброї, таких як оптоволоконні кабелі, різко збільшився. Компоненти також поставляються в Україну, але в набагато менших обсягах.

Дослідження Тао Вана з Манчестерського університету засвідчило, що 80% опитаних китайців дотримувалися проросійських поглядів у перший рік війни, і що "контрольовані урядом ЗМІ досягли успіху в схилянні громадської думки на користь Росії" в міру її розвитку.

Чому китайці їдуть в Україну

Однак за словами Вана, "значна частина китайського населення, яка симпатизує Україні, залишається практично непоміченою". Люди часто бояться відкрито висловлювати свої погляди, оскільки це "вважається нетрадиційним". Але в Україну вони їдуть не тільки через свої політичні погляди, а й через безробіття.

Інший китайський волонтер, Фань, чиє ім'я також змінено, приїхав до Києва, тому що в Китаї у нього, за його словами, немає майбутнього. Його бізнес знищила пандемія коронавірусу. І на переїзд його надихнула історія китайського добровольця Пен Ченьляна із ЗСУ, який героїчно загинув у листопаді 2024 року.

"Вдома я практично нічого не робив... Я більше не міг жити таким нічим не примітним життям. Я хотів зробити щось значуще", — сказав Фань.

При цьому китайські соціальні мережі переповнені відеороликами, що рекламують переваги найманства на користь Росії. Знайти інформацію про те, як воювати за Україну, набагато складніше, тому Фань звернувся до ChatGPT. Зрештою, він дістався до військкомату у Львові, залишивши дружину та доньку в Китаї. Не маючи військового досвіду, але захоплюючись грою з дронами, він був направлений оператором дронів на передову на сході України, але мовний бар'єр змусив його відкликати із зони бойових дій. Тепер він проводить дні, охороняючи склад.

"Буває трохи самотньо", — сказав він. Але він коротає час, практикуючи українську мову.

Фань поки не придумав, як перевезти свою сім'ю в Україну, але повернення в Китай може бути небезпечним. Китайське законодавство не забороняє громадянам вступати в іноземні армії, якщо тільки це не становить загрози національній безпеці Китаю, але багато хто побоюється відплати. Інший китайський солдат у ЗСУ, який попросив називати його позивним Брунько, розповів, що поліція національної безпеки Китаю допитувала його сім'ю.

А Тім вважає, що час, проведений в Україні, служить багатьом цілям. На запитання, чому він готовий ризикувати життям заради іншої країни, він відповів, що його головна мета — побудувати нове життя для себе і своєї сім'ї в Європі. "По-друге, я хочу показати світу, що є багато китайців, таких як я. Я хочу, щоб світ не втрачав надії на Китай. Насправді, в Китаї багато хороших людей і позитивних ідей", — сказав він.

Нагадаємо, 8 квітня 2025 року, Володимир Зеленський повідомив, що українські бійці взяли в полон двох солдатів із Китаю, які воювали за ЗС РФ. За словами президента, полонених китайців захопили в Донецькій області.

Фокус писав про те, що це означає для міжнародної геополітики.